WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів та їх удосконалення - Курсова робота

Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів та їх удосконалення - Курсова робота

регулювання очевидна, так як його механізм в даний час сформований на тих же принципах, що і в колишньому СРСР. Це негативно впливає на бюджетне регулювання як одну із підсистем бюджетного механізму демократичної держави.
Позитивне вирішення проблем реформування бюджетного регулювання можливе за умов комплексного розв'язання цілого ряду взаємозв'язаних завдань.
Одним із першочергових завдань вважаємо забезпечення чіткого розмежування функцій між центральними органами держаної влади та управління, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, розробку відповідних державних нормативів чи стандартів, які дали б можливість визначити обсяг фінансових ресурсів, необхідний і достатній для виконання таких функцій.
Наступним завданням можна вважати чітке розмежування видатків між окремими ланками бюджетної системи відповідно до уточнених функцій органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. При делегуванні функцій органами влади та управління вищого рівня нижчому рівню доцільно передавати джерела фінансування таких видатків.
Одним із важливих завдань реформування бюджетного регулювання є перегляд розподілу доходів між окремими ланками бюджетної системи з таким розрахунком, щоб кожен орган влади та управління відповідного рівня мав достатні кількість та обсяг власних доходів, необхідні для виконання власних повноважень. Для цього доцільно переглянути механізм закріплення доходів за окремими бюджетами і за Державним бюджетом України залишити закріпленими податки на споживання і на прибуток підприємств державної форми власності, а всі інші податки (за деякими виключеннями) передати до місцевих бюджетів, що дасть можливість радикально зміцнити фінансову базу органів місцевого самоврядування.
3. Шляхи вдосконалення взаємних розрахунків між бюджетами.
Останніми роками Україна була свідком поступового переходу від старої системи фінансування місцевих бюджетів, що значною мірою спиралася на розщеплення податків, параметри якого змінювалися з року в рік, до прозорішої системи закріплення податків за певними рівнями бюджетів та застосування трансфертів вирівнювання, що направляються з Державного бюджету для фінансування видаткових потреб.
З прийняттям Бюджетного кодексу знайшло своє відображення одне з концептуальних положень місцевого самоврядування закріплення джерел доходів за власними повноваженнями органів місцевого самоврядування.
Саме цей крок направлений на посилення інституту місцевого самоврядування та місцевих фінансів, оскільки дозволить залучити активність територіальних громад до наповнення бюджетів, ефективного їх використання.
Головним завданням міжбюджетного компонента головного законодавчого регулятора є встановлення справедливого та неупередженого розподілу фінансових ресурсів.
Бюджетний кодекс прагне досягти наступних фіскальних цілей:
запровадити казначейське обслуговування місцевих бюджетів з метою підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів;
встановити суворе обмеження суми боргу і запозичень державного і місцевого бюджетів;
чіткий розподіл видатків, що здійснюються між державою та місцевими бюджетами, а з іншого боку між трьома видами місцевих бюджетів (обласним?районим? (міським), сільським) з метою посилення їх відповідальності за ефективність видатків, що поліпшить стабільність видаткової політики;
здійснити вирівнювальні заходи, що дозволять забезпечити справедливий розподіл суспільних послуг між усіма бюджетами країни в такий спосіб, щоб місцеві органи влади мали приблизно однакові загальні доходні можливості для надання суспільних послуг, за які вони відповідають.
Стратегічним питанням для державної фінансової системи є пропорція між власними доходами місцевих бюджетів та офіційними трансфертами, які передаються з Державного бюджету. Чим більшою у загальних доходах місцевого бюджету є частка власних доходів, тим активнішою є їх діяльність по збиранню податків та зборів на рівні регіону. В результаті можна очікувати поліпшення податкової дисципліни та більш жосткого контролю за витрачанням державних фінансів. Також підтверджено, що за таких обставин спостерігається зростання ефективності державних видатків. Крім цього, важливою функцією вищеназваного механізму є зростання заінтересованості місцевих органів влади в розвитку підприємництва. Внаслідок такої заінтересованості органи місцевого самоврядування активніше приймають участь в процесах формування сприятливих умов для підприємств малого та середнього бізнесу. Таким чином, проявляється механізм зворотньої дії: чим більшу кількість фірм ви маєте, тим більшою є база надходження до бюджетів всіх рівнів.
Принагідно слід зауважити, що Бюджетний кодекс України створює ще одну важливу інституційну передумову для розвитку територіальних громад він чи не вперше у вітчизняному законодавстві визначає критерії та умови місцевих запозичень, як правила здійснення запозичень, так і обслуговування державного боргу. Згідно з цими правилами, видатки на обслуговування боргу не мають перевищувати 10 відсотків видатків місцевого бюджету.
Законодавчий регулятор міжбюджетних відносин не обминув увагою ще одну тенденцію, про яку роками і до сьогоднішнього часу безрезультатно наголошували урядовці та законодавці. Новий системний бюджетний закон ліквідує явище, що здобуло у світовій фінансовій практиці назву "ефекту витіснення". Згаданий ефект виявляється в тому, що кожна нарощена гривня власних доходів місцевих бюджетів, "витісняє" відповідно трансфертну гривню з Державного бюджету. Тобто, якщо місцевий бюджет акумулює своїми зусиллями власні доходи, то він або втрачає таку саму суму дотації з "вищестоящого" бюджету, або ж отримує зменшення відрахувань від загальнодержавних податків та зборів, або муситьбільше відрахувати до державного чи обласного бюджету.
З ухваленням Бюджетного кодексу становище кардинально змінюється. Власні доходи місцевих бюджетів не беруться до розрахунку трансфертів. Визначальну роль в наповнення доходів "кошика" територіальної одиниці відіграє малий та середній бізнес, що розвивається на території місцевих громад, адже саме він є платником місцевих податків і зборів та інших власних для місцевого бюджету фіскальних платежів.
"Кошик" доходів місцевого бюджету складається з системи окремих джерел, з поміж яких найважливішим є прибутковий податок з громадян. Для розрахунку трансфертів місцевому бюджету Міністерство фінансів робить оцінку сукупних доходів у згаданому "кошику" на основі прогнозування макроекономічних показників: рівня інфляції та рівня економічного зростання.
Оскільки прибутковий податок з громадян підлягає "розщепленню" згідно із статею 65 Бюджетного кодексу, то розрахунок по ньому до того ж здійснюється окремо.
Для ефективної роботи необхідно, щоб були чітко визначені усі ланки влади та щоб наявні інституції сприяли прозорому, передбачуваному та відповідальному прийняттю рішень на кожному рівні місцевого самоврядування.
І, нарешті, основним кроком моніторинга міжбюджетних відносин є визначення способу розподілу фінансових ресурсів.
Здебільшого у розподілі між органами влади різних рівнів використовуються такі підходи:
- застосування формули;
- спеціальні процедури;
- відшкодування коштів.
Що ж стосується трансфертів, які передбачають заохочення певних видів видатків,
Loading...

 
 

Цікаве