WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжнародний кредитний ринок - Реферат

Міжнародний кредитний ринок - Реферат

укладає угоду з банком країни-імпортера та передає їй частину своїх функцій. У свою чергу він виконує роботу, пов'язану з дорученнями іноземного банку. Такий зустрічний факторинг має назву взаємного або двофакторного. Його переваги зумовлені тим, що для кожного банку, які обслуговують імпортерів, боргові вимоги є внутрішніми, а не зовнішніми. Це значно спрощує процедури визначення кредитоспроможності імпортера, страхування ризиків, інкасування бонових вимог тощо.
Види факторингу:
прямий факторинг;
опосередкований факторинг;
розкритий факторинг;
нерозкритий факторинг;
конвенційний факторинг;
конфіденційний факторинг.
Форфейтування
Форфейтингова операція - купівля експортних вимог форфейтиром (банком або спеціалізованою фінансовою компанією) з виключенням права регресу (зворотної операції) на експортера (форфейтиста) у разі несплати.
Форфейтинг (від франц. "forfait" - відмова від прав) - це купівля боргу, вираженого у зворотному документі (пе-
реказний або простий вексель) у кредитора на незворотній основі.
Форфейтингові інструменти:
вексель;
інші цінні папери.
Форфейтинг застосовується у фінансових операціях для швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань, в експортних операціях - для сприяння надходження готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцю.
Рис. 15. Форфейтингової операції
Механізм здійснення операцій форфейтингу передбачає, що експортер, виконавши свої зобов'язання за контрактом, прагне інкасувати розрахункові документи імпортера через їхній продаж для отримання готівкових коштів.
У практиці вітчизняних експортерів і банків форфейтинг тільки починає запроваджуватися, а тому деякі питання правового забезпечення ще недостатньо врегульовані.
Світовий ринок боргових цінних паперів. Інструменти зовнішнього фінансування
До інструментів зовнішнього фінансування відносяться неборгові інструменти: субсидії ОДР (офіційної допомоги розвитку), приватні інвестиції та боргові інструменти: позики ОДР, боргові цінні папери, кредитні послуги, кредити (банківські, комерційні та експортні). Неборгові інструменти не приводять до збільшення заборгованості країни, боргові сприяють її зростанню. Боргові інструменти припускають прийняття на себе позичальником договірних зобов'язань по відношенню погашення основної суми та виплати процентів.
Інструменти світового ринку боргових цінних паперів
Види боргових цінних паперів:
Облігації (довгострокові боргові папери):
- з фіксованою ставкою;
- з плаваючою ставкою.
Короткострокові боргові папери:
- комерційні папери;
- євроноти;
- депозитні сертифікати;
- середньострокові боргові папери.
Довгострокові боргові папери та їхня класифікація
Облігації - багатоваріантні довгострокові боргові цінні папери з фіксованим доходом, що знаходяться у відкритому продажу та випускаються з різним номіналом низкою інститутів-позичальників - від держави до приватних інвесторів.
Класифікація облігацій:
За строками погашення:
строкові випуски (мають єдиний для всіх строк погашення);
серійні випуски (випускаються із серією різних строків погашення);
За відкликанням:
відклична;
безвідклична;
За забезпеченням:
старші облігації (забезпечені приорітетним правом вимог на визначене майно емітенту):
- облігації із заставою майна;
- облігації з фінансовою заставою;
- сертифікати під закупівлю устаткування;
- облігації з комбінованою заставою;
молодші облігації (забезпечені тільки обіцянкою повернення боргу емітентом):
- незабезпечені облігації;
- другорядні або субординовані облігації;
- прибуткові облігації;
За категоріями позичальників:
казначейські;
федеральних агенцій;
муніципальні:
- генеральні (забезпечені податковими надходженнями відповідного органу влади);
- прибуткові (забезпечені надходженнями від конкретного комерційного проекту);
корпоративні;
інституціональні (випускаються некомерційними організаціями: церквами, школами, лікарнями тощо).
До базових характеристик облігацій відносяться: ставка купона або ставка оголошеного процента, можливість дострокового погашення, номінальна або викупна вартість, дата погашення.
