WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові ресурси інвестування та інструменти залучення капіталу. Типи і способи фінансування інвестиційного процесу - Контрольна робота

Фінансові ресурси інвестування та інструменти залучення капіталу. Типи і способи фінансування інвестиційного процесу - Контрольна робота


Контрольна робота
Фінансові ресурси інвестування та інструменти залучення капіталу. Типи і способи фінансування інвестиційного процесу
1 Фінансові ресурси інвестування та інструменти залучення капіталу
Грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємця, є його фінансовими ресурсами. Фінансові ресурси використовуються на розвиток підприємницької діяльності (фінансування засобів виробництва та робочої сили), утримання об'єктів невиробничої сфери, на споживання та створення резервів.
Частина фінансових ресурсів, що йде на фінансування предметів та засобів праці, робочої сили та інших елементів виробництва, складає капітал підприємства у грошовій формі.
Як фінансовий ресурс, капітал може бути підприємницьким та позичковим. Підприємницький капітал - це вкладення шляхом прямих чи портфельних інвестицій у будь-який проект з метою отримання прибутку чи прав управління або того та іншого разом. Позичковий капітал - це грошові кошти, що передаються у борг на умовах повернення та платності. Позичковий капітал постає як товар, який кредитор надає підприємцю в тимчасове користування з метою одержання позичкового процента.
Початковий підприємницький капітал формує статутний капітал (фонд) - основні та оборотні кошти, вартість яких відображається у стратегії підприємства. Статутний капітал - це сума внесків (паїв) засновників підприємства (компанії) для забезпечення його життєдіяльності.
Статутний капітал може включати не тільки грошові активи, але й інші матеріальні та нематеріальні активи, цінні папери, права користування природними ресурсами, майном тощо.
Вартість внесків (паїв) оцінюється сумісним рішенням засновників підприємства (проекту). Порядок формування та розмір статутного капіталу, а також його зменшення чи зростання регулюються законодавством та установчими документами [27, c. 157]
Інвестиції, що здійснюються у статутний капітал в іноземній валюті, перераховуються на національну валюту за курсом НБУ. Порядок використання статутного капіталу як фінансового ресурсу визначається законодавством та установчими документами підприємства.
Щодо Івано-Франківської області, то інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах) складали у 1995 р. 37049 тис. грн., тоді як у 2002 р. цей показник виріс до 953856 тис. грн., тобто в 25,7 разів. А це є показник вкладання коштів у галузі, від яких інвестор розраховує отримати прибуток.
Прибуток - це фінансовий ресурс, що використовується як на споживання, так і на нагромадження.
Схема формування та розподілу прибутку підприємства,
компанії (акціонерного товариства)
Прибуток від реалізації продукції (послуг, робіт, товарів) - це різниця між виручкою від реалізації продукції без податку на добавлену вартість, акцизів, інших податків і витратами на виробництво та реалізацію (собівартістю).
Надходження від іншого продажу - це прибуток, одержаний від реалізації основних фондів та іншого майна, відходів виробництва, нематеріальних активів тощо. Цей прибуток визначається як різниця між виручкою від реалізації та витратами на цю реалізацію. Ці надходження заведено називати мобілізацією внутрішніх ресурсів (МВР).
При фінансуванні будівництва господарчим засобом до МВР належать планові нагромадження та економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, амортизація засобів праці, що використовуються в будівництві.
Сальдо за внереалізаційними операціями - це різниця між доходами та витратами від цих операцій (прибуток або збиток).
У світовій практиці використовуються також інші методи нарахування амортизації, крім рівномірного.
Рік Рівномірний, 20% Регресивний Зменшую чого залишку (фіксований 40%) Комбінований
щорічні відраху-вання відрах. зростаю-чим підсумком Щорічні відраху-вання відрах. зростаю-чим підсумком щорічні відраху-вання відрах. зростаю-чим підсумком щорічні відраху-вання відрах. зростаю-
чим підсумком
1 20 20 33,33 33,33 40 40 40 40
2 20 40 26,67 60,00 24 64 24 64
3 20 60 20,00 80,00 14,4 78,4 14,4 78,4
4 20 80 13,33 93,33 8,64 87,04 10,8 89,2
5 20 100 6,67 100 5,18 92,22 10,8 100
Таблиця 2.2
Пайові внески - це грошові та інші кошти, сплачені юридичними та фізичними особами при вступі до спільного підприємництва. Вони обов'язкові при вступі до товариства з обмеженою відповідальністю, повного та командитного товариства.
Пайові внески можуть бути у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей, прав користування природними ресурсами та майном, у тому числі прав на використання винаходів, "ноу-хау". Різновидом пайового внеску є інвестиційний внесок, який здійснюється працівником підприємства з метою його розвитку. Пайові та інвестиційні внески можуть здійснюватися шляхом періодичного відрахування від зарплати працівників. За цими внесками можуть нараховуватися проценти та сплачуватися винагорода.
Страхові внески та внески до пенсійного фонду беруть участь у забезпеченні відтворення виробничих сил як засобів праці та робочої сили. Ці інвестиції заведено називати ануітетом (щорічний платіж), через певний час вони принесуть інвесторові регулярні доходи.
Кредиторські заборгованість - це стійке джерело фінансових ресурсів, що постійно знаходиться у розпорядженні підприємства. Воно прирівнюється до власних коштів. Це, передусім, заборгованість постачальникам за відвантажені товари, термін оплати яких ще не настав. До кредиторської заборгованості належить також перехідна заборгованість бюджету, заборгованість за відрахуваннями у позабюджетні фонди. За умов розбалансованої економіки перехідна заборгованість по зарплаті як фінансовий ресурс може використовуватися тільки на підприємствах, які працюють стабільно.
Кредити, позики. Це позичкове джерело фінансування інвестицій. Кредит може надаватися будь-яким суб'єктом господарювання чи фізичною особою будь-якому іншому інвестору чи тій особі, яка бере участь у інвестиційній (підприємницькій діяльності). Розрізняють банківський, інвестиційний, комерційний та податковий кредити, а також позики.
Банківський кредит - це видана банком чи іншим фінансово-кредитним закладом позичка на умовах платності, поверненості та терміновості. Позичка повинна бути повернута кредиторові у встановлений термін у повному обсязі з нарахованими за її використання процентами. Розрізняють короткотермінові, середньотермінові та довготермінові кредити. У більшості країн вважається, що довготермінові кредити - це кредити, що видаються строком більше одного року. У деяких країнах довгостроковими вважаються кредити з терміном дії понад три роки, а кредити з терміном дії від одного до трьох років вважаються середньотерміновими [19, c. 34-36].
Таблиця 2.3
Види фінансових інструментів
В Україні склалася практика фінансування обігових коштів за рахунок короткотермінових кредитів та фінансування інвестицій середньо- та довготерміновими кредитами.
Комерційним кредитом заведено вважати відстрочку платежів одного підприємства(компанії) іншому. Комерційний кредит може бути наданий у формі вексельного кредиту, відкритого рахунку чи кредиту фірми. Кредитування інвестицій в реальні активи, як правило, є довгостроковим.
ІІозиками вважаються позички, що надаються підприємствами одне одному
Loading...

 
 

Цікаве