WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини - Курсова робота

Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини - Курсова робота

бюджетів вищого рівня;
- інші надходження.
Види податків та інших платежів, які підлягають зарахуванню до районного бюджету району в місті, встановлюються міською Радою народних депутатів відповідно до Законів України, рішень представницьких органів влади вищого рівня, прийнятих у межах їхньої компетенції.
У доходи міських (міст районного підпорядкування), сільських, селищних бюджетів у порядку і на умовах встановлених законодавством України, зараховуються:
- податок на прибуток підприємств усіх форм власності (крім комунальної) у розмірі визначеному Радою народних депутатів вищого рівня, 100% податку на прибуток підприємтсв комунальної власності;
- прибутковий податок з громадян у розмірі визначеному Радою народних депутатів вищого рівня;
- 60% плата за землю;
- частина доходів від приватизації майна, визначається Радою народних депутатів вищого рівня;
- місцеві податки і збори;
- надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності;
- відрахування дотації, субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;
- інші надходження.
З державного бюджету до бюджетів областей, міст Києва та Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов`язкових платежів, які справляються на даній території або дотації і субвенцій. Розмір відрахувань за поданням Президента України затверджується Верховною Радою України в Законі про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного, екологічного стану відповідних територій.
Розмежування доходів закріплених за бюджетами областей, міст Києва і
Севастополя, між обласними, міськими і бюджетами районів, міст, міст обласного підпорядкування , районів у містах (Міст Києва і Севастополя), здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими Радами народних депутатів з урахуванням вищезазначених умов відповідних районів та населених пунктів за поданням Рад нижчих рівнів.
4. Структура витрат місцевих бюджетів.
З місцевих бюджетів здійснюються видатки:
- фінансування установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що знаходиться у підпорядкуванні виконавчих органів влади областей, міст Києва і
Севастополя, а також соціально-культурних заходів, відповідно до покладених на ці органи влади функцій;
- утримання представницьких і виконавчих органів влади областей, міст Києва і Севастополя та органів місцевого самоврядування;
- фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохороних заходів;
- інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного законодавства;
- 1% від обсягу видатків (кожного з них) для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження відповідних бюджетів.
В обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Вона може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена того самого року до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету.
Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу місцевих бюджетів здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими
Радами народних депутатів та районними і міськими Радами народних депутатів.
5. Взаємовідносини між бюджетами.
Взаємовідносини між бюджетами передбачають виділення їх напрямів, видів та форм.
Взаємовідносини поділяються за:
- напрямами:
- вертикальні - між бюджетами різних рівнів. В Україні тільки вертикальні;
- горизонтальні -між бюджетами одного рівня;
- видами:
- регламентовані - законодавчими та інструктивними документами;
- договірні - на підставі Угоди між відповідними органами влади чи управління;
- формами:
- субсидіювання - виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня (види субсидіювання: субсидії, субвенції, дотації);
- вилучення коштів - передача коштів з бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня;
- взаємні розрахунки - передача коштів із одного бюджету до іншого у зв`язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджету;
- бюджетні позички - тимчасова передача коштів з одного бюджету до іншого у зв`язку з виникненням тимчасового касового розриву - незбігання у часі фінансування і надходження доходів.
Слід зазначити наступне. Бюджет України є консолідованим, тобто до складу входять усі види бюджетів бюджетної системи, що пов`язане зі значними навантаженнями на місцеві органи влади і управління, вимагає від них повної відповідальності за виконання бюджету. Позитивним у консолідуючій схемі бюджету є те, що бюджетна система спирається на економічно і юридично врегульовану сукупність Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних та сільських бюджетів. При цьому передбачається повна самостійність місцевих бюджетів і всіх їхніх ланок, зумовлена наявністю власних та закріплених доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання.
Негативним моментом є те, що в умовах постійного скорочення виробництва і доходів повна самостійність місцевих рад при формуванні бюджетів ще більше поглиблює кризові явища в економіці регіонів.
6. Висновок.
У сучасному міжнародному праві сформувалась окрема галузь, яка визначає міжнародні стандарти організації місцевих фінансів, регламентує діяльність місцевого самоврядування. Усі міжнародно-правові акти з питань місцевого самоврядування передбачають стандарти побудови місцевих фінансів.
Ці стандарти є обов`язковими для всіх країн, які приєднуються до зазначених міжнародно-правових актів. Приєднання України до Європейської хартії про місцеве самоврядування накладає на державу обов`язки забезпечення побудови фінансів місцевих органів влади згідно з цими стандартами.
Передусім держава має забезпечити достатні і стабільні власні фінансові ресурси органам місцевого врядування, яких вони за нинішніх умов не мають. Слід збалансувати фінансові ресурси місцевого самоврядування України з його функціями і компетенцією. Необхідно розширити можливості місцевого самоврядування у сфері місцевого оподаткування, створити умови для забезпечення гнучкості й різноманітності місцевих локальних систем. Необхідно розробити і запровадити сучасну систему фінансового вирівнювання, яка передбачатиме процедури погодження з місцевим самоврядуванням у справі перерозподілу фінансових ресурсів.
Література.
1. В.Кравченко, "Місцеві фінансиУкраїни"-К."Знання",1999р.
2. "Про бюджетну систему України" - Голос України - 1995 -№131;
3. Закон України "Про державний бюджет України на 2002 рік" - Відомості Верховної Ради України;
4. Василик О.Д. "Державні фінанси України" - К., Вища школа, 1997 р.;
5. Опарін В., "Фінанси" (загальна теорія) - К.,2001
6. Статистичний щорічник України. 2001р.
Loading...

 
 

Цікаве