Рейтинг облігацій - поточна оцінка кредитоспроможності боржника щодо кожної конкретної облігації.
Облігації з фіксованою ставкою - це довгострокові боргові цінні папери з фіксованими купонними виплатами у вигляді визначеного процента від номінальної вартості. Такі облігації звичайно погашають за номінальною вартістю, хоча можливі премії та дисконти.
Рис. 16. Облігації з фіксованою ставкою
Рис. 17. Облігації з фіксованою ставкою
й опціоном дострокового погашення
Облігації з плаваючою ставкою - це довгострокові боргові цінні папери, купони за якими встановлюються на рівні визначеної ставки грошового ринку плюс (мінус) маржа.
Рис. 18. Облігації з плаваючою ставкою
Короткострокові боргові папери
Комерційні папери - це векселі зі скороченим строком погашення, що знаходяться у вільному обігу. Випускаються, як правило, з дисконтом до їхньої номінальної вартості. Номінал вищий, ніжу довгострокових паперів. Випускаються на пред'явника.
Євроноти - це короткострокові боргові папери, які випускаються на строк 1, 3, 6 місяців через тендер та гарантуються інвестиційним банком чи групою банків, які викупають їх самі або ж продовжують позичальнику кредитну лінію. Існують певні види євронотних програм [12, с. 322].
Депозитні сертифікати (СД) - сертифікати, що випускаються комерційними банками чи позико-ощадними асоціаціями під термінові депозити.
Найстаріші боргові інструменти світового ринку виникли в США в 1961 р. та в Європі з 1966 р. Строки погашення - звичайно до року, іноді - до 5 років.
Типова форма випуску - на пред'явника. У деяких країнах (наприклад, у Великобританії) проценти за депозитними сертифікатами зі строками до 5 років звільнені від податків.
Середньострокові боргові папери
Є гібридними інструментами з елементами комерційних паперів, євронот, євробондів. Випускаються невеликими деномінаціями через дилерів або тендер. Котуються більше на базі процента від номінальної вартості, ніж прибутковості. Можуть бути як з фіксованими, так і з плаваючими ставками, зі строками погашення від 1 до 5 років, іноді - до 10 років.
Основними є дві програми випуску МТNs:
COLTS - різновид середньо- та довгострокових облігацій з нульовим купоном на базі казначейських паперів, що випускаються на регулярній основі;
MTTN - мультитраншеві середньострокові євроноти, уперше введені компанією Merrill Lynch.
Ринок короткострокових боргових паперів
Найбільший ринок короткострокових боргових цінних паперів - американський. Європейські ринки: єврокомерційних паперів (ЕСР), стерлінгових комерційних паперів, французьких комерційних паперів, датських комерційних паперів, швейцарських комерційних паперів.
Звичайно тільки великі інститути ведуть операції з цими цінними паперами, тому що їх продають великими лотами. Більшість індивідуальних інвесторів купує комерційні папери в банку чи в брокера, які "подрібнюють" цінний папір та продають інвесторам невеликі його частини, наприклад у 10 000 доларів, з нижчою прибутковістю, для того, щоб покрити управлінські витрати.
Література
1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч-ник. - 2-ге вид., перероб. й допов. - К.: Знання: КОО, 1999. - С. 171-178.
2. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М.: Дело, 1998. - С. 287-298.
3. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О. В. Ивановой. - М.: Прогресс, 1992. - С. 443- 461.
4. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер с англ. - М.: ООО Изд.-консалт. комп. "ДеКА", 1998. - С. 390 - 447.
5. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 241-325, 375-391.
6. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. - М.: Юристь, 2000. - С. 197-205. - (Серия "Homo faber").
7. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. / Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. - М.: Прогресс: Универс, 1994. - С. 323-372.
8. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 79-127.
9. Роджер Лерой Миллер, Дэвид Д. Ван-Хуз. Современные деньги и банковское дело: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2000. - С. 190-203.

 
 

Цікаве

Загрузка...