WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та шляхи його удосконалення - Курсова робота

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та шляхи його удосконалення - Курсова робота

Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах [24].
Особливість статусу державної контрольно-ревізійної служби (скорочено ДКРС) на цей час (до 1999 року) полягає в тому, що вона діє при Міністерстві фінансів України, підпорядковується цьому міністерству і основним призначенням її органів є здійснення державного фінансового контролю.
Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572 керівний орган ДКРС - Головне контрольно-ревізійне управління - віднесено до складу центральних органів виконавчої влади із статусом державного комітету. В подальшому цей статус закріплено Указом Президента України від 27 серпня 2000 року № 1031 "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженого Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265 [23; 25]. Зокрема, останнім визначено, що ГоловКРУ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Що стосується механізму планування роботи органів державної контрольно-ревізійної служби, то це питання регламентується досить повно і чітко такими нормативно-правовими актами.
По перше, це постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 р. № 955 "Про затвердження Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби", якою встановлюється механізм розробки і затвердження планів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби: основних її напрямів на рік, а також планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі і контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, в тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, які складаються на півріччя [13]
По-друге, це постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 "Про порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності контролюючими органами", якою визначено механізм формування щорічних проектів планів-графіків проведення планових виїздних перевірок, їх погодження з органами державної податкової служби та затвердження.
По-третє, це Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затверджена наказом ГоловКРУ від 03.10.97 № 121 (із змінами), пункт 3 якої визначає механізм планування контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС.
Зазначені документи регулюють процедуру оперативного (терміном до 1 року) планування роботи органів ДКРС.
Механізм стратегічного планування діяльності органів державної контрольно-ревізійної служби вперше був запроваджений у 2000 році, коли наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2000 № 118 були затверджені Основні завдання контрольно-ревізійної служби в Україні на 2000 - 2004 роки. (Стратегія діяльності ДКРС) [5].
Після прийняття Бюджетного кодексу, яким сферу діяльності ГОловКРУ розширено повноваженнями зовнішнього аудитора фінансової та господарської діяльності бюджетних установ і визначено нові функції для ДКРС в цілому, виникла необхідність в уточненні раніше визначених та окресленні нових завдань діяльності ДКРС на наступний трирічний період для забезпечення належної організації нею політики держави у сфері фінансового контролю.
Тому ГолоКРУ була розроблена і наказом Міністерства фінансів від 26.11.2002 року № 997 затверджена Стратегія діяльності державної контрольно-ревізійної служби в Україні на 2003 - 2005 роки, відповідно наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2000 № 118 втратив чинність [6].
Стратегією визначено основні завдання ДКРС щодо реалізації політики у сфері державного фінансового контролю за дотриманням законності, ефективності та економності операцій з бюджетними коштами, державним і комунальним майном та основні напрями їх виконання [6].
Необхідно наголосити, що Стратегія розглядає підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи не як самоціль, а як інструмент зміцнення фінансової дисципліни в державі, в тому числі при виконанні державних програм та в процесі фінансово-господарської діяльності підконтрольних органів державного управління, підприємств, установ і організацій. Саме це і є метою діяльності державної контрольно-ревізійної служби.
Для забезпечення реалізації положень Стратегії у 2004 році головою ГоловКРУ затверджено відповідні організаційні заходи на поточний рік.
3. Пріоритетні напрями реформування контролю за дотриманням бюджетного законодавства
Зміни, що відбулися за останні роки в економіці і фінансових відносинах України, започаткування нових принципів господарювання на підставі ринкових взаємин, розвиток ділової ініціативи і підприємництва потребують корінної перебудови управлінських функцій держави, у тому числі і контрольних. Фінансовий контроль, як зазначалось, представляє собою діяльність державних і суспільних органів, що спрямована на перевірку обґрунтованості процесів формування і раціонального використання грошових коштів з метою встановлення достовірності, законності і доцільності операцій. До того ж, фінансовий контроль є однією з найважливіших функцій управління, для підвищення значення якої необхідно дати оцінку сучасному стану державного фінансового контролю та окреслити напрямиреформування державного фінансового контролю.
В дореформені часи, як відомо, держава ефективно контролювала фінансову систему. З початком реформ широкого поширення набула думка про те, що в умовах переходу до ринкової економіки державний фінансовий контроль втрачає своє значення і зовсім не потрібний. У зв'язку з цим у програмі переходу до ринкової економіки, заснованій на монетаристському підході, наголос робився на саморегулюючу економіку, яка функціонує стабільно і ефективно без втручання держави. Це положення стало підставою для скасування окремих напрямів фінансового контролю і послаблення інших, що не було обумовлено реальним станом справ, зниженням фінансових порушень і зловживань. Але ринкові відносини самі по собі не скасовують необхідності систематичних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств і установ усіх форм власності, вжиття заходів для усунення і попередження недоліків. Фінансовий контроль об'єктивно притаманний і ринковій економіці, використовується всіма країнами Заходу в тій мірі, в якій диктується політичними і економічними завданнями.
Водночас введення в нашій країні нових законодавчих і інших правових актів значно обмежило державний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ і організацій, а у визначених сферах зовсім виключило можливість його застосування. Така стриманість по відношенню до контролю з боку держави закономірна та цілком зрозуміла, особливо щодо приватного сектору економіки. Проте слід зазначити, що на сьогодні контроль послаблений не тільки за приватними, а й за державними, муніципальними підприємствами та бюджетними установами. [51, с.32]
Фінансовий контроль в Україні у відповідності з чинним законодавством здійснюють у міру необхідності і в межах своєї компетенції різноманітні органи
Loading...

 
 

Цікаве