WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Внутрішні та зовнішні запозичення в Україні: реалії та перспективи - Курсова робота

Внутрішні та зовнішні запозичення в Україні: реалії та перспективи - Курсова робота

ринку, внаслідок істотної складової зовнішнього боргу в загальній структурі державного боргу, що веде до уповільнення економічного розвитку.
В Україні не створено довгострокових чинників стимулювання економічного зростання. Зокрема, ставка кредитування економіки, а також різниця між відсотковими ставками в національній та іноземних валютах (всупереч наявній валютній стабільності) вказують на девальваційні очікування; незважаючи на надмірну ліквідність банківської системи, кредитування реального сектора економіки залишається на низькому рівні, частка інвестицій у структурі ВВП (19%) лише змінює капітал, що вибув.
Отже, підтримуючи піраміду ОВДП уряд і Національний банк ставлять дві цілі.
Перша - залучення до бюджету ресурсів, необхідних для виплати основної суми внутрішнього боргу, і забезпечення таким чином нульового внутрішнього фінансування бюджету.
Друга - субсидування комерційних банків України у формі відсоткових виплат за ОВДП, що є неприпустимим у ринковій економіці.
Світова практика виробила певний механізм виходу держави із скрутного фінансового стану. В першу чергу, держава вносить корективи в свою позикову політику. Такі корективи підривають довіру до держави, але вони сприяють недопущенню фінансового краху. Коригування в подальшому повинно базуватись на розробці положень зменшення бюджетного дефіциту та державного боргу. Серед яких є:
- необхідність теоретичних положень та практична реалізація економічних програм на загальнодержавному та місцевому рівнях по збільшенню випуску продукції на діючих підприємствах, створення нових виробництв та підприємств з орієнтацією готового продукту на вітчизняного та зарубіжного споживача;
- створення конкурентоздатних господарств із різними формами власності;
- наукове обгрунтування та розробка реальної фінансової доктрини держави та ін.
Існують наступні способи коригування позикової політики: конверсія, консолідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочка погашення, анулювання.
Отже, кінцевою метою управління зовнішнім боргом є забезпечення його обслуговування. В першу чергу, це повнота інформації щодо обсягів та структури зовнішніх запозичень, а також стану виконання поточних розрахунків, що є основою для розробки стратегії зовнішніх запозичень. Наступним кроком є прозорість прийняття рішень щодо залучення зовнішніх джерел відповідно до можливостей майбутнього їх погашення. І на кінець, це державний контроль за рухом та структурою зовнішнього боргу.
Однак, застосовуючи відповідні методи подолання бюджетної й боргової кризи постає проблема зв'язування платіжних засобів, що надходять в обіг внаслідок викупу Національним банком іноземної валюти на ринку. Необхідна переорієнтація фінансової політики від підтримки спекулятивних операцій до активного кредитування суб'єктів господарювання.
Таким чином, маючи об'єктивно обумовлені внутрішні стимули для широкомасштабного та динамічного піднесення, Україна повинна застосовувати нестандартні підходи, методи та організаційно-економічні інструменти для зменшення тиску зовнішнього боргу на господарський механізм держави, і тим самим сприяти трансформаційним процесам, які вимагають узгодження національної економічної політики ринкових перетворень із світовою системою економічних координат.
3. Взаємовідносини України з міжнародними
фінансовими інституціями в сфері запозичень
Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються глибокою економічною кризою. У зв'язку з цим загострились питання ресурсного забезпечення економічного розвитку, особливо його фінансової складової. Розбалансованість фінансової системи, платіжна криза, спричинена насамперед переходом до світових цін на енергоносії, обмеженість внутрішніх нагромаджень та наявність від'ємного сальдо платіжного балансу, об'єктивно обумовили потребу в зовнішніх коштах для відновлення господарської рівноваги, забезпечення стабільного економічного розвитку.
З приєднанням України у 1992 році до найвпливовіших міжнародних фінансових інституцій розпочато інтеграцію у світову фінансову систему. Серед зовнішніх фінансових джерел найбільший потенціал мають міжнародні фінансові інститути - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Відносно низька вартість запозичень та велике значення їхніх оцінок та дій для інших потенційних кредиторів та інвесторів спонукають на даному етапі до тісної співпраці України з цими установами на загальноприйнятих принципах міжнародного права. Запозичення здійснюються з метою сприяння макроекономічній стабілізації у державі і виходу на позитивну економічну динаміку, забезпечення щорічних темпів зростання ВВП на рівні не менше 4-5%. Позичальниками за такими позиками можуть бути державні банки, державні адміністрації, Національний банк України, державні підприємства. Так, Національний банк України під гарантію Уряду отримав дві кредитні лінії на фінансування малого та середнього бізнесу.
Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями є основним джерелом інвестиційного фінансування. Результати співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями наведені у табл. 2.
Таблиця 2.
Взаємовідносини України з кредиторами
на світовому фінансовому ринку
(млн. доларів США)
Роки
Фінансові
взаємовід-
носини Всього У т. ч. МФІ Міжуря-
дові
позики Комер-
ційі
позики
Разом з них
МВФ МБРР ЄБРР
1992 Заборгованість 396 0 0 0 0 396 0
1993 Отримано 3328 0 0 0 0 3328 0
Погашено 100 0 0 0 0 100 0
Заборгованість 3624 0 0 0 0 3624 0
1994 Отримано 1466,6 429,6 323,6 102 4 1037 0
Погашено 310 0 0 0 0 310 0
Заборгованість 4780,6 429,6 323,6 102 4 4351 0
1995 Отримано 3383,7 1436,7 1022,7 401 13 305 1642
Погашено 519 0 0 0 0 319 200
Заборгованість 7645,3 1866,3 1346,3 503 17 4337 1442
1996 Отримано 1510,7 1116,7 695,7 402 19 394 0
Погашено 806 1 0 0 1 606 199
Заборгованість 8350 2982 2042 905 35 4125 1243
1997 Отримано 1530 610 269 309 32 291 629
Погашено 784 1 0 0 1 659 154
Заборгованість 9096 3591 2311 1214 66 3757 1748
1998 Отримано 3174,8 797,8 365,8 386 46 325 2052
Погашено 1332,4 103,4 100,4 1 2 594 680
Заборгованість 10938,4 4285,4 2576,4 1599 110 3533 3120
1999 Отримано 2541,6 1037,6 605,6 422 10 1215 289
Погашено 1370,3 538,3 528,3 1 9 418 414
Заборгованість 12109,7 4784,7 2653,7 2020 111 4330 2995
2000 Отримано 2552,6 366,1 246,7 105,2 14,2 26,5 2160
Погашено 4568,6 874,6 835,2 28,2 11,2 1144 2550
Заборгованість 10093,7 4276,2 2065,2 2097 114 3212,5 2605
Основним кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Умови співпраці, які ставить перед Україною МВФ, загалом збігаються з відповідними пріоритетами вітчизняних економічних перетворень. МВФ надав Україні кредити "STF" , "Stand-by" та "EFF" (розширене фінансування) на 10, 5 і 10 років відповідно з відстрочкою сплати процентних платежів по "STF" - 4,5 і "Stand-by" - 3.5 роки. По кредитах EFF проценти сплачуються відразу, а сума основного боргу погашається через 5 років з моменту отримання кредиту. Україна отримала кредити на
Loading...

 
 

Цікаве