WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Світовий фінансовий ринок та його структура - Реферат

Світовий фінансовий ринок та його структура - Реферат

Англії);
цінні папери фірм з фіксованими процентними ставками;
опціони;
іноземні акції.
Ринок короткострокового капіталу
Традиційний грошовий ринок.
Паралельний грошовий ринок:
- міжбанківський ринок;
- стерлінгові депозитні сертифікати;
- доларові депозитні сертифікати;
- цінні папери місцевої влади;
- цінні папери фінансових компаній;
- міжфірмові цінні папери;
- короткострокові комерційні євровекселі;
- стерлінгові короткострокові векселі.
Валютний ринок:
- операції спот;
- операції на строк;
- ф'ючерси;
- опціони;
- арбітражні операції.
Функціональна структура Нью-Йоркського світового фінансового центру
Ринок довгострокового позичкового капіталу:
Акції.
Облігації:
- іпотечний ринок (вторинний ринок закладних);
- ринок державних облігацій (цінних казначейських паперів);
- ринок промислових облігацій;
- позики цільовим підприємствам;
- ринок закордонних облігацій (доларові облігації, випущені іноземцями в Нью-Йорку).
Ринок короткострокового капіталу:
казначейські векселі;
цінні папери федеральних агенцій США;
вкладні сертифікати, що передаються;
федеральні резервні фонди й угоди про купівлю цінних паперів з наступним викупом за обумовленою ціною;
банківські акцепти (акцептовані банком векселі);
комерційні короткострокові векселі;
позики дилерам та брокерам.
Валютний ринок:
валютна інтервенція на національний валютний ринок;
валютні свопи з іншими центральними банками;
операції з міжнародними організаціям.
Токіо як фінансовий центр
Токіо став міжнародним фінансовим центром тільки після 1970 р., коли іноземні позичальники почали випускати тут
облігації в єнах, а пізніше в іноземній валюті. Зміцненню позицій Токіо як одного з найважливіших центрів у процесі глобалізації фінансових ринків сприяла лібералізація ринків єни й капіталу.
Функціональна структура
Ринок довгострокового позичкового капіталу:
акції;
процентні державні облігації (довгострокові, середньострокові);
дисконтні державні ноти й векселі;
облігації муніципалітетів;
енергетичні цінні папери, гарантовані державою;
помислові облігації;
іноземні облігації в єнах;
конвертовані облігації;
облігації з підписними сертифікатами.
Ринок короткострокового капіталу:
ринок онкольних позик (позики коштів між банками);
казначейські векселі;
обліковий ринок векселів;
депозитні сертифікати;
короткострокові комерційні векселі;
ринок Генсаки.
Офшорні банківські центри
Фінансові центри "офшор" - це світові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції, переважно з нерезидентами, в іноземній для даної країни валюті.
Офшорні банківські центри тісно пов'язані з євровалютним ринком. Однак їх можна розглядати як окрему категорію міжнародних фінансових центрів, що виконують посередницькі функції для позичальників та депонентів. Основною причиною привабливості офшорних банківських центрів є мінімальне офіційне регулювання, практична відсутність податків та контролю за управлінням портфелями цінних паперів банків.
Офшорні банківські центри почали з'являтися з 1960 р.
Основні властивості:
відплив та приплив коштів майже не регулюється;
операції мають суто міжнародну основу та не зачіпають внутрішню економічну й фінансову політики;
наявність високоефективних місцевих і міжнародних засобів зв'язку та транспортної інфраструктури;
наявність надійних взаємовідносин з фінансовими органами влади промислово розвинених країн;
існування за умов внутрішньої політичної стабільності й забезпечення таємниці операцій;
наявність ефективно та стабільно функціонуючих центральних банків;
основна (або альтернативна) мова - англійська;
легка доступність та розміщення в часових поясах, що знаходяться між поясами, де розташовані найважливіші ринки;
висококваліфікована робоча сила.
Види офшорних банківських центрів:
