WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - Курсова робота

Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - Курсова робота

регіони складають проекти видаткової частини бюджету і після узгодження з Міністерством фінансів України визначають суму витрат. Від цієї суми віднімається величина власних та закріплених доходів, а потім вираховуються окремі для кожної території нормативи відрахувань від загальнодержавних податків.
У сучасних умовах регіональні і місцеві бюджети формуються на основі надходжень податків від підприємств, організацій, установ і громадян. На всіх рівнях територіального управління місцева державна адміністрація розробляє проект бюджету і подає його на затвердження відповідній раді народних депутатів. На перший погляд, цим документом забезпечується повна самостійність області, міста і району у фінансовій діяльності. На практиці це положення не виконується. Про реальну самостійність регіону в формуванні бюджету дає уявлення табл. 1, де показана дохідна частина бюджету Івано-Франківської області. Значна частка надходжень припадає на регулюючі податки, які в 1998 році становили 35552 тис. грн. (20,1%). На закріплені доходи і неподаткові надходження припадає 23048 тис. грн., або 13,2% до загальної суми доходу бюджету області. Разом з тим, слід підкреслити, що в більшості країн з розвинутою ринковою економікою частка закріплених надходжень значно вища, ніж у нашій державі.
2.3. Субсідії, субвенції та дотації, які стосуються оподаткування.
Важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів деяких областей відіграють субсидії, субвенції та дотації.
Дотації виділяються з вищого бюджету нижчому на суму недостачі доходів за тієї умови, що скоротити його видатки неможливо. Вони не мають строго цільового призначення. Субсидії надаються на фінансування конкретних заходів, тобто носять цільовий характер. Субвенції також мають цільовий характер. Вони виділяються за бюджетним розвитком і на основі пайової участі в фінансуванні даного заходу.
Закон України "Про бюджетну систему України" не передбачив існування в державі такого інструмента регулювання доходів місцевих бюджетів, як субсидії. Субвенції були субвенціями тільки за назвою, а фактично виконували роль дотацій. А це вкрай зменшувало їх ефективність і можливість контролю за їх цільовим призначенням. Стосунки між державним бюджетом України і бюджетами територій у сфері надання субвенцій і дотацій базувались на суб'єктивній основі двосторонніх домовленостей між "центром" і регіонами.
Обсяги дотацій і субвенцій визначаються відповідними органами виконавчої влади і затверджуються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. Існуючий принцип визначення розміру допомоги регіонам, які потребують додаткових субсидій, призводить до розпорошення коштів між багатьма державними і господарськими суб'єктами і їх неефективного використання. Тому повинен бути встановлений суворий контроль за цільовим використанням фінансових надходжень. І, як вважає Г. Філіпчук, для цього "доцільно було б ввести систему соціально-економічних індикаторів, які об'єктивно віддзеркалювали реальну картину економічного, соціального і екологічного неблагополуччя у кожному з регіонів".
На основі аналізу цих індикаторів центральні органи влади повинні визначити соціально-економічні проблеми в регіонах, готувати проекти цільових програм, спрямованих на їх вирішення, вносити обгрунтовані пропозиції щодо розмірів фінансової підтримки, напрямків і термінів її використання, прогнозних результатів.
Дотації, субсидії і субвенції є частиною загальнодержавних доходів, які надійшли в розпорядження центрального уряду. В порядку перерозподілу вони передаються в місцеві бюджети. Це необхідна форма регулювання прибутків, оскільки завдання збалансованості бюджетів досить складне і не може бути вирішене із-за неоднорідності дохідної бази. Дотації і субсидії сприяють реалізації заходів регіональної політики, яка спрямована на соціально-економічний розвиток регіонів, освоєння нових територій, екологічні проблеми, регулювання процесі: міграції населення, ліквідацію наслідків від стихійного лиха.
Отже, як бачимо, держава гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальним соціальних потреб. Але якщо доходи від закріплення за місцевими бюджетам загальнодержавних податків та зборів перевищують його мінімальний розмір вона вилучає частину надлишку згідно з законом про державний бюджет Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативі бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного соціального, природного та екологічного станів відповідних територій.
Щорічно з державного бюджету України Івано-Франківській облает надаються дотації, оскільки видатки з бюджету значно перевищують доходи, ще можуть бути акумульовані на її території (табл. 1). І якщо в 1997 році вони
Таблиця 1
Доходна частина бюджету Івано-Франківської області*
Джерела доходів Роки
1997 1998 1999
Всього, тис. грн. в % до загальних доходів всього, тис грн в %до загальних доходів Всього, тис. грн. в % до загальних доходів
І. Податкові надходження 80990,0 48,1 37198,0 21,0 1 16604,8 49,0
1 . Прибутковий податок з громадян - - 10711,0 6,1 12707,0 5,34
2. Податок на прибуток підприємств 64570,0 38,3 24841,0 14,0 82663,3 34,7
3. Акцизний збір 13936,0 8,3 _ _ 19687,0 8,3
4. Плата за землю 900,0 0,5 1300,0 0,7 1200,0 0,51
5. Плата за видачу ліцензій 1320,0 0,8 280,0 0,16 330,0 0,14
6 Плата за торговий патент 264,0 0,2 66,0 0,04 17,0 0,01
II. Неподаткові надходження 309,0 0,2 1802,0 1,0 1792,0 0,8
III. Державні цільові фонди 1650,0 1,0 19600,0 11,1 13618,0 5,7
IV. Офіційні трансферти
1 . Дотація з Державного бюджету 85445,0 50,7 118389,0 66,9 96018,9 40,3
2. Субвенція з Державного бюджету на освіту - - - - 9912,5 4,2
ВСЬОГО 168394,0 100,0 176989,0 100,0 237946,2 100,0
*За даними обласного фінансового управління.
становили 85,4 млн. грн., або 50,7% від загальної суми доходів, то в 1998 році вже - 118,4 млн. грн. або 66,9%, а в 1999 році - 105,9 млн. грн., або44,5%. Ця залежність від коштів державного бюджету відіграє негативну роль, тому що місцеві органи влади не отримують виділені суми вчасно внаслідок його хронічної дефіцитності. Адже з запланованих в 1998 році 118,4 млн. грн. обласний бюджет одержав тільки 85,0 млн. грн., у тому числі живими грішми 32,0 млн. грн., оскільки не було закладено відповідного механізму їх розподілу. Потрібно було чекати не тільки на наповнюваність державного бюджету у цілому, але й на добру волю київських чиновників, щоб ці кошти дісталися саме Івано-Франківській області, а не іншому регіону. Відповідно, регіональні органи влади не можуть якісно і своєчасно виконувати покладені на них завдання. Отож для них актуальною є проблема пошуку шляхів збільшення доходів своїх бюджетів за рахунок місцевих джерел. Тому одним з важливих факторів, який мав би значно поліпшити ситуацію, є змінений підхід до виділення і одержання дотацій. Найкраще вирішення цієї проблеми бачиться в тому, щоб кошти від державних податків не йшли суто до державного бюджету, а розщеплювалися в обласному казначействі. Тобто на рівні регіону відраховувалась б частка, яка
Loading...

 
 

Цікаве