WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - Курсова робота

Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - Курсова робота

Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються використаними не по цільовому призначенню і підлягають стягненню в державний бюджет у безперечному порядку.
Залишок податкового кредиту відповідно до зазначеної декларації, тобто негативна різниця між сумою ПДВ, отриманої сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, і сумою ПДВ, сплаченої ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Залишок коштів на окремому рахунку наприкінці року вилученню в бюджет не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з березня 2004 р. перелічується в державний бюджет.
Також варто мати на увазі, що до товарів власного виробництва можуть бути віднесені не тільки ті, котрі мають чітко виражену сільськогосподарську спрямованість, але і несільськогосподарська продукція власних промислових і харчових цехів і інша, однак для визначення права на користування норм п. 11.29 ст. 11 Закону № 186/97 - ВР у наступному році така продукція не повинна враховуватися. Тому може скластися ситуація, при якій сільськогосподарські товаровиробники можуть утратить право на застосування особливого порядку оподатковування.
Оскільки така норма передбачена для сільськогосподарської продукції винятково власного виробництва і для продукції, отриманої в результаті переробки власної сільськогосподарської сировини, на всі інші операції з продажу товарів (робіт, послуг) не можуть поширюватися вищевказані норми.
Що стосується використання сільськогосподарськими товаровиробниками, що мають право застосовувати особливий порядок оподатковування, установлений п. 11.29 ст. 11 Закону № 168/97 - ВР, орендованого устаткування для переробки власної сільськогосподарської сировини, то обмеження щодо такого використання законодавством не передбачено.
Для того щоб застосовувати у своїй діяльності спеціальний режим оподатковування, новостворений сільськогосподарський товаровиробник повинний бути безумовно зареєстрований як платник ПДВ.
Згідно п. 6 постанови № 271 органи державної податкової служби здійснюють контроль не тільки за цільовим використанням коштів, що підлягають сплаті в бюджет, але і за дотриманням норм Порядку, затвердженого цією постановою, у цілому.
Зокрема, крім контролю за цільовим використанням коштів органи державної податкової служби повинні установити контроль за своєчасним відкриттям окремих рахунків, повнотою і вірогідністю числення сум ПДВ, що залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, і своєчасним перерахуванням коштів на окремі рахунки.
Висновок.
Отже, проблема фінансового забезпечення розвитку регіонів в умовах переходу до ринку, стоїть надзвичайно гостро. Дальше її загострення може спричинити розвиток досить небезпечних тенденцій: процесів територіальної дезінтеграції, суперечок між територіями, органами законодавчої та виконавчої влади і регіонами на грунті поділу фінансових ресурсів. Слід зазначити, що без нарощування обсягів виробництва неможливо забезпечити зростання надходжень до місцевих і загальнодержавного бюджетів. Органи місцевого самоврядування могли б в межах діючого законодавства опрацювати механізми, які б стимулювали розвиток найбільш прибуткових галузей і забезпечили значне поповнення дохідної частини місцевого бюджету.
З метою забезпечення самостійності регіональних і місцевих бюджетів необхідно вирішити ряд важливих питань. Перш за все, потрібно встановити фіксовані частки кожного рівня влади в загальних податках, закріпити їх за відповідними рівнями бюджетів на постійній основі на тривалий період (до п'яти років). Ще одним важливим кроком є визначення нормативів розподілу загальнодержавних податків між державним і місцевими бюджетами на однаковому для всіх регіонів країни рівні. Проблеми ж економічного розвитку регіонів доцільно розв'язувати не шляхом диференціації цих нормативів, а за допомогою цільових субсидій з державного бюджету.
З метою зацікавленості органів місцевого самоврядування у стимулюванні випуску продукції, в тому числі підакцизних товарів, доцільно було б залишати в розпорядженні місцевих бюджетів не менше 50% загальних надходжень від акцизного збору та ПДВ.
Оскільки фінансове забезпечення місцевих органів влади значною мірою залежить від обсягів трансфертів, які вони отримують, слід створити на рівні державного бюджету відповідні фонди, за рахунок яких буде здійснюватися бюджетне вирівнювання, та розробити правову базу регулювання трансфертів.
Вдосконалення потребує і правова база, яка регламентує компетенцію органів державної законодавчої влади і місцевого самоврядування у процесі складання, затвердження і виконання бюджету, утворення позабюджетних, цільових і валютних фондів, запровадження місцевих податків і зборів. Правові акти, які регулюють ці питання, залишаються суперечливими. Потрібно прискорити прийняття законів України "Про податковий кодекс" та "Про бюджетний устрій".
Проведення цих заходів сприятиме регіональному розвитку, щонеодмінно позначиться на економічному піднесенні держави в цілому.
Література.
1. Про деякі питання обкладання ПДВ сільськогосподарських товаровиробників // Вісник податкової служби України. - № 46, 2002 р., с. 61 - 63.
2. Конституція України. - К.: УПФ, 1996. - 63 с.
3. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні " (24.04.1997).
4. Закон України "Про внесення змін і доповнень до закону Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР".
5. Зіллер Ж. Політико - адміністративні системи країн ЄС: порівняльний аналіз (переклад з фр. В. Ховрун). - К.: Основи, 1996. - 285 с.
6. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Монографія. - К.: НІСД, 1996. - 106с.
7. Луніна І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проведення реформ // Економіка України. - 1999. - № 3. - С.31-41.
8. Філіпчук Г. Регіони не можуть бути "прив'язаними" до Державного бюджету // Урядовий кур'єр. - № 240-241. - 25.12.1997.
9. Галичина. - № 6. - 23.01.1999.
10. Сімкін Л. Місцеві бюджети: проблеми формування та аналіз їх виконання // Регіональна економіка, № 1, 200. - с. 91 - 99.
11. Чугунов М. Актуальные проблемы формирования доходной части бюджета.// Бизнесс информ, № 17-18, с. 9-13.
12. Мельник Л. Місцеві бюджети - основа формування фінансових ресурсів регіону // Регіональна економіка, № 4, 1998, с. 137 - 143.
13. Мішина Н. Формування бюджетів муніципальних органів (на матеріалах країн-членів Ради Европи) // Юридичний Вісник, № 2, 1999, с. 130-136.
14. Мельник С., Криниця С. О формировании местных бюджетов // экономика Украины, № 1, 2000. С. 17-23.
15. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). Монографія. Київський нац. Ун-т ім. Т. Шевченка. - К.: НІОС, 2000 г., 384 с.
16. Мильникова О.М. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України, № 4, 2002, с. 54-57.
17. Сунцова О.О. Бюджетна реформа: особливості та перспективи формування місцевих бюджетів // Актуальні проблеми економіки, 2002. - с. 24-30.
18. Огонь Ц. Проблеми формування доходів бюджету // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету, № 3. 2002 г., с. 12-20.
Loading...

 
 

Цікаве