WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний розпис як основа виконання бюджетів - Курсова робота

Бюджетний розпис як основа виконання бюджетів - Курсова робота

примірниках.
Зміни до розпису оформляються таким чином:
- підписуються начальником бюджетного відділу і начальником відповідного структурного підрозділу фінансового органу або особами, що виконують їхні обов 'язки;
- затверджуються керівником або заступникам начальника фінансового органу;
- реєструються за номером та датою.
Якщо з об 'єктивних обставин виникає необхідність анулювання довідки про внесення змін до розпису, то бюджетний відділ у дводенний термін після отримання копії довідки готує доповідну записку на ш 'я керівника або заступника керівника фінансового органу, який затверджував довідку, і візує її в бюджетному відділі. Після погодження із керівником або заступником керівника фінансового органу доповідна записка передається до бюджетного відділу для проведення зазначеного анулювання.
Уразі виникнення необхідності внесення змін (при казначейському обслуговувані місцевих бюджетів за видатками) до вже затверджених та взятих на облік регіональним управлінням Державного казначейства України довідок у зв 'язку з допущеними технічними помилками затверджується нова довідка, де вказуються реквізити тієї довідки, у якій були допущені технічні помилки.
Відповідні структурні підрозділи фінансового органу надсилають копії довідок щодоз.мін до розпису головному розпоряднику, що є підставою для затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань.
Головні розпорядники в триденний термін подають регіональному управлінню Державного казначейства України довідки про внесені зміни до зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники коштів доводять відповідні зміни до розпорядників нижчого рівня, які, в свою чергу, вносять зміни до кошторису та плану асигнувань.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду місцевого бюджету мають постійнебюджетне призначення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо рішенням про місцевий бюджет не встановлено інше.
Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без внесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства України (фінансові органи, якщо це буде передбачено порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками) ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання місцевого бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням внесених змін до кошторисів.
Внесення змін до розпису за спеціальним фондом щодо інших надходжень здійснюється у загальному порядку, за яким після внесення відповідних змін до розпису складаються довідки про внесення змін до кошторису. Якщо інші надходження спеціального фонду місцевого бюджету фактично перевищили обсяги, враховані при затвердженні місцевого бюджету, то місцевий фінансовий орган за поданням головних розпорядників збільшує планові показники за спеціальним фондом шляхом внесення змін до розпису. Для цього головний розпорядник повинен надати фінансовому органу детальні обгрунтовані розрахунки та належні пояснення необхідності внесення змін до розпису.
3. Проблеми та шляхи вдосконалення виконання місцевих бюджетів України в умовах побудови демократичного суспільства.
Фінансова політика будь-якої держави повинна бути спрямована на економічний ріст, що досягається за рахунок розвитку матеріальної сфери виробництва, у тому числі й агропромислового, скорочення державних витрат, посилення контролю за фінансово-бюджетною і кредитно-грошовою діяльністю юридичних і фізичних осіб. При цьому важливо мати зроблений механізм мобілізації засобів у державний бюджет.
Виконання бюджету є ключовим етапом у бюджетному процесі. При виконанні бюджету відбувається мобілізація частини внутрішнього валового продукту у бюджетному фонді з подальшим її використанням на фінансування потреб, передбачених бюджетом того чи іншого рівня.
Виконання бюджету означає забезпечення повного і своєчасного поступлення запланованих доходів, податків і платежів по всіх рівнях бюджетної системи України і безперебійне фінансування заходів, намічених в плані соціально-економічного розвитку регіону.
Виконавчі органи влади на місцях організовують виконання відповідного бюджету, забезпечують надходження всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне витрачання бюджетних коштів. Виконання бюджету починається з моменту його затвердження на черговій сесії місцевої ради.
Для організації виконання бюджету принципово важливе значення має правильний і економічно обгрунтований розподіл всіх видів платежів та асигнувань по кварталам.
Поквартальний розподіл коштів будується так, щоб забезпечити рівномірне поступлення доходів для безперебійного фінансування всіх намічених заходів. Місцеві бюджети повинні бути збалансовані не тільки в цілому за рік, але й по кожному кварталу окремо. При цьому видатки повинні покриватися поточними доходами цього кварталу, а в випадках коли є недостача власних доходів - плановою дотацією, що передбачена в вищестоящому бюджеті [ 46,с.11 ].
З метою виявлення відхилень у виконанні бюджетів по доходах та у витрачанні бюджетних коштів проводиться аналіз виконання бюджетів з встановленням причин, що призвели до негативних відхилень, та розробляються заходи і пропозиції щодо усунення недоліків та врахування їх при уточненні бюджетів і при плануванні бюджетів на наступний рік.
Ефективність наповнення як державного так і місцевих бюджетів залежить від податкової системи. Саме вона вирішує подвійну задачу - централізує засобу в бюджеті і сприяє розвитку виробництва. Але сьогодні податкова система не відповідає цим вимогам. Податковий тиск не зменшується, і більшість товаровиробників підводить до банкрутства. Тобто сучасна податкова система України має потребу в реформуванні.
Аналіз нинішньої практики оподатковування показує, що становлення і розвиток податкової системи в нашій країні здійснюється при відсутності зробленої теоретичної основи. Тому податкова система України сьогодні носить винятково фіскальний, конфіскаційний характер з явно завищеними ставками оподатковування. Вона занадто складна, заплутана, багатоканальна і нестабільна, а звідси - неефективна. Особливо негативно впливають на економіку постійні зміни в податковому законодавстві, його недосконалість. Крім того, сучасна податкова і бюджетна системи України не мають досить гнучкого характеру
Loading...

 
 

Цікаве