WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аналіз прибутку та рентабельності ДП “Львівтрансгаз” - Курсова робота

Аналіз прибутку та рентабельності ДП “Львівтрансгаз” - Курсова робота

модемного зв'язку, встановлено систему електронної пошти. Ведуться роботи по об'єднанню локальних мереж в глобальну мережу ДП.
Рис.1 - Виробнича структура ДП "Львівтрансгаз" станом на 1.01.1998р.
2.1 Вибір та обґрунтування системи основних техніко-економічних показників
Виробничо господарська діяльність підприємства магістральних газопроводів планується і оцінюється системою техніко-економічних показників, які поділяються на кількісні і якісні в залежності від способу вираження економічних явищ.
Кількісні показники оцінюють величину вимірюваних явищ, тобто відображають безпосередні результати роботи підприємства.
Якісні показники визначають ефективність функціонування окремих ланок і використання виробничих ресурсів.
Для аналізу господарської діяльності ДП "Львівтрансгаз" в динаміці за 3 роки (1995-1997рр) обрані такі показники:
1) Кількісні:
- реалізований природній газ (в натуральних одиницях);
- прибуток від реалізації природного газу (в вартісних одиницях);
2) якісні:
- собівартість реалізованого природного газу (у вартісних одиницях);
- рентабельність;
- технологічні витрати газу (в натуральних одиницях).
Показники обсягів газу і реалізованої продукції підприємства виступають як основний критерій інших показників. Джерелами даних служать річні звіти підприємства і пояснюючі записки до них.
Собівартість реалізованого природного газу представляє собою затрати підприємства, виражені в грошовій формі. Собівартість продукції - один з найважливіших якісних показників, оскільки її зниження є передумовою росту обсягів виробництва і забезпечує ріст матеріального добробуту відрахування від них у фонди підприємства. В процесі аналізу собівартості реалізованого газу в першу чергу використовуються річні звіти підприємства про фінансові результати та їх використання (форма №2).
Узагальнюючим показником ефективності виробництва є рентабельність. Розрізняють три види рентабельності: загальну (балансову), розрахункову, реалізаційну. Як аналітичний показник використаємо реалізаційну рентабельність. Яка визначається відношенням прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої товарної продукції. Однак в аналітичних розрахунках зручніше користуватися показником прибутку, що припадає на 1 грн. виручки, який розраховують як відношення реалізаційного прибутку до вартості реалізованої товарної продукції:
, (2.1.1)
де Преал - реалізаційний прибуток, Вреал - вартість реалізованої товарної продукції.
Джерелом для проведення розрахунків є дані форми №2 річного звіту.
2.2 Загальна характеристика прибутку та рентабельності
Прибуток підприємства утворюється з надходжень від виробничо-господарської діяльності (від реалізації продукції чи послуг, позареалізаційних операцій та ін.) після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат та втрат на оплату праці. Тому аналіз показників прибутку дає повне уявлення про порядок формування прибутку підприємства.
На балансовий прибуток впливають наступні фактори:
- прибуток від реалізації продукції;
- позареалізаційний прибуток (збитки);
- прибуток від реалізації продукції.
Прибуток від реалізації товарної продукції - це основна частина балансового прибутку підприємства. Це пов'язано з тим, що виробництво і продаж товарної продукції є головною задачею підприємства і основною його діяльністю.
Прибуток від іншої реалізації включає в себе результати від реалізації основних фондів, нематеріальних активів і матеріальних цінностей, від здачі окремого майна в оренду і т.д.
Позареалізаційний прибуток найчастіше є результатом порушень договірних відносин зі сторони пов'язаних з ним підприємств і організацій. Він включає в себе: поступлення списаних безнадійних боргів, проценти банку, отримані штрафні санкції, фінансові результати від ліквідації ОФ, індексація авансів по капітальному будівництву, дивіденди, безкоштовно отримані основні засоби, обладнання, різниця в цінах по придбанню обладнання, оприбутковані безкоштовно отримані матеріальні цінності та основні засоби, т.д.
Позареалізаційні збитки включають в себе збитки від стихійних лих, списання боргів через скорочення строків закової давності, затрати від спивання боргів і дебіторської заборгованості, від спивання інших безнадійних боргів, збитки від ліквідації не повністю амортизованих ОФ і т.д.
Наявність різного роду збитків потребує специфічного підходу до їх аналізу.
На підприємстві визначається також розрахунковий прибуток (прибуток, який залишається в розпорядження підприємства). Величина розрахункового прибутку встановлюється за формулою:
, (2.2.1)
де Кт - плата по процентах за кредит, грн., Песо - внески у вищестоячу організацію, грн., Пвб - внески в бюджет, грн.
Потрібно зазначити, що збільшення величини прибутку не відображає підвищення ефективності виробництва, так як абсолютна його величина і приріст залежать від розміру застосовуваних виробничих засобів (ОФ і оборотних коштів).
Балансовий прибуток визначається за формулою:
, (2.2.2)
де Преал - прибуток від реалізації продукції, грн., Пін - прибуток від іншої реалізації, грн., Пп. - позареалізаційний прибуток, грн.
Прибуток від реалізації товарної продукції можна визначити за формулою:
, (2.2.3)
де Ц - ціна 1000 м3 транспортованого газу, грн., С - собівартість 1000 м3 природного газу, грн., Q - об'єм реалізованого природного газу, грн. (м3).
Для характеристики економічності та ефективності виробництва важливо враховувати не тільки розмір і приріст прибутку, але й рівень рентабельності, тобто знати скільки прибутку отримано на кожну гривну виробничих фондів.
Розрізняють наступні види рентабельності:
- балансова рентабельність;
- розрахункова рентабельність;
- рентабельність по собівартості окремого виду продукції.
Рівень балансової рентабельності Рб визначається відношенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів.
ФОВФ і нормованих оборотних коштів Осер:
. (2.2.4)
Саме тому при аналізі рівня рентабельності необхідного особливу увагу прибілити впливу на неї вище вказаних факторів (ФОВФ і Осер). Для цього можна використати рівень ланцюгових підстановок.
Рентабельність по собівартості окремого виду продукції є показником ефективності затрачених засобів підприємства, тобто засобів, які увійшли в собівартість транспортування газу у вигляді матеріалів, амортизації і заробітної плати. Визначається цей показник за формулою:
, (2.2.5)
де Преал - прибуток від реалізації товарної продукції, грн., С - собівартість реалізованого природного газу, грн.
В показникурентабельності знаходять відображення основні фактори, що обумовлюють покращення використання ОФ, оборотних засобів, зниження собівартості продукції. Тому забезпечення високого рівня рентабельності господарської діяльності є важливою задачею підприємства.
Джерелами аналізу прибутку та рентабельності є наступні документи:
1) планові документи;
2) звітна та облікова документація:
- для аналізу балансового прибутку використовується форма №22 "Про результати виробничо-господарської діяльності підприємства";
- для аналізу прибутку від реалізацій
Loading...

 
 

Цікаве