WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Податкові надходження до бюджетів, їхня характеристика, роль і місце у доходах бюджетах - Курсова робота

Податкові надходження до бюджетів, їхня характеристика, роль і місце у доходах бюджетах - Курсова робота

використовуваних податкових важелів, так і методів їх вилучення.
Надмірний ріст ставок податків часто приводить не до росту надходжень в бюджет, як цього хоче законодавець, а до зовсім протилежного результату. По-перше, високий рівень оподаткування підриває стимули до виробництва і заставляє переносити виробництво в інші регіони (що означає відплив доходів для регіонального бюджету). По-друге,стимулюється не ріст виробництва і збільшення оподатковуваної бази, а пошук шляхів штучного приховування доходів. Наприклад, бюджет США, за оцінками спеціалістів, не отримує нічого, якщо ставка податку перевищує 50%. Співвідношення між податковою ставкою і податковою базою, що відображається в розмірі податкових надходжень дозволило економісту із Південно-Каліфорнійського університету Артуру Лефферу відобразити залежність доходів бюджету від прогресивності оподаткування в наступному графіку:
Рис.2.1.Прогресивне олодаткування
В - податкова база, зацікавленість в легальному заробітку;
Д - доходи бюджету;
Т - прогресивність оподаткування ; ставка податку %; З даного графіка видно, що до межі Т ' проходить збільшення суми доходів бюджету, хоч і сповільненими темпами при підвищенні ставки податку. Стимули суб'єктів оподаткування, що лежать в основі їх діяльності, не підлягають значному тиску і тому загальний обсяг виробництва скорочується повільніше, ніж зростає норма оподаткування. За межами Т ' проходить зменшення податкової бази, бюджет переважає над економічними стимулами, що скорочує доходи бюджету, не дивлячись на ріст податкових ставок. Якщо ж об'єднати економічні і правові стимули, які лежать в основі подібної ситуації, то навряд чи можна передбачити, що знайдуться суб'єкти , які братимуть участь у виробництві тільки задля сплати податків. Це ж означає, що виробництво буде скорочуватись в цілому (хоч стійкі тенденції в цьому напрямку й можливі). Швидше всього, при рості податкових ставок будуть закріплюватись мотиви для ухилення від податків, ростиме часка доходів тіньової економіки в валовому національному продукті.
Встановленням середньої, оптимальної податкової ставки закладається ряд стимулів. В першу чергу за рахунок розширення виробництва, збільшення доходів, виростає і база оподаткування. Потім проходить міжгалузеве вирівнювання по рівню рентабельності, зменшується розрив між низько- і високорентабельними галузями. І, накінець скорочується розмір тіньових доходів за рахунок зникнення стимулів при ухиленні від податків і доходи тіньової економіки "висвітлюються", трансіормуючись в легальні, законні форми надходження коштів.
Незважаючи на тісний взаємозв'язок доходів держбюджету і податкових надходжень необхідне їх чітке розмежування. Часто в спеціальній і публицистичній літературі в якості синонімів використовується декілька категорій: "доходи держави", " доходи держбюджету" і "податкові надходження". Природньо, що ці поняття важко розглядати відокремлено одне від одного, але саме з врахуванням відмінностей між ними можна розібратися в суті кожної категорії. Доходи держави відрізняє від доходів держбюджету відсутність прив'язки до будь-яких рамок, тоді як доходи держбюджету обмежені певним періодом (бюджетним) і чітко визначеними каналами надходжень в дохідну частину державного бюджету (Див.табл.1.1) Законодавець передбачає надходження по нормативах, затверджених Верховною Радою України. Але навіть цей канал не складається виключно з податків, так як сюди ж відноситься і система зборів і платежів, які принципово відрізняються по суті, і по механізму вирахування податків.
Таблиця 1.1.
Структура податків в Україні (в %)
Види податків і платежів
Роки
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
1. Прямих податків в тому числі: 43,8 45,0 52,8 55,5 52,5 47,3 46,3
- податок на прибуток - - - 37,7 32,0 26,5 25,3
- податок на дохід 27,5 35,8 41,5 - - - -
- прибутковий податок з громадян 14,7 7,2 9,9 12,3 15,1 15,3 15,4
- податок на промисел - 0,01 0,02 0,02 0,03 0,05 0,05
- плата за землю 1,6 2,0 1,2 5,0 4,7 4,7 4,8
- податок з власників транспортних засобів 0,04 0,05 0,2 0,5 0,7 0,8 0,8
2. Непрямі податки в тому числі: 54,8 53,7 45,2 41,7 42,7 44,1 40,7
- ПДВ 48,3 42,5 37,7 35,1 36,4 35,4 31,4
- акцизний збір 5,8 6,2 4,9 3,2 3,7 5,4 5,4
- мито 0,7 5,0 2,6 3,4 2,6 3,3 3,9
3. Платежі за ресурси в тому числі: 0,3 0,04 0,2 0,4 0,8 1,2 1,0
- лісовий дохід 0,2 0,02 0,06 0,05 0,2 0,1 0,2
- плата за воду 0,05 0,02 0,05 0,2 0,4 0,8 0,6
- плата за корисні копалини - - 0,05 0,2 0,2 0,3 0,2
4. Плата за державні послуги та компенсаційні доходи в тому числі: 1,1 1,1 1,5 1,4 2,,2 5,7 10,3
- державне мито 0,3 0,3 0,6 0,6 1,1 1,3 1,2
- плата за видачу патентів, ліцензій, сертифікатів та інших послуг - - - - - - 2,9
- відрахування на геологорозвідувальні роботи 0,8 0,8 0,9 0,8 1,1 0,8 0,6
- відрахування на шляхові роботи - - - - - 3,6 5,6
5. Місцеві податки і збори - 0,2 0,3 1,0 1,8 1,7 1,7
Податкові надходження (всього) 100 100 100 100 100 100 100
Податкове регулювання здійснюється перш за все на основі права (компетенції) державного органу влади встановлювати податки і вилучати їх в процесі розробки, розгляду, затвердження і виконання бюджету. Будь-яка схема управління в державі характеризуєьбся специфічної ієрархічною системою, яка передбачає чітке розмежування прав і обов'язків між різними органами влади в сфері формування бюджету і власних доходів.
Якщо виходити з певної самостійності бюджетів різних рівнів (центрального і місцевих), можна виділити і два рівні регулювання податкових потоків:
- верхній рівень - складає основу надходжень в центральний бюджет;
- нижній рівень - формує надходження в місцеві бюджети.
Податкове регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою дозволяє виділити декілька умов оптимального співвідношення бюджетних надходжень і податкових платежів.
І умова - чітке розмежування компетенції між органами влади на центральному і місцевому рівні;
ІІ умова - самостійність бюджетів і наявність в них незалежних один від одного джерел доходів;
ІІІ умова - відсутність стійких каналів перерахування коштів із нижчестоячих бюджетів в загальнодержавний.
Механізм відносин між органами влади при розподілі компетенйії по податковому регулюванню варіюється в залежності від державного укладу, типу господарства, специфіки адміністративно - територіального поділу, традицій. В цілому можна виділити два типи подібних відносин.
Перший тип - федеральний орган влади має вирішальний вплив в сфері податкової ініціативі. Подібні відносини характерні для США, де Конгресу разом з адміністрацією належить вирішальна роль по прямому оподаткуванню юридичних і фізичних осіб. Так, федеральні власті визначають ставки прямих податків з населення і юридичних осіб, які надходять в
Loading...

 
 

Цікаве