WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - Курсова робота

Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Фінансово-правовий механізм формування доходів, отриманих від оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.
Вступ. 2
1. Бюджетна політика держави. 4
1.1. Чинникі, що впливають на бюджетну політику держави. 4
1.2. Стратегія бюджетної політики держави. 6
2. Місцеві бюджети: проблеми формування та аналіз їх виконання. 8
2.1. Управління бюджетами регіональними та місцевими органами влади. 8
2.2. Формування доходної частини бюджету (на прикладі бюджету Івано-Франківської області. 11
2.3. Субсідії, субвенції та дотації, які стосуються оподаткування. 13
2.4. Бюджети районів і міст. 17
Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників ПДВ. 21
3.1. Огляд нормативної бази. 21
3.2. Пільги щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. 24
Висновок. 28
Література. 30
Вступ.
Оподатковування являє собою одну з найбільш динамічних сфер державного регулювання економіки в Україні. Об'єктивні причини такого додавання криються, по-перше, у революційних змінах економічних відносин у 90-х роках XX століття, зв'язаних зі становленням ринкової економіки, а по-друге, - у відносно короткій історії української податкової системи і відсутності необхідного досвіду державного регулювання відносин у цій специфічній сфері.
Сучасне українське оподатковування до дійсного моменту пройшло кілька етапів свого розвитку, перший з який (1991-1997 р.) полягав у створенні основ ринкової системи оподатковування, організаційної бази адміністрування податків, формуванні азів податкової культури у платників податків і зборів. Характерною рисою цього етапу був яскраво виражений пріоритет фіскальної функції оподаткування, що було зв'язано, з одного боку, з украй несприятливою макроекономічною ситуацією, а з іншого боку - невідпрацьованністю економічних механізмів реалізації стимулюючої функції.
Другий етап (1997-2000 р.) зв'язаний з переглядом принципів оподатковування, виділенням податкового обліку в самостійний вид і відділенням його від обліку бухгалтерського, а також зі спробою гармонізації українського і європейського податкового законодавства й активізації стимулюючої функції податків. Саме в 1997 р. у новій редакції були прийняті Закон України: "Про систему оподатковування", "Про оподаткування прибутку підприємств", набрав сили новий Закон України "Про податок на додаткову вартість". Одним з найбільш принципових моментів цього етапу з'явилося введення методу податкового обліку по ПДВ і податку на прибуток підприємств, що послужило причиною додаткового скорочення оборотних коштів підприємств і забезпечило постійне безпроцентне "кредитування" бюджету. На цьому етапі також були закладені чотири нові альтернативни способи оподатковування, до яких відносяться: плата фізичними суб'єктами підприємницької діяльності прибуткового податку у фіксованому розмірі з придбанням патенту (лютий 1998 р.); здійснення діяльності з придбанням спеціального патенту (лютий 1998); спрощена система оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва (липень 1998 р.); фіксований сільськогосподарський податок (грудень 1998 г).
Третій етап реформування оподатковування почався в 2000 р. прийняттям спеціального закону, що визначає взаємини платників з контролюючими органами з приводу сплати податків і зборів, - Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" і прийняттям у першому читанні проекту Податкового кодексу.
Разом з тим існує цілий ряд проблем у сфері державної податкової політики, від яких залежить ефективність системи оподатковування (з позицій як держави, так і платників) і які вимагають невідкладного рішення.
1. Бюджетна політика держави.
1.1. Чинникі, що впливають на бюджетну політику держави.
Бюджетна політика постійно знаходиться в центрі суспільної уваги, оскільки вона є ключовою ланкою економічної політики держави. Від якості бюджету, закладених в нього параметрів залежить рівень соціального захисту громадян, інвестиційні можливості держави, ступінь впливу України на міжнародні події, підприємницька активність суб'єктів господарювання та громадян. У бюджетній політиці найбільш яскраво висвітлюються і найбільш гостро стикаються інтереси різних суспільних груп.
Суть проблеми побудови ефективної бюджетної політики полягає в її науковому обґрунтуванні і в тому, наскільки вона базується на фундаментальних теоретичних засадах певної фінансової доктрини держави. При плануванні бюджетної політики держава має виходити із необхідності забезпечення фінансової та соціальної стабільності, враховуючи усю сукупність національних, історичних, політичних, соціально-економічних та інших особливостей розвитку держави. Ось чому важливою передумовою для розробки оптимальної моделі бюджетної політики та ефективного механізму її реалізації є необхідність врахування зовнішніх і внутрішніх чинників.
До зовнішніх факторів слід віднести залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок палива, сировини, матеріалів, обмін технологіями, експортних можливостей самої держави, її інтеграції з світовими системами тощо.
До внутрішніх факторів, які суттєво впливають на бюджетну політику, можна віднести: економічні - пов'язані з макроекономічні процесами, що відбуваються у сфері суспільного виробництва; соціальні -пов'язані з особливостями відтворення робочої сили та населення країни в цілому (це, перш за все, кошти на освіту, охорону здоров'я, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення, обсяг і рівень заробітної плати тощо); політичні - пов'язані із забезпеченням обороноздатності держави та підтримкою внутрішнього правопорядку, укріплення законодавчої та виконавчої влади.
Важливим у розумінні впливу цих чинників є не кількісне вимірювання їхньої відносної вагомості або питомої ваги в сукупному впливі, а те, які умови їх прояву зумовлюють позитивний чи негативний ефект. Як засвідчує практика, за умови стабільної економіки об'єктивно існує висока передбачуваність економічних показників на короткостроковий період, що є достатнім для планування щорічного балансу. У тому випадку, коли економіка не стабільна, а фінансова політика хаотична, об'єктивно зменшується вірогідність прогнозування та планування економічних параметрів. Відомо, що непослідовність і непередбачуваність нормативного та законодавчого середовища України знаходить своє відображення у бюджетній сфері, зокрема, в бюджетній політиці.
Проблема взаємозв'язку між зовнішніми та внутрішніми чинниками полягає в тому, наскільки вони сприяють зростанню ВВП, нарощуванню та ефективному використанню фінансових ресурсів, формують ідеологію бюджетної політики.
1.2. Стратегія бюджетної політики держави.
Розробка чіткої стратегії бюджетної політики передбачає визначення узагальнених контрольних показників, затвердження яких має здійснюватися на найвищомуурядовому рівні. Помилки в прогнозуванні соціально-економічного розвитку, недооцінка наслідків негативних процесів, що розвиваються в економіці, соціальній сфері та фінансовому секторі, прирікають бюджетне планування на невдачу.
Одним із головних недоліків процесу формування бюджету є те, що економічні прогнози Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та
Loading...

 
 

Цікаве