WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → «Чорні дірки» у державних фінансах - Реферат

«Чорні дірки» у державних фінансах - Реферат

бюджету.
По-друге, якість отриманої інформації під час зовнішнього фінансового контролю має безпосередній вплив на рішення, які приймаються на її основі законодавчою владою у вигляді законодавчих та інших нормативних правових актів. Саме тому таку важливу роль у системі державного фінансового контролю відіграють органи зовнішнього фінансового контролю.
Основне призначення парламентського контролю полягає в тому, щоб законодавча влада, яка представляє народ, що її вибрав, належно контролювала виконавчу владу, наділену численними повноваженнями.
Парламентський контроль за виконанням державного бюджету є обов'язковою частиною здійснення Верховною Радою України державної влади, одним із необхідних її повноважень як законодавчого органу України та суттєвим елементом системи стримувань та противаг у демократичному суспільстві, яке базується на принципах верховенства права та розподілу влади.
Проте, як свідчить аналіз, контрольні повноваження українського парламенту у сфері державного фінансового контролю не відповідають практиці розвинених країн у цій сфері. Необхідно або змінювати Конституцію України, або вносити певні зміни та приймати нові законодавчі акти щодо повноважень і парламенту, і кожного народного депутата здійснювати контрольні повноваження від імені громадян, яких він представляє.
Певна обмеженість українського парламенту в питаннях державного фінансового контролю виникає внаслідок значних недоліків у чинній законодавчій базі з цього питання, що дає підстави неоднозначно, а інколи й досить вільно трактувати роль та місце парламенту в єдиній системі державного фінансового контролю.
Парламентський фінансовий контроль в Україні перебуває на початковій стадії освоєння форм і методів, які застосовуються в сучасній ринковій економіці.
Актуальність постановки питання про контрольні функції парламенту полягає в тому, щоб забезпечити підконтрольність виконавчої влади, органів її управління, оскільки виконавча влада, розпоряджаючись суспільними ресурсами, завжди прагне розширити свої повноваження і дуже хворобливо реагує на будь-які форми демократичного контролю. Суспільство здатне протистояти цьому тільки через достатньо сильний та ефективний парламент, який здійснює контрольні повноваження, а також через контроль з боку засобів масової інформації, що робить більш відкритими дії виконавчої влади.
Ситуація, що склалася навколо реагування парламентом та органами правопорядку на матеріали перевірок Рахункової палати, зумовлює необхідність постановки питання про делегування Рахунковій палаті України повноважень у сфері вжиття заходів оперативного реагування на виявлені порушення. Мова йде про внесення відповідних змін та доповнень до Закону України "Про Рахункову палату України".
Заходи реагування на виявлені Рахунковою палатою правопорушення щодо використання бюджетних коштів, передбачених у законі, дуже затягнуті за процедурою, порядок їх чітко не визначений. А відтак, як наслідок, вони малоефективні. Так, наприклад, припинення операцій на рахунках порушника на практиці - майже нездійсненна процедура, оскільки займає кілька місяців.
Як ефективний вихід, здатний позитивно вплинути на ситуацію, яка склалася, доцільно було б доповнити текст закону про Рахункову палату нормами, що дають змогу їй у разі виявлення порушень у виконанні бюджетного законодавства ухвалювати в особливому порядку рішення колегії Рахункової палати про списання в безакцептному (беззаперечному) порядку бюджетних коштів з рахунків порушників бюджетного процесу на користь державного бюджету або одержувачів коштів державного бюджету в обсязі допущених порушень.
Сьогодні для ліквідації "чорних" дірок в управлінні державними фінансами необхідна тісніша взаємодія парламенту з Рахунковою палатою. Взаємодія Рахункової палати з парламентом закріплена Конституцією України, яка відносить формування Рахункової палати до її компетенції. Верховна Рада України вибирає Голову Рахункової палати і її головних контролерів (кількість їх не визначена жодним нормативно-правовим актом).
Проте слід зауважити, що в зовнішньому контролі присутні лише елементи парламентського контролю. Коли парламент звертається до Рахункової палати з питанням проведення тих чи інших перевірок, вона стає інструментом реалізації парламентського контролю. Рахункова палата згідно з законом не має права приписувати організаціям та закладам обов'язкових дій щодо їх усунення, вона не володіє статусом і функціями виконавчого органу влади. Тому реалізація рішень Рахункової палати не може бути забезпечена безпосередньо. Вона надсилає інформацію про виявлені порушення в парламент, який володіє повноваженнями для прийняття необхідних заходів. Разом із поданнями, які направляють керівникам перевірених об'єктів, це повинно сприяти усуненню виявлених відхилень у бюджетному процесі. Проте такий механізм не конкретизований чинним законодавством, а направлення звітів про проведені контрольні заходи до Верховної Ради України як правило має чисто інформаційний характер і не призводить до відповідних економічних та юридичних наслідків.
Взаємодія Рахункової палати з парламентом відбувається достатньо складно. За підсумками перевірок відповідні рішення, як правило, не приймають, матеріали використовуються вибірково, політично мотивовано і з урахуванням відповідної політичної кон'юнктури. Великі фінансові порушення рідко стають предметом обговорення Верховної Ради України.
Для ефективного парламентського контролю за управлінням державного фінансового контролю необхідно, щоб парламент за матеріалами перевірок Рахункової палати приймав адекватні рішення, давав би відповідні суспільно-політичні оцінки серйозним порушенням фінансової дисципліни. Суспільство має право знати, наскільки ефективно витрачаються державні кошти, хто власне порушує фінансову дисципліну.
Використовуючи досвід зарубіжних країн було б доцільно прийняти спільну Програму взаємодії Верховної Ради України з Рахунковою палатою України щодо підвищення ефективностідержавного фінансового контролю в Україні. Основною метою цієї Програми має бути її спрямованість на створення чіткої системи взаємодії між парламентом і головним контрольним органом країни, що зобов'яже парламентаріїв оперативно реагувати на виявлені порушення у витрачанні державних коштів. Зміст Програми щодо підвищення ефективності державного фінансового контролю та бюджетного законодавства повинен передбачати зокрема розробку Урядом України за участю Рахункової палати законопроекту, спрямованого на підвищення дієвості як зовнішнього так і внутрішнього державного фінансового контролю.
Література
1. Симоненко В. Держава і ринок: шляхи партнерства // Економіка України. - 2006. - № 1. - С. 73.
2. Сивульський М. І. Проблеми становлення системи державного фінансового контролю в Україні // Фінанси України. - 2005. - № 3.
3. Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про чинність Закону "Про Рахункову палату". Справа № 1-31/200.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.03 № 1156 "Про затвердження стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади".
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.05 № 158-р.
6. Тарасов А. Как нам организовать контроль? // Финансовый контроль. - 2004. - № 4. - С. 54.
Loading...

 
 

Цікаве