WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Управління міжбюджетними відносинами та шляхи їх удосконалення - Курсова робота

Управління міжбюджетними відносинами та шляхи їх удосконалення - Курсова робота

багатьох країнах бюджетні дотації застосовуються як інструмент фінансового вирівнювання, хоча останнє може здійснюватися і безпосередньо між територіальними колективами. Найбільшого рівня розбудови цих інструментів досягли у ФРН та Швеції. У країнах, що переживають період становлення нових засад місцевого самоврядування, законодавство відрізняється більшою різноманітністю, яка, проте, не позбавляє їх необхідності по декілька разів переглядати одні й ті самі законодавчі акти, поновлені згідно з новими умовами. В більшості країн прийнято закони про місцеве самоврядування, де визначено фінансові основи місцевої влади і види прямих бюджетних трансфертів, які вони можуть отримувати; є також закони про місцеві бюджети, де визначається доходна база місцевих колективів, їх права на отримання прямих бюджетних трансфертів.
Обсяг ресурсів для прямих бюджетних трансфертів у розрізі їх окремих видів визначається законами про бюджет, які приймаються щорічно. Вони створюють нормативну базу прямих бюджетних трансфертів у країнах, де поки що немає спеціальних законів щодо окремих їх форм, але роблять процес їх надання не передбачуваним та нестабільним, оскільки в багатьох з цих країн бюджети мають великі дефіцити. Це скорочує фінансові ресурси для підтримки місцевого самоврядування, а негативний ефект підсилюється затягуванням бюджетних дебетів, частими корекціями бюджетних видатків.
Однак у постсоціалістичних країнах іде інтенсивний процес законотворчості в цій галузі, і через певний час матимуть досить відпрацьовану нормативну базу надання прямих бюджетних трансфертів. Що стосується України, то тут нормативна база надання прямих бюджетних трансфертів практично відсутня. У галузі законотворчості для місцевого самоврядування ми відстали від сусідніх держав на 3-4 роки, що не могло негативно не вплинути на розбудову місцевого самоврядування. Проте з прийняттям нового Основного Закону незалежної України надія на прискорення розбудови фінансових відносин між різними рівнями держави, включаючи і прямі бюджетні трансферти, істотно зростає, хоча на наш погляд, їх засади сформульовані занадто загально, а тому підлягають конкретизації у спеціальному законодавстві.
3 цього, враховуючи світовий досвід, можна зроби і й такі висновки:
1.Треба створювати нормативну базу для надання ПБТ. Вона має чіткіше визначити компетенцію місцевих органів влади та держави, розмежовувати джерела їх доходів. Доцільно було б прийняти спеціальний закон про місцевий бюджет, де були б чітко визначені основні доходи й видатки місцевих бюджетів, порядок їх виконання, рамковий закон про основи надання прямих бюджетних трансфертів. Можливо, необхідні й спеціальні закони, де визначилося б, в яких випадках і які види ПБТ можуть отримувати місцеві колективи, яка процедура надання їх, контролю за використанням тощо.
2.Слід ширше використовувати весь спектр видів ПБТ, що практикується у світі. Крім бюджетних дотацій, позитивне значення могло б мати застосування насамперед бюджетних субвенцій із закритою датою. При цьому зовсім не обов'язково це приведе до збільшення видатків централізованого бюджету, якщо кошти на народне господарство, що проходять через міністерства, передати частково на місця як фінансову базу для субвенцій. Це дозволить забезпечити їх цільове використання з урахуванням місцевих інтересів. На перших порах співвідношення між незв'язаними та зв'язаними ПБТ може бути на користь перших. В міру підвищення дієвості системи місцевого самоврядування частка бюджетних дотацій поступово може підвищуватися.
3. Джерелом бюджетних дотацій, що залишатимуться вагомим елементом ПБТ, доцільно зробити не бюджетні асигнування, як це практикується нині, а пул (набір) національних податків, надходження від яких характеризується найбільшою стабільністю - ПДВ та прибутковий податок з громадян.
4.Серед механізмів розподілу бюджетних дотацій перевагу слід віддати структурній формулі, яка б включала в себе компонент вирівнювання. Згідно з рекомендаціями фахівців Світового банку, на першому етапі (до 5 років) можна обмежитись лише вирівнюванням за бюджетними доходами, а після нагромадження достатнього досвіду вирівнювання - вирівнюванням за бюджетними видатками, що має здійснюватися також на нормативній основі. Основні компоненти формули, їх ваги повинні бути предметом щорічних уточнень, які мають проводити Міністерство фінансів з радою регіонів (на рівні областей - фінансове управління та асоціації місцевих рад). Це необхідно тому, що соціально-економічна ситуація в країні у цілому та в окремих регіонах може змінюватися дуже швидко.
5. Механізм горизонтального вирівнювання, на наш погляд, поки що вводити недоцільно внаслідок абсолютної недостатності фінансових ресурсів навіть у розвинутих регіонах. Такий механізм слід вводити в діюпісля більш-менш тривалого періоду стабілізації економіки країни. Крім того, міжрегіональний перерозподіл може викликати у даний момент і небажані політичні наслідки через невдоволення еліти регіонів, які мають робити до них внески.
В И С Н О В К И І П Р О П О З И Ц І Ї.
Сучасному етапу економічного розвитку в Україні притаманні деякі позитивні зрушення у фінансовій сфері: певна стабілізація грошової системи завдяки монетарній політиці, зупинення темпів інфляції, поступове залучення неемісійних джерел покриття дефіциту бюджету, розробка і затвердження ряду законопроектів, що розширюють фінансову базу місцевого самоврядування.
Перші успіхи є лише початком і основою для вирішення найважливіших питань фінансової політики міжбюджетних відносин для їх продовження необхідно структурні зміни в економіці країни та в самій фінансовій сфері.
Серед першочергових завдань бюджетної політики та міжбюджетних відносин провідне місце посідає розробка науково - обґрунтованих концепцій доходів держави, побудова оптимальної моделі податкової системи, чітке дотримання податкового законодавства.
В процесі міжбюджетних відносинах перелік міжбюджетних трансфертів щорічно міняється, що не може вважатися нормальним явищем. У Бюджетному Кодексі зроблена спроба стабілізувати види міжбюджетних трансфертів.
Місцеві бюджети розробляються на базі наявної дохідної частини, тому важливим є її реальне визначення та повне виконання. В основу мають бути покладені об'єктивні оцінки прогнозних макроекономічних показників. Тому при розробці місцевих бюджетів слід врахувати таке :
" Річні проекти мають складатися на основі існуючої податкової бази;
" Важлива умова стабільності податкових надходжень - мораторій на податкове законодавство впродовж 2-3 років;
" Поступове впровадження нових податкових змін, особливо тих, що стосуються значного скорочення надходжень до бюджету;
" Поступове скорочення податкових пільг з переходом до диференційованої сплати податків у відповідних галузях;
" Проста і доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податку.
Однією із проблем міжбюджетних відносин є поєднання забезпечуваних урядом суспільних благ із політичними юрисдикціями. Якщо розмір політичних юрисдикцій збільшується, збільшується і кількість бажаючих отримати суспільні блага, а це, в свою чергу, призводить до зменшення на душу населення
Loading...

 
 

Цікаве