WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Напрямки зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства - Курсова робота

Напрямки зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства - Курсова робота


Реферат на тему:
Напрямки зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
3.1. Шляхи підвищення фінансової стійкості на підприємстві
В умовах ринкової економіки фінансові аспекти діяльності підприємства стають особливо актуальними. Зміцнення фінансового стану є основною передумовою його виживання і поступового переходу до упевненого розвитку в наступному.
Фінансова стабільність підприємства визначається сукупністю показників, що свідчать про його можливості підтримувати нормальну виробничу рівновагу, про його здатність до невпинного економічного поступу.
До складових концепції забезпечення стабілізації фінансового стану підприємства слід віднести : по - перше, обґрунтування принципів її досягнення; по - друге , створення умов для досягнення сталої фінансової рівноваги; по - третє, визначення факторів впливу і порядок їх урахування для формування стратегії розвитку підприємства.
Головні етапи розробки стратегії стабілізації фінансового стану підприємства такі:
створення інформаційної бази для ретроспективної оцінки дій, ужитих у цьому напрямі;
визначення нагальних фінансових проблем і стратегічної мети;
моніторинг впливу факторів зовнішнього середовища на прогнозний рівень фінансової рівноваги;
створення альтернативних прогнозних варіантів забезпечення фінансової стабільності;
створення системи критеріїв для оптимізації зазначеної стратегії ;
оцінка прогнозних варіантів і вибір оптимального з них ;
впровадження системи заходів щодо реалізації обраного варіанта стратегії, контроль за його виконанням.
Щоб розробити альтернативні прогнозні варіанти, доцільно застосувати метод побудови імітаційних моделей розвитку підприємства, який передбачає три види прогнозів - оптимістичний, реалістичний, песимістичний. Розробляти кожен з трьох прогнозів можна у кількох варіантах. У наступному їх порівнюють і обирають найкращий для специфічних умов роботи підприємства. Здійснюючи такий вибір, слід оперувати системою певних показників, тому цілком логічним є етап, на якому розроблятиметься система критеріїв оптимізації стратегічних дій для досягнення фінансової стабільності. Органічно вписують у загальний комплекс стратегічних дій, цей етап передбачає укладення переліку показників, за якими відбуватиметься оцінка.
Порівняння аналітичних можливостей окремих показників дає змогу обґрунтувати доцільність вибору того чи іншого з них. Показники розподіляються за двома групами : до першої входять ті, що характеризують ступінь фінансової стабільності підприємства в статичному аспекті, - тобто вони є узагальнюючими; до другої групи - ті, що оцінюють фінансові перспективи підприємства, враховують фінансові можливості його розвитку у довгостроковому періоді. До показників другої групи належать:
1. коефіцієнт фінансової рівноваги, під якою слід розуміти у даному разі відповідність між можливим обсягом власних фінансових ресурсів, генерованих підприємством, і необхідним обсягом споживання.
2. коефіцієнт сталого економічного зростання підприємства. Він характеризує процес, спрямований на досягнення максимуму цільової функції підприємства, за контрольованої фінансової рівноваги.
3. коефіцієнт фінансової стабільності, який відбиває зміну фінансового стану підприємства і дає змогу з'ясувати причини дестабілізації.
Досі немає єдиного методичного підходу до визначення показника, за яким можна кількісно оцінити ступінь фінансової стабільності підприємства та його можливості стабілізувати фінансовий стан у довгостроковій перспективі. З огляду на це можна створити таку модель, засновану на принципі інтегрування ряду показників. До них належать:
I. коефіцієнт сталого економічного зростання, який відбиває можливі темпи приросту обсягів діяльності без порушення фінансової рівноваги підприємства;
II. узагальнюючий показник фінансової сталості підприємства, що враховує :
1. коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів у звітному та базовому періодах;
2. коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами у відповідних періодах;
3. коефіцієнт реальної вартості майна;
4. коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів;
5. коефіцієнт постійного активу;
III. коефіцієнт фінансової рівноваги, що може бути визначений як співвідношення можливого обсягу власних фінансових ресурсів, генерованих підприємством, та потрібного обсягу споживання власних ресурсів.
Оцінюючи ступінь фінансової стабільності, слід зосередити увагу не стільки на кількісних значеннях коефіцієнтів, які помітно коливаються через економічні зміни, скільки на тенденціях розвитку. Тобто головним завданням є оцінка динаміки показників, якими оперують.
Оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період по балансу, а також аналіз показників фінансової стійкості складають початок з котрого повинен логічно розвиватись заключний етап аналізу фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінювати наявну платоспроможність та давати висновки про можливості збереження фінансової рівноваги і платоспроможності в майбутньому.
Для аналізу фінансової стійкості підприємства рішуче значення має питання про те, які показники відображають суть стійкості.
До них можна віднести :
1. основні засоби та вклади;
2. запаси та витрати;
3. грошові ресурси;
4. джерела власних засобів;
5. коротко та довгострокові кредити;
6. кредиторська та дебіторська заборгованості.
Виходячи з проаналізованих показників у попередньому розділі можна сказати, що відношення вартості матеріальних оборотних засобів і величин власних і позичених джерел їх формування визначає фінансову стійкість підприємства. Забезпечення засобів та затрат джерелами формування являється суттю фінансової стійкості, тоді як платоспроможність виступає її внутрішнім проявом.
Найбільш узагальнюючим показником фінансової стійкості являється надлишок або нестача джерел засобів для формування запасів та затрат, що отримується в виді різниці величини запасів і затрат. При цьому мається на увазі забезпеченість певними видами джерел ( власними, позиченими ), оскільки достатність суми всіх можливих видів джерел
Loading...

 
 

Цікаве