WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування - Курсова робота

Бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування - Курсова робота

політики тощо.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а також здійснює розробку пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.
Державне казначейство здійснює:
- організацію касового виконання Державного бюджету та контроль за цим процесом;
- управляє наявними коштами Державного бюджету, в т. ч. в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період;
- фінансує видатки Державного бюджету;
- веде облік касового виконання Державного бюджету та складає звіт про його виконання;
- здійснює управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом;
- здійснює розподіл між Державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
- здійснює контроль за надходженням та використанням коштів державних позабюджетних фондів;
- розробляє нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів.
Державна податкова адміністрація здійснює:
- контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;
- розробку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, приймає нормативні акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
- формує та веде Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та єдиний банк даних про платників-юридичних осіб;
- проводить роз'яснювальну роботу серед платників податків з питань оподаткування;
- здійснює попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.
Органи місцевого самоврядування:
- самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;
- самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання;
- використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів;
- мають право випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримувати кредити в банківських установах;
- можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності;
- мають право розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від доходів і зараховувати їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.
2. Бюджет в умовах забезпечення правових норм
функціонування в Україні.
Тектонічний зсув у економічних реаліях кінця ХХ століття привів до трансформаційних процесів господарських механізмів та утворення незалежних держав. Україна займає особливе місце в спектрі країн, що переходять від централізованої планової економіки до соціального ринкового господарювання. Ця особливість полягає в переведені складного виробництва на нові фундаменти, не припиняючи його, змінюючи при тому його профіль, намагаючись дещо модернізувати і пристосувати технологію та параметри продукції до світових стандартів. Процес переведення відбувається у країні, яка займала відповідну ступінь у економічній ієрархії світового господарства, проте ніколи не була самостійною державою і тому не сформувала національно-господарський комплекс відповідно до потреб незалежної держави.
Одним із найголовніших інститутів економічного суверенітету держави виступає бюджет. Він забезпечує не тільки акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й активно впливає на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві і впровадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.
Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найбільш загальній формі фінансово обгрунтовується прогноз економічного та соціального розвитку держави. Державний бюджет, відтворюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, і їх використання, своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат. Фактично, державний бюджет конкретизує фінансові ресурси адресно, територіально і галузево.
Термін "бюджет" з'явився у середині ХVІІІ століття, однак, поширився у юридичних документах лише на початку ХІХ століття. Економічна наука не досліджує термінологію, хоча це також важливо, і науковці звертають свою увагу на історичні корені сучасного тлумачення бюджету [ , с. 39-141]. Теорія економічного розвитку аналізує, в першу чергу, сутність словотворення, його головне, основне, визначення в предметі, таке, що зумовлене глибинними, необхідними внутрішніми зв'язками й тенденціями і пізнається на рівні теоретичного мислення.
Бюджет за своїм економічним змістом складна, багатогранна, різновекторна категорія, відзеркалююча явища, процеси, дії відповідної системи. У фінансовій теорії відсутня єдина думка й трактування щодо визначення суті бюджету. Ретроспективний аналіз, проведений О.П.Кириленко [ , с. 41-50] свідчить, що розбіжності поглядів пов'язані в першу чергу, з вихідними положеннями розуміння форми, змісту, юридичного та економічного призначення цієї категорії.
Із кардинальною зміною фундаментальних атрибутів господарювання в Україні постала нагальна необхідність теоретичного осмислення та пояснення нових соціально-економічних функцій держави. Домінуючі теоретичні побудови радянського періоду базувались на визначенні державного бюджету, як економічної категорії соціалізму, яка виражає грошові відносини, що виникають між державою та іншими учасниками суспільного виробництва в процесі планомірного розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту, шляхом утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на цілі розширеного соціалістичного відтворення, підвищення рівня життя народу та задоволення інших суспільних потреб. Таке визначення сформувалось в результаті більш, як 70-річних теоретичних дискусій тапрактичного втілення соціалістичних принципів співіснування.
Головним концептуальним ядром такого тлумачення бюджету в фінансовій науці радянського періоду є домінант відносин. Саме відносини, в таких варіаціях: відносини економічні, грошові, суспільні, виробничі, специфічні підкреслюють стержень розуміння такої категорії.
Проте, як підкреслює В.Л. Андрущенко, "концепція відносин стала бастіоном затратної економіки в державних фінансах. Не
Loading...

 
 

Цікаве