WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

фінансових ринків дозволить використовувати нові облігаційні позички для до-строкового погашення іноземних кредитів, які одержані на менш вигідних умовах. Іншими словами, йдеться про можливість самостійно переглядати умови виплати зовнішніх позичок без погодження їх з кредиторами. Однак при цьому слід враховувати і вірогідні потенційні перепони та труднощі включення в світовий фінансово-кредитний ринок країн з істотним зовнішнім боргом і відсутністю достатнього досвіду розміщення облігаційних позичок на зовнішньому ринку кредитних ресурсів.
Раціональне управління зовнішнім боргом передбачає й аналіз ва-ріантів вибору кредитів. На практиці це не обов'язково виступає наче завершальною стадією розробки програми залучення зовнішніх боргових коштів. Орієнтація на певну структуру кредиторів нерідко є переважно визначальним моментом по відношенню до обсягів і умов одержання зарубіжних кредитних коштів. Ще далекий від оптимального механізм використання кредитів міжнародних фінансових організацій, які є особливо привабливими не лише внаслідок своєї пільговості, а ще й тому, що зміцнюють довіру інших кредиторів, особливо недержавних. Враховуючи серйозні труднощі нашої держави в обслуговуванні зовнішнього боргу, іноземні кредитори можуть наполягати на забезпеченні нових позичок шляхом депонування валютних ресурсів на спеціальних рахунках у західних банках. Широкомасштабне застосування таких заходів негативно вплине на внутрішній валютний ринок і стабілізацію національної грошової одиниці.
В перспективі необхідно поступово відходити від практики одержання боргових коштів від імені уряду, що в принципі відповідає практиці країн з розвинутою економікою. Однак, слід мати на увазі й те, що в перехідних умовах відмова уряду від частини зарубіжних кредитних коштів на користь тих чи інших суб'єктів господарювання може зумовити й негативні наслідки. Адже уряд (державні органи) має вищий кредитний рейтинг, ніж підприємницькі структури. Тому за інших рівних умов можливе залучення в економіку країни зовнішніх коштів на вигідніших умовах.
В організації ефективного управління зовнішнім боргом і виплатами по ньому перспективною є принципова відмова від практики подальшого перегляду контрактних умов по боргових зобов'язаннях. Такої лінії найбільш послідовно додержується Угорщина. Незважаючи на те, що вона має значний зовнішній борг, ця країна не намагається домагатися від кредиторів полегшення останнього шляхом зміни на свою користь його первісних умов. Таким чином, Угорщина зберігає довіру до себе основних західних кредиторів і може без обмежень користуватися зовнішніми облігаційними позичками, а також мати вигоду від притоку в країну значних зовнішніх кредитних ресурсів. Багато хто з фінансистів вважають, що при цьому обслуговування зовнішнього боргу в тривалій перспективі не так обтяжливе, як за відсутності довіри до країни як боржника.
Сучасна і прогнозована ситуація в Україні із зовнішнім боргом і посиленням його тиску на бюджетний дефіцит нагадує період загострення кризи міжнародних платежів в багатьох країнах в першій половині 80-х років. Особливо показова в цьому плані Мексика, яка припинила повернення боргів у 1992 році. Україна також поки що не може відмовитись від необхідності перегляду і відстрочки непосильних боргових платежів в умовах триваючої економічної та фінансової кризи. Тому, вдосконалюючи управління зовнішнім боргом та його обслуговуванням, доцільно врахувати зарубіжний досвід, зокрема труднощі в скороченні бюджетних витрат і нарощуванні доходів, посилення небезпеки інфляційного фінансування бюджетного дефіциту, заниження курсу національної грошової одиниці щодо твердих валют, перепони на шляху розміщення державних позик та інших форм мобілізації внутрішніх фінансових коштів.
2.4. Побудова моделей бюджетного дефіциту України.
Побудова моделі бюджетного дефіциту викликає водночас і теоретичну, і практичну цікавість. Вона передбачає врахування впливів численних макро-економічних чинників. Знаючи ці впливи, характер, зв'язку між певниііч мак-роекономічними показниками та дефіцитом бюджету, можна прогнозувати останній.
Необхідність такого прогнозування визнана й зафіксована Законом Ук-раїни "Про бюджетну систему України". У ньому, зокрема, є стаття, що передбачає такий аспект: "Складанню проектів бюджетів передує розробка основних прогнозних макропоказників економічного й соціального розвитку України на плановий рік із виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведеного балансу фінансо-вих ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, ва-лютного плану".
Уточнення чинників, що впливають на дефіцит бюджету, визначення зв'язку між ними та дефіцитом сприятиме більшій обгрунтованості прогнозів.
Важливість прогнозування дефіциту бюджету для української економіки визначається, крім усього іншого, ще й тим, що дефіцит впливає на можли-ності економічного зростання. Існування такого зв'язку доведено на основі аналізу значного масиву даних (123 розвинуті країни та країни, що розвиваються, за період із 1962 до 1994 р. та 31 країна перехідної економіки за 1988-1995 роки). У результаті аналізу встановлено закономірність: із зростанням часток дефіциту бюджету у ВВП та державних витрат у ВВП зменшується темп економічного зростання.
Іншими словами, бюджетний дефіцит "пригнічує" економіку. Спираю-чись на цю закономірнісгь, можна, припустити, що в українській економіці бюджетний дефіцит є не лише наслідком кризового спаду, а й, до певної мі-ри, його причиною. Якщо це припущення обгрунтоване, то при прогнозу-ванні перспектив подальшого зростання (спаду) необхідно мати передбачен-ня і щодо дефіциту бюджету.
Над з'ясуванням впливових макроекономічних чинників останніми ро-ками працювало багато дослідників. Значний внесок у вивчення макроеко-номічних чинників дефіциту перехідних економік зроблено представниками управління з бюджетних питань МВФ та фахівцями Світового банку. Зокре-ма, у дослідженнях Віто Танзі враховані впливи на дефіцит бюджету таких макроекономічних чинників, як: характер політики держави у перехідній економіці, зокрема функції, які бере на себе держава; рівень інфляції; рівень безробіття; курс національної валюти.
Перелічені чинники є визначальними для країн із перехідною економі-кою, оскільки відображають особливості й причини можливого зростання державних витрат. Але серед наведених чинників немає тих, які викликають скорочення надходжень до бюджету. Певна річ, це також може спричинити появу дефіциту.
У доповіді Світового банку "Структурна перебудова: багатогранне явище" увага акцентується саме на джерелах бюджетних надходжень. У підсумковій таблиці доповіді ("Вплив ринкової орієнтації на державний бюджет") наведено авторські міркування про макроекономічні чинники бюджетних надходжень. Вони зводяться ось до чого:
а) на формування бюджету через прямі податки впливають головним чином обсяги виробництва і реальних доходів;
б) причиною збільшення непрямих
Loading...

 
 

Цікаве