WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління - Курсова робота


Курсова робота
На тему:
Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління
П Л А Н
В С Т У П
І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ.
1.1. Проблематика теорії і практики дефіциту фінансового плану держави.
1.2. Причини бюджетного дефіциту та його вплив на економіку.
ІІ.БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ.
2.1. Вплив бюджетного дефіциту на макроекономічні показники
2.2. Бюджетний дефіцит і національна безпека.
2.3. Управління зовнішнім боргом і його вплив на бюджетний дефіцит.
2.4. Побудова моделей бюджетного дефіциту України.
ІІІ.ПРОБЛЕМИ СКОРОЧЕННЯ ТА ЗБАЛАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ.
3.1. Доцільність використання внутрішнього боргу як джерела покриття бюджетного дефіциту: надії і реалії.
3.2. Бюджетний дефіцит - сутність та напрямки його скорочення. Питання збалансованості бюджетів.
В И С Н О В К И
Використана література
В С Т У П
Виникнення бюджету, бюджетних відносин, і як наслідок брак коштів держави (бюджетного дефіциту) - пов`язане з виникненням держави. Щоб здійснювати свої функції, державі необхідні фінансові ресурси, при чому перелік функцій держави в процесі історичного розвитку збільшився. Якщо при зародженні та становленні держави їй були притаманні суто політичні функції (утримання армії, державного апарату управління і влади), то на сучасному етапі переважна частина державних видатків, і видатків бюджету зокрема, пов'язана із здійсненням державою економічних і соціальних функцій - це видатки на державні інвестиції, на зовнішньоекономічну діяльність, на соціальні виплати населенню, на фінансування невиробничої сфери.
Попередній досвід проведення ринкових реформ в Україні свідчить, що перебороти кризові явища тільки політичними методами неможливо. Потрібні чіткі економічні важелі стабілізації економіки, до яких відносяться податки, кредит, ціни, тобто необхідна нова економічна політика. Головне місце в її розбудові належить фінансовій системі, яка проходить шлях становлення і розвитку в період економічної кризи та інфляції, що тяжким тягарем лягли на фінанси держави і зумовили появи бюджетних дефіцитів.
Спад виробництва, інфляція, криза неплатежів, неефективна і неадекватна сучасним вимогам структура народного господарства, бюджетний дефіцит, державний борг, недосконалості, а часом і протиріччя, у законодавстві з економічних питань - ось далеко неповний перелік гострих і взаємопов'язаних проблем, що стоять перед сучасниками і які необхідно вирішувати. Стан економіки відбивається і на бюджеті, тому і виникають труднощі у плануванні і виконанні бюджетів різних рівнів, отже треба виходити з реального стану економіки та керуватись принципом економічної доцільності та максимальної ефективності при формуванні бюджетного фонду країни.
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ.
1.1. Проблематика теорії і практики дефіциту фінансового плану держави.
Питанням дефіциту бюджету приділяється дедалі більше уваги як у науковій літературі, так і в практичній діяльності.
У науковій літературі піл дефіцитом бюджету розуміють такі об'єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробниц-тва щодо використання коштів понад наявні закріплені джерела доходів бюджету в силу зростання граничних витрат виробництва. Бюджетний дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів порівняно з потребою в них для фінансування необхідного обсягу державних витрат.
За своєю природою бюджетний дефіцит, як і будь-яка інша економічна категорія, має конкретний інтервал дії, шо визначається, з одного боку, зако-нами зростання вартості (капіталу), з другого - законами інфляції. Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об'єктивно наби-рає активної економічної форми, якщо ж до законів інфляції - то пасивної Регулювання бюджетного дефіциту в тому й полягає, щоб за умов готівково-грошового потенціалу за допомогою фінансового маневру активною і пасив-ною формами бюджетного дефіциту ефективно адаптуватися до тенденції зростання граничних суспільних витрат виробництва. Водночас це означає і стимулювання розвитку продуктивних сил країни. Оволодіння такою політи-кою дає змогу суспільству залежно від рівня економічного розвитку і потенціалу грошового господарства знаходити прийнятний розмір дефіциту бюджету. Наприклад, до початку 90-х років бюджетний дефіцит у видатковій частині бюджету Франції становив 9,6%, США - 11.6%, ФРН - 14%, Японії--15.6%, Італії - 25,2%. У США в 1997 році уперше за повоєнний період дохідна частина бюджету перевищувала видаткову на 10 млн. дол.
Стихійно створюваний дефіцит бюджету в СРСР (у 1991 році він досяг майже 20% валового національного продукту), а потім і в Україні (у 1992 році становив 7.2%, у 1994 році - 9,6% ВВП України) набув традиційно пасивної форми, що тяжіє до законів інфляції. Тому здійснюваний державою фінансовий маневр зорієнтований насамперед на соціальну підтримку населення, фінансове забезпечення освіти, охорони здоров'я, оборони, управління і підтримку ряду виробництв державного сектора.
Важливо зазначити, що в зарубіжній літературі розрізняють реально спостережуваний, структурний і циклічний дефіцити бюджету.
Під реально спостережуваним розуміють дефіцит, обсяг якого дорівнює загальним доходам (грошовим надходженням) від федеральних податків за мінусом витрат на державні закупівлі й трансфертні платежі. (Наприклад, у США на кінець 80-х років дефіцит федерального бюджету становив близько 50% ва"( лового національного продукту, що стало максимальною величиною проти будь-якого попереднього періоду, не пов'язаного з економічним спадом.)
Структурний дефіцит - це обчислена різниця між федеральними доходами і витратами за певної фіскальної політики (чинний рівень оподатковування і поточних витрат) і базового рівня безробіття (6%). Коли економічна система входить у період спаду, а рівень безробіття підвищується понад базовий, реально спостережуваний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту. що відбувається частково через зростання виплат допомоги по безробіттю й інших соціальних програмах, а також частково через падіння доходів населення. Різницю між реально спостережуваним дефіцитом бюджету і структурним дефіцитом прийнято називати циклічним дефіцитом бюджету.
Варто зазначити, що дефіцит бюджету не таке вже й "безневинне" явище. Бюджетні дефіцити значно посилюють напруження на ринку позичкових капіталів, спричиняють зростання позичкового відсотка, перешкоджають зниженню високих процентних ставок. Резонанс від таких дій урядів багатьох країн виходить за межі національної політики. Наприклад, високий позичковий відсоток, встановлений у США в середині 80-х років, викликав значний відплив капіталів із Західної Європи. За оцінками західних економістів, нині США поглинає до 15% усіх нагромаджень капіталістичного світу.
Намагаючись перешкодити відпливу капіталу,західноєвропейські країни також
Loading...

 
 

Цікаве