WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Джерела формування та склад доходу державного бюджету - Курсова робота

Джерела формування та склад доходу державного бюджету - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Джерела формування та склад доходу державного бюджету
ПЛАН
Вступ 3
1. Суть і значення доходів бюджету 4
2. Склад і структура доходів державного бюджету 8
3. Методи регулювання доходів бюджету 9
4. Державний бюджет України на 2003 р. 16
Висновок 27
Список використаної літератури 28
Вступ
Державні доходи - це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій. Доходи формуються через податкові надходження від підприємств усіх форм власності та від населення. Вони об'єднуються у централізовані фінансові ресурси і зосереджуються, як правило, у державному бюджеті.
Бюджет є вирішальною і провідною ланкою фінансової системи, через яку провадиться перерозподіл більшої частини національного доходу.
Бюджет об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави, розвитку економіки і культури. Утворення централізованого державного фонду грошових коштів необхідне не тільки для задоволення фінансових потреб держави, воно викликане передусім економічними потребами.
1. Суть і значення доходів бюджету
Основним джерелом формування фінансових ресурсів, акумульованих у державному бюджеті, є податки.
Суть податків криється насамперед у примусовому відчужуванні державою частини знову утвореної вартості.
Перехід до нової економічної системи пов'язаний з тим, що держава має прибутково регулювати нові економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. При переході до ринкової економіки повинні змінюватись як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків. При цьому податкове законодавство розвинених країн має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці [19].
Світова практика свідчить, а наука доводить, що кризи виникають на основі перевиробництва товарів. Наша економічна криза виникла, проте, від голоду:
- на товари народного споживання;
- на найновіші технології та устаткування;
- на нестачу продуктів сільськогосподарського виробництва. Все це супроводилося дедалі зростаючим потоком грошових знаків.
Вийти із створеного положення можна тільки з допомогою залучення наукових знань і досвіду, чіткого додержання у господарській діяльності рекомендацій науки. Вже набутий досвід показує, що проблема переходу до ринкової економіки вимагає комплексності, нерозривності та взаємозв'язки при формуванні фінансів, державних доходів і податкової політики, а це висуває на передній план зміну структури управління. Реформа управління повинна йти шляхом поступової заміни адміністративно-командної системи на ринкову. Очевидно, просування до ринку забезпечує більше прав в управлінні місцевим органам влади і управління. Чим активніше йтиме процес приватизації, тим менше управлінських функцій залишиться у держави, вертикальні зв'язки заміняться горизонтальними. У цих умовах, не обмежуючи місцеві органи управління щодо управління фінансами, адміністративна система управління державними доходами і податковою політикою залишається необхідною аж до повного переходу на ринкову економіку, і це основна умова виходу із економічної кризи [13].
Таке становище, безумовно, позначається на формуванні дохідної бази бюджетів усіх ланок бюджетної системи.
Лібералізація цін вплинула як на доходи, так і на витрати бюджету. Розрахунки показали неможливість збалансувати місцеві доходи і видатки без виділення субвенцій, субсидій і дотацій.
Розглядаючи податкову реформу в Україні, зведену до заміни традиційного податку з обігу на податок на добавлену вартість і акцизний збір, ми бачимо спробу створити цілком нову систему податків, яка відповідала б соціально-економічним умовам перехідного періоду.
Усі розуміють необхідність формування податкової системи, яка повинна базуватися на досвіді науки і практики нашої суворої дійсності. Податки не можуть бути інструментом швидкого й оперативного втручання у фінанси підприємств усіх форм власності та інших ринкових структур. Якщо ж податки зробити засобом швидкого втручання, то це призведе до ще більшої дестабілізації економіки.
Західні методи податкової політики відпрацьовувалися десятками й сотнями років, перше ніж стати системою податкового регулювання економіки. Ми ж маємо введення податку на доходи, заміну його на податок на прибуток, а потім введення податку на доходи і знову заміну на податок на прибуток, що не поліпшує економічного становища, а веде до його погіршення. Так, зміна податкового законодавства необхідна, але вона повинна спиратися на наукові й практичні дослідження і відповідати стратегічним цілям економічної політики.
В цілому удосконалення податкової політики повинно йти по трьох напрямах:
- фінансовому, через формування доходу бюджету;
- економічному, через вплив податкової політики на виробництво;
- соціальному, через вплив податкової системи на доходи населення.
Досвід останніх років свідчить, що як фінансові, так і економічні, а тим більше соціальні наслідки податкових реформ фактично не прогнозуються, а це є однією з причин напруженості в суспільстві.
При введенні нової податкової системи необхідно враховувати й складні взаємовідносини України з іншими державами. Україна фактично перебуває в замкнутому економічному просторі держав СНД. Не просто складаються відносини із західними державами. Це потребує: по-перше, хоча б погодження податкової політики; по-друге, уникнення подвійного або й потрійного оподаткування однойменних товарів; по-третє, потрібне погодження податкових ставок по конкретних податках. Недодержання цих положень може призвести до ще більшої напруги між державами СНД, або треба буде вирішувати питання про надання пільг по податках на товари, які будуть надходити до цих країн.
Вступ України у світову ринкову систему вимагає переходу на нормативну економіку. Вихідним теоретичним принципом такої економіки є оптимум Парета. Аналізуючи його, англійський учений А. Пігу вивів нормативне положення про коригуючий фінансовий механізм, який забезпечує справедливий розподіл благ: податки з одних, виплати з бюджету - іншим [18].
Нормативна теорія державних фінансів мас відгалуження - оптимальне оподаткування.
Пріоритет нормативного методу - в постійному критичному вивченні фінансового механізму для поліпшення стану державних фінансів, насамперед через реформування системи оподаткування.
Держава в особі органів управління зобов'язана гостро реагувати на зміну економічної ситуації і коригувати податкову систему. Можна зрозуміти бажання в умовах дефіциту бюджету посилити фіскальну сторону податкової політики, але це загрожує важкими наслідками, оскільки без стимулювання розвитку виробництва та підприємництва, фіскальна функція податків починає переважати надстимулюючою, що зрештою призводить до зменшення надходжень у бюджет.
Україна в період переходу до ринку повинна мати свою податкову систему, яка б враховувала
Loading...

 
 

Цікаве