"паперові" центри (зберігають документацію, а банківські операції проводять у незначних розмірах або не проводять зовсім);
"функціональні" центри (займаються депозитними операціями й наданням позик).
Основні типи офшорних ринків:
1-й тип - Нью-Йоркський;
2-й тип - Лондонська модель;
3-й тип - "податкове сховище".
Таблиця 5
Розташування офшорних банківських центрів
Європа Лондон
Париж
Швейцарія
Люксембург Франкфурт
Брюссель
Амстердам
Нормандські острови
Західна півкуля Нью-Йорк, Маямі, Лос-Анджелес, Сан-Францис-ко - 80-ті роки
Торонто
Нассау
Панама Кайманові острови
Бермудські острови
Барбадос
Антигуа
Нідерландські Антиль-
ські острови
Азія Токіо
Сінгапур
Гонконг
Тайбей Маніла
Вануату
Бахрейн - 70-ті роки
Ринки золота
Ринки золота - це спеціальні центри купівлі-продажу золота. Золоті аукціони - продаж золота з публічних торгів. Об'єктами операцій на ринках золота є стандартні злитки, старовинні, сучасні ювілейні та сувенірні монети, листи, пластинки, дріт, золоті сертифікати (документи, що засвідчують право їхнього власника отримати визначену кількість золота). Щодо режиму свого функціонування ринки золота класифікуються на: світові ринки (Лондон, Цюрих, Дубай, Гонконг та ін.); внутрішні вільні ринки (Стамбул, Париж, Мілан, Ріо-де-Жанейро); місцеві контрольовані (Афіни, Каїр); чорні (Бомбей та ін.).
Організаційно ринок золота - це консорціум кількох банків, вповноважених проводити операції з золотом - готівкові угоди з золотом (строк виконання через 48 годпісля укладення); операції з акціями золотодобувних компаній; строкові (форвардні, ф'ючерсні свопи) операції з золотом. На ринку форвардних операцій з золотом проводять хеджування, спекулятивні строкові угоди, арбітражні операції.
Золоті аукціони - це продаж золота з публічних торгів. Розрізняють кілька методів установлення цін на золотих аукціонах. Класичний метод (метод ціни заявки) полягає в тому, що покупці, котрі вказали у своїх заявках ціну, вищу від установленої продавцем, платять ціну, указану в заявці. Згідно з Голландським методом, продавець установлює єдину ціну, за якою реалізуються всі заявки з вищими цінами.
Поняття "ціна золота" потрібно розглядати у двох аспектах: офіційна та ринкова ціни. З 1933 по 1971 роки казначейство США фіксувало офіційну ціну золота - 35 доларів за унцію, потім, у зв'язку з девальвацією, - 38 та 42,22 долара за унцію. Звичайно, ринкова ціна не збігалася з офіційною ціною золота. Тому остання довго була об'єктом міждержавного регулювання. Лаж - надбавка до офіційної ціни золота, виражена в кредитних грошах (обчислюється в процентах та виникає за перевищення ринковою ціною золота офіційної). На ринкову ціну золота впливає велика кількість економічних, політичних і спекулятивних чинників.
У світі функціонують також ринки інших дорогоцінних металів - срібла та платини.
Література
1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч-ник. - 2-ге вид., перероб. й допов. - К.: Знання: КОО, 1999. - С. 121-133.
2. Максимо В. Энг, Френсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировые финансы: Пер с англ. - М.: ООО Изд.-консалт. комп. "ДеКА", 1998. - С. 227-271.
3. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 325-416.
4. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова. - М.: Юристь, 2000. - С. 190-210. - (Серия "Homo faber").
5. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеб-лій. - К.: Основи, 1999. - С. 74-85.
6. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. / Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. - М.: Прогресс: Универс, 1994. - 496 с.
7. Сакс Дж. Д., Ларрен Ф. Б. Макроэкономика. Глобальный подход / Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - С. 675-688.
8. Шемет Т. С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А. А. Мазаракі. - К.: Київський нац. торгово.-екон. ун-т, 2000. - С. 11-31.
Loading...

 
 

Цікаве