WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та шляхи його удосконалення - Курсова робота

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та шляхи його удосконалення - Курсова робота

державного управління України та їх підвідомчі організації. До складу останніх слід віднести Рахункову палату, Головне контрольне управління Президента України, державну контрольно-ревізійну службу, Державне казначейство України, Державну податкову службу, Державну митну службу, органи банківського контролю, а також різноманітні державні підрозділи, що здійснюють відомчий фінансовий контроль в межах своїх повноважень. Зазначені органи проводять оцінку реалізації державних програм і аспектів бюджетного процесу, а також здійснюють нагляд і перевірки органів державної влади, підприємств організацій та їх об'єднань.
В період переходу до ринкової економіки утворювалися і принципово нові контрольні органи, положення про які не завжди повно і чітко визначали їх функції. В той же час продовжували діяти раніше створені контрольні служби, положення про які своєчасно не поновлювалися. Потрібно зазначити, що відмінність в структурах контролюючих державних органів, принципах організації їх діяльності, функціях, завданнях, повноваженнях та інформаційних базах суттєво ускладнює роботу цих органів і відповідно знижує загальну ефективність державного фінансового контролю.
Не визначено достатньо чітко місце і роль кожного суб'єкта державного контролю в його цілісній системі, що породжує численні колізії і перекладання відповідальності. Відсутнє чітке розмежування сфер діяльності, має місце нераціональний розподіл обов'язків між суб'єктами контролю (при умові повного охоплення всіх об'єктів). В цілому зусилля органів державної влади, наділених окремими функціями державного фінансового контролю, роз'єднані. Вони вирішують тільки питання в своїх відомчих межах, виконуючи покладені на них функціональні обов'язки. Крім того, і на сьогодні відсутня ясність в питаннях взаємодії всіх органів системи державного фінансового контролю між собою. Діючі на сьогодні зв'язки між органами контролю нераціональні, має місце роздробленість в політиці контролюючих органів, відсутня єдина інформаційна база, що не дозволяє цілком володіти ситуацією і правильно орієнтуватися в контролюючому середовищі, а також інформаційна система про виявлені порушення в сфері економіки.
Першим кроком в становленні нових контрольних структур, притаманних ринку, стало, як відомо, створення у 1990 році державної податкової служби. На сьогоднішній день - це міцна служба фінансового контролю, покликана забезпечити дієвий контроль за повнотою і своєчасністю перерахування податків і податкових платежів до бюджету усіма юридичними і фізичними особами. Правова забезпеченість цього контролюючого органу достатньо відпрацьована, зокрема, як в частині надання широких прав щодо контролю суб'єктів господарювання усіх форм власності, так і щодо накладання різного роду штрафних санкцій за приховування доходів від оподаткування, несвоєчасне їх перерахування, незадовільне ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Важливість державної податкової служби в загальній системі державного фінансового контролю не викликає сумніву, але є необхідність у подальшому вдосконаленні її структури, податкової бази, а також відповідальності податкових органів за суворе дотримання законодавства при стягненні податкових та інших обов'язкових платежів у дохід бюджету. Водночас, на нашу думку, діяльність органів державної податкової служби повинна контролюватися вищими органами державного фінансового контролю, а їх дії, в разі необхідності, господарюючі суб'єкти повинні мати можливість оскаржити в арбітражному суді.
Створення податкової служби не вирішувало всіх проблем здійснення державного фінансового контролю, тому Указом Президента від 27.04.1995 року було створено Державне казначейство України. Створення цього органу було обумовлено не тільки необхідністю контролювати надходження доходів до бюджету, але і здійснювати попередній контроль ефективності витрачання бюджетних та позабюджетних коштів.
Поряд з новими контролюючими органами, основними органами державного фінансового контролю продовжують залишатися Міністерство фінансів України і, перш за все, органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні на чолі з ГоловКРУ та підрозділи відомчого фінансового контролю в міністерствах, державних комітетах та інших центральних органах виконавчої влади.
Історично склалося так, що упродовж не одного десятиліття роль такого загальнодержавного контрольного органу виконували контрольно-ревізійні управління колишнього Міністерства фінансів СРСР, а згодом - органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні. В радянській системі управління народним господарством це було виправдано значенням і місцем фінансового відомства. В період становлення ринкової економіки досвід мінфінівських ревізорів і широка мережа контрольно-ревізійних органів на місцях виявилися далеко не безкорисними для реалізації нової фінансової політики держави. Сьогодні на ці органи покладено здійснення в межах їх компетенції послідуючого державного фінансового контролю на всій території України. Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи", "органи державної контрольно-ревізійної службипроводять ревізії і перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій, які отримують кошти з бюджетів всіх рівнів, позабюджетних фондів, перебувають у державній, комунальній власності, а також таких, у статутних фондах яких є частка державного та комунального майна". [39, с.73]
Не принижуючи значення контрольно-ревізійного апарату України, потрібно зазначити, що його часто вважають відомчим органом, але він по суті виконує загальнодержавні функції. Проявляється це в тому, що контрольно-ревізійна служба за дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та правоохоронних органів проводить ревізії і перевірки будь-якого об'єкта. При цьому заради справедливості слід зауважити, що відомча належність його донедавна до Мінфіну певним чином обмежувала його можливості в напрямку державного фінансового контролю. Але незважаючи на це, і сьогодні система контрольно-ревізійного апарату України - одна з провідних державних структур і є практично єдиною серед органів виконавчої влади, яка забезпечує послідуючий фінансовий контроль. Крім того, це практично єдиний орган в Україні, що має досвід організації та проведення ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і установ.
Слід зазначити, що у зв'язку з переходом до ринкових відносин прийнятий ще у 1993 році Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" обмежив права контрольно-ревізійної служби щодо контролю за діяльністю комерційних структур. Наявність суттєвих обсягів фінансових порушень визначає потребу в посиленні функцій контрольно-ревізійної служби, наданні їй права проводити ревізії фінансово-господарської діяльності на державних підприємствах і в організаціях незалежно від того, чи одержують вони кошти з бюджетів будь-якого рівня. Підтверджується це високими результатами роботи контрольно-ревізійного апарату. Так, узагальнюючим показником результативності контрольно-ревізійної роботи в бюджетній і підприємницькій сферах є фактична окупність органів контрольно-ревізійної служби, що визначається як відношення сум відшкодованих і поновлених витрат і недостач та стягнення
Loading...

 
 

Цікаве