WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінанси транснаціональних корпорацій (ТНК) - Реферат

Фінанси транснаціональних корпорацій (ТНК) - Реферат

абсолютній величині зі зміною валютного курсу.
Поточний валютний ризик виражається в тому, що зміни обмінного курсу вплинуть на майбутні потоки грошової готівки, джерела комплектуючих, розміщення інвестицій, конкурентну здатність ТНК на різних ринках.
Стратегії мінімізації поточного ризику потенційних збитків ТНК
Здійснення інвестиціїв країни, у яких вартість потоків готівкових коштів, розрахована в доларах, може бути збережена; наприклад, ті країни, валюти яких демонструють стійку тенденцію до підвищення вартості порівняно з основною валютою материнської компанії. Це так звані країни з "твердою" валютою.
Знаходження джерел отримання комплектуючих у країнах, у яких очікувана вартість твердої валюти залишається низькою.
Поширення операцій на ринках тих країн, де розраховані в доларах суми прибутків від продажу та переказ дивідендів будуть легко захищені.
Фінансування потреб компанії, що допомагають обмежити валютні ризики потенційних збитків і можливості збитків від компанії.
Управління ризиками потенційних збитків
Розробка стратегії визначення валютного ризику охоплює поняття ризику, вимірювання його величини, формування стратегії у сфері звітності та визначення стратегії хеджування. Зазвичай ТНК має визначити різновид ризику, який слід контролювати та вимірювати, і спрогнозувати валютний курс відносно виявленого ризику.
Система звітності забезпечує захист від ризику. Тому керівництво ТНК має забезпечити систему єдиної звітності для всіх підрозділів. У звіті повинні бути ідентифіковані рахунки під ризиком, які центральний апарат хоче контролювати, позиції кожного рахунку під ризиком з вказуванням відповідної валюти,
а також часові періоди, на які поширюється оцінений ризик.
У кожному ризику потрібно виділити складові - конверсійний та операційний ризики.
Часові періоди залежать від особливостей діяльності компанії. Один з варіантів - контроль потоків готівки на малих та великих часових відрізках. Це може бути жорстко встановлена послідовність 30, 60, 90 днів; 6, 9, 12 місяців; 2, 3, 4 роки і т. д.
Установивши рівень ризику, кожний підрозділ спрямовує відповідні дані на наступний рівень ієрархії для попередньої консолідації, яка дає змогу регіональному управлінню класифікувати рівень ризику за рахунками та валютами на кожний звітний період.
Звіти з місць мають бути постійними, строго періодичними, стандартизованими, і тільки в цьому разі за формування стратегії буде забезпечено можливість зіставлення даних та їхню незалежність від часу.
Політика управління валютними ризиками
Політика управління валютними ризиками охоплює два моменти. По-перше, необхідно встановити, на якому рівні слід визначати й реалізовувати різні варіанти стратегії хеджування. І, по-друге, визначення, для якого виду валютного ризику на кожному рівні ієрархії корпорації слід використовувати хеджування.
Можливі варіанти стратегій хеджування. Операційна стратегія хеджування - використання місцевих кредитів для рівноваги місцевих активів та метод прискорення й затримки платежів. Контрактна стратегія хеджування охоплює форвардні валютні контракти й валютні опціони.
Метод прискорення та затримки платежів використовується для захисту грошової готівки між взаємозв'язаними підрозділами, наприклад, головною компанією та її філіалами. Стратегія прискорення означає інкасацію іноземної валюти на рахунки дебіторів до строків, коли очікується послаблення іноземної валюти, і розрахунки з постачальниками та кредиторами до строків, коли очікується посилення іноземної валюти. Стратегія затримки означає, що фірма затримує одержання платежів на рахунки дебіторів, коли очікується посилення іноземної валюти, та розрахунки з постачальниками й кредиторами, коли очікується послаблення іноземної валюти.
Форвардні валютні контракти укладаються між банком та фірмою на поставку іноземної валюти за встановленим валютним курсом у визначені строки.
Валютні опціони використовуються, коли необхідно гарантувати, до іноземної валюти за встановленим раніше обмінним курсом. Вони закріплюють за покупцем право, не накладаючи на нього додаткових зобов'язань, купити чи продати іноземну валюту на визначену суму за фіксованим обмінним курсом протягом установленого періоду в майбутньому.
Так склалося, що фірми віддають перевагу форвардним контрактам, якщо величина та строк надходжень майбутнього потоку готівки відомі. Гнучкість опціонів робить їх привабливими для фірм, коли існує значна невизначеність відносно величини та строків надходжень майбутніх потоків готівки.
Фінансові аспекти інвестиційних рішень
За прийняття рішення про інвестиції за кордоном ТНК мають обрати оптимальне співвідношення позичкового та власного капіталу; оцінити ставку прибутку за використання місцевої валюти чи валюти інвестора; схарактеризувати потоки готівки, специфічні для іноземних інвестицій; визначити на багатонаціональній основі вартість капіталу й застрахуватися від політичних ризиків у іншій країні, а також від валютних ризиків.
Під час складання бюджету довгострокових витрат фірми з закордонного проекту слід звернути увагу на низку аспектів. Необхідно проводити різницю між сукупними потоками готівки за проектом та потоками готівки, яка повертається головній компанії. Унаслідок різниці систем оподаткування, обмеження на фінансові потоки, місцеві норми, фінансові ринки й інститути, фінансування й повернення коштів головній компанії слід вказувати в податкових документах.
Різні темпи інфляції в певних країнах з часом можуть дуже впливати на конкурентоспроможність (а як наслідок, - на потоки готівки). Коливання валютних курсів здатні змінити конкурентоспроможність закордонного філіалу. Політичні фактори можуть різко зменшити вартість закордонних інвестицій. Кінцеву продажну вартість важко оцінити, оскільки ринкова вартість проекту може бути різною для покупців з країни базування філіалу, країни базування головної компанії та інших країн.
Література
1. Боди, Зви, Мертон, Роберт. Финансы: Учеб. пособие: Пер. с англ. - М.: Вильямс, 2000. - С. 509-554.
2. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М.: Дело, 1998. - С. 363-390, 433-692.
3. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. - 4-те вид., випр. та допов. - К.: Знання: КОО; - Л.: Вид-во Львів. банк. ін-ту НБУ. - 566 с.
4. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер с англ. - М.: ООО Изд.-консалт. комп. "ДеКА", 1998. - С. 447-560.
5. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. - М.: Юристь, 2000. - С. 276-298. - (Серия "Homo faber").
6. Рязанова Н. С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 66-105.
Loading...

 
 

Цікаве