WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

податків стає в першу чергу зростання цін;
в) неподаткові надходження змінюються під впливом тих самих чинни-ків, що й непрямі податки.
Цікавий підхід до моделювання дефіциту бюджету і, відповідно, до виз-начення його чинників запропоновано фахівцями Інституту економіки НАН України. Його особливість полягає у введенні до макромоделі економіки Ук-раїни дефіциту бюджету як частини грошово-кредитного блоку. Визначаль-ним у аналізованому підході є бюджетне обмеження уряду, економічний зміст якого полягає в тому, що уряд зобов'язаний фінансувати дефіцит трьо-ма шляхами: за рахунок зовнішніх позик, кредитів банківської системи або ж шляхом залучення коштів на ринку цінних паперів.
Бюджетне обмеження уряду (його можливості щодо фінансування різниці між надходженнями й видатками і власне ця різниця), на думку авторів, полягає в тому, що коли бюджетні можливості уряду чідрізняються від бюджетних намірів (різниця між надходженнями й видатками), уряд мусить вносити зміни в систему оподаткування та політику видатків. Отже, допустимий дефіцит бюджету "розкладено" за можливими джерелами його фінансування, які не спричиняють реального дефіциту бюджету, але призводять до того, що грошово-кредитні можливості уряду лімітують, визначають межі невідповідності видатків уряду і надходжень, а також можливості подальшого збільшення або зменшення дефіциту бюджету. Його чинниками є зовнішня заборгованість, внутрішні кредити банківської системи та надходження від ринку цінних паперів.
Ще одне пояснення дефіциту бюджету (в межах дослідження динаміки рівноважних траєкторій) здійснено на замовлення Російського фонду фун-даментальних досліджень і подано у моделі, змінними якої на боці витрат бюджету є: обсяг державних закупівель, що залежить від державних зобов'я-зань і функцій; ціни одиниці продукції, при зростанні якої-'передбгчається збільшення видатків бюджету, а на боці надходжень бюджету -: ставки пря-мих і непрямих податків; обсяги реалізованого продукту, що залежать від взаємодії пропозицій та попиту.
Аналіз розглянутих чинників дефіциту бюджету дає підстави для таких висновків:
1) насправді наповнення бюджету та його видатки формуються під впливом багатьох чинників, тому пояснювальна модель бюджетного дефіциту обов'язково має бути багатофакторною;
2) вибір чинників, за допомогою яких пояснюється дефіцит бюджету, відбиває авторське розуміння їх важливості. Через те для забезпечення об'єктивності особливого значення набуває кількісний аналіз, побудова еко-нометричної моделі дефіциту.
Створення економетрнчної моделі дефіциту бюджету має починатися з розробки пояснювальної моделі, що передбачає врахування сукупності чинників, які з огляду на існуючі теоретичні уявлення можна вважати впливовими.
Українськими вченими аналізувався економічний зміст впливу причин, що можуть визначати дефіцит бюджету через державні видатки і через надходження. У складі тих, що впливають через видатки, - загальний рівень продукту (доходу), рівень цін, обсяги державних закупівель, рівень зайнятості (безробіття), ступінь диференціації доходів, проценти за державним боргом і курс національної валюти. У складі тих, які діють через надходження, - обсяг реального продукту (доходу), ступінь залучення ресурсів (передусім праці), агрегована податкова ставка, співвідношення прямих і непрямих податків, динаміка грошової маси та ціни.
Другим етапом побудови економетричної моделі має бути відбір най-впливовішнх чинників. Такими в результаті розрахунків були визнані: обсяг ВВП; величина державних видатків; обмінний куос національної валюти; рі-вень безробіття; частка податкових надходжень у ВВП (агрегована податкова ставка); рівень диференціації доходів (частка пенсій, допомог і стипендій у структурі доходів домашніх господарств).
Економетричне рівняння, яке наводиться далі, одержане на основі кон-кретних розрахунків і об'єднує дефіцит бюджету з названими чинниками.
У моделі використані значення перелічених чинників (показників) за 20 кварталів: із III кварталу 1992 р. до II кварталу 1997 р. Усі розрахунки здійснені за даними Українсько-Європейського консультативного центру і подаються у "Тенденціях української економіки" ("ТУЕ").
Чинниками, які теоретично мали б визначати дефіцит бюджету, але при перевірці адекватності були вилучені з моделі, є такі: динаміка цін (Р); сплата процентів за державним боргом; співвідношення прямих і непрямих податків; динаміка грошової маси .
Неврахування у результуючому рівнянні моделі згаданих чинників і відповідно показників зумовлене такими причинами:
а) можливістю забезпечити адекватність багатофакторної регресійної моделі за рахунок певного обмеження кількості впливових чинників;
б) відносною недосконалістю пакета статистичної обробки інформації 5ТАТGRАРН, що був використаний для моделювання.
Розрахунок та оцінку параметрів сконструйованої моделі, що є рівнян-ням множинної лінійної регресії, здійснено за допомогою стандартного МНК (методу найменших квадратів) та класичного t-критерію Ст'юдснта.
Дослідивши величину дефіциту бюджету як результуючого показника з боку статики і динаміки, автори запропонували два варіанти моделі дефіциту бюджету, кожен із яких має відносно самостійне значення: статичну та ди-намічну моделі.
Статична регресійна багатофакторна модель використовується для оцінки взаємозв'язку досліджуваних залежностей за вказаний ретроспективний період і для побудови виносне спрощеного прогнозу. Цінність статичної багато-факторної моделі полягає у тому, що, по-перше, вона дає можливість відповісти на питання: чи справді аналізовані чинники визначали результуючий показник - дефіцит бюджету в досліджуваному періоді.
По-друге, на грунті статичної моделі можуть бути розраховані факторні навантаження регресії, тобто визначені пріоритети впливу аналізованих чинників на дефіцит бюджету (ієрархія чинників за їх роллю у визначенні результату). Статична модель дає підгрунтя-для-.зідповіді на питання, які чинники у попередньому періоді визначали дефіцит"бюджету більшою мірою, а які - меншою.
Динамічна регресійна багатофакторна модель відображає вплив часу і будується з урахуванням статичної моделі, яка формується методом динамізації параметрів зв'язку і враховує кореляційні залежності самих чинників для щорічних рівнянь регресії. Дослідження динаміки результуючого показника - величини дефіциту бюджету - може бути досягнуто і простіше: через екстраполяцію часового тренду самого показника. Скоригувавши (за допомогою усереднення) прогнозоване значення дефіциту бюджету на коефіцієнт перерахунку статистичних даних, можна побудувати песимістичний та оптимістичний варіанти прогнозу.
Адекватність розрахованих економетричних моделей (статичної і дина-мічної) визначалася за такими критеріями математичної статистики:
1) коефіцієнтоммножинної детермінації, яким оцінюють дисперсію результуючого показника;
2) критерієм Дарбіна-Вотсона, який визначає наявність автокоре-ляційних залежностей, що існують між
Loading...

 
 

Цікаве