WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

(а не перспективного, що як правило, не береться до уваги) неінфляційного внутрішнього фінансування бюджетного дефіциту висувають нові вимоги, що весь час зростають і розширюються, до методів регулювання грошового ринку. Стосовно фінансування бюджетного дефіциту це означає, що Міністерство фінансів має регулярно відслідковувати динаміку і структуру покриття дефіциту, ступінь їх бюджетної ефективності й своєчасно вносити корективи в обсяги емісії різних видів державних бортових зобов'язань. Поки що це не стало практикою.
В нашій країні зараз склалась парадоксальна і досить дивна ситуація. Держава намагається забрати переважну частину грошових коштів з фінансового ринку і спрямувати їх на фінансування поточних витрат, тим самим закладаючи колосальний внутрішній державний борг із всіма його негативними наслідками. Відбувається емісія за емісією державних зобов'язань, що невигідно державі. Адже це скорочує можливості джерел для реальних інвестицій. Не дозволяє очікувати сприятливу перспективу й механізм обігу цінних паперів на фондовому ринку. Спочатку держава емітує гроші під викуп валюти, а в подальшому значну їх частину забирає через розміщення облігацій, потім прокручує через бюджет і знову викидає на ринок. Однак ця схема фінансування бюджетного дефіциту може дуже швидко зумовити різке зростання курсу твердих валют. Власне, грошова різниця, що одержана на грі з курсом конвертованих валют, і піде на фінансування вітчизняного бюджетного дефіциту. Така політика не може не мати руйнівного впливу на економіку.
Зазначимо, що перешкодою успішній реалізації програми розміщення державних зобов'язань є сама структура грошової маси в обігу, її "доларизація". Величезну масу іноземної валюти, в основному готівкою, не можливо ефективно контролювати, вона дуже погано піддається обліку. Однак ефективна кредитно-грошова політика передбачає, передусім, контроль за обсягом грошової маси в обігу.
Виходячи з цього, дійова кредитно-грошова політика передбачає, насамперед, постійний і ефективний державний контроль за обсягом і структурою грошової маси в обігу.
3.2. Бюджетний дефіцит - сутність на напрямки його скорочення. Питання збалансованості бюджетів.
Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок бюджету (профіцит). Перевищення видатків над доходами становить дефіцит бюджету. При визначенні розміру дефіциту бюджету кредити та позики в джерело доходів не враховуються. Граничний розмір дефіциту та джерела його покриття визначаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радами народних депутатів під час затвердження відповідних бюджетів. Покриття дефіциту бюджету здійснюється за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інститутів. Рішення про залучення позик до Державного бюджету України в кожному конкретному випадку приймає Верховна Рада України.
Розмір внутрішніх республіканських позик Автономної Республіки Крим встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а внутрішніх місцевих позик - обласними та міськими Радами народних депутатів, під час затвердження відповідних бюджетів і може уточнюватися під час внесення змін чи доповнень до них.
Регулювання загального обсягу випущених внутрішніх позик здійснюється Верховною Радою України в межах визначеного законом граничного розміру внутрішнього державного боргу.
В разі наявності дефіциту бюджету в першу чергу фінансуються поточні видатки. При затвердженні бюджету граничний розмір дефіциту бюджету не повинен перевищувати розмір видатків бюджету на розвиток.
За роки незалежності України Державний бюджет крім 1994 роки приймався з бюджетним дефіцитом.
Дефіцит бюджету традиційно рахується головною проблемою бюджетної політики країни. Зрозуміло, Україна не виключення. Більше того, складається думка, що в Україні цьому показнику приділяється найбільша увага. Не дивно, що в другому проекті Держбюджету на 1998 рік дефіцит значно скорочений в порівняні з першим: з 5,2 до 3,3 % від ВВП.
Практично новий перерахунок урядом бюджетних показників зроблений не випадково. Як відомо, парламент прийняв ряд рішень, які, з одного боку, потребують додаткових видатків, з другого боку - зменшують поступлення в бюджет.
Багато економістів вважають що, бюджетний дефіцит негативно впливає на платіжний баланс країни, призводить до значного збільшення процентних ставок за кредит і зниженню внутрішніх інвестицій. Одночасно росте зовнішній борг країни, знижується курс національної валюти, що обумовлює скорочення експорту і ріст імпорту. Але так рахують не всі. Наприклад неокейнсіанці відстоюють позицію, згідно якого бюджетний дефіцит корисно впливає на економіку країни.
Так чи інакше, якщо дефіцит бюджету - хвороба, то в вялотекучій формі вона супроводжує економіку багатьох країн. Наприклад, в країнах Західної Європи цей показник коливається від 2,5% до 6% ВНП. В Японії цей показник складає біля 4%. В США - 2-3%. І нічого страшного - економіка в цілому в усіх цих країнах успішно розвивається. Хоча чергові заперечення проти "безпорядку" обов'язково виказуються. Доречі, американський досвід боротьби з дефіцитом дуже показний. Із 40 фінансових років тільки два - 1960 і 1969 були відмічені невеликим профіцитом-перевищенням доходів над видатками, а інші з дефіцитом.
Дефіцит федерального бюджету США в 1982 році перевищив 127 млрд.дол., а в наступному році досяг 208 млрд.дол. (6,3% ВНП). В битву з новоявленим ворогом нації дружно ринулись і президент, і конгресмени, і сенатори.
Розбіжності були виявлені після - особливо коли стало очевидним, що одною з головних причин стрімкого росту дефіциту можна рахувати воєнні видатки. Тут же почались і "оборотні" нападки-на систему соціального страхування. Масштаби соціальних видатків і справді виросли швидко, але "спихнути" на них зростання дефіциту не вдалося.
Таким чином, загальні дефіцити кожного року продовжували перевищувати 200 млрд.дол. Тривогу забила наука і суспільство. Конгрес від розмов круто перейшов до справи. Появився спільний проект закону представників обох палат про збалансування бюджету і надзвичайні заходи по контролю за зменшенням розмірів дефіциту, пізніше названий Законом Гремма-Радмена-Холлінгса. Він складався з вимог до органів виконавчої і законодавчої влади в процесі розробки і затвердження чергових проектів бюджету забезпечити до 1991 року повну ліквідацію бюджетного дефіциту за рахунок поступового зменшення його розмірів.
Були намічені конкретні цифри зниження і передбачений спеціальний механізм для цього процесу. В випадку, коли б намічений дефіцит перевищив контрольну цифру, починаладіяти умова "автоматичного" скорочення видатків бюджету на дану суму, розділену порівно між воєнними і невоєнними видатками.
Однак даний закон визвав різкі протести і в адміністрації і в конгресі. Вже на наступний день
Loading...

 
 

Цікаве