WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Килимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) - Курсова робота

Килимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) - Курсова робота

різновидністю художніх форм українського народного орнаменту в цілому і свідчить про невичерпність художніх задумів народних майстрів.
Принципи, якими керувались народні майстри в орнаментації тканин і на сьогодні можуть бути використані у вирішенні питань орнаменту тканинах сучасного побуту.
Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Випуск VII-VIII, видавницво Академії наук Української РСР., Київ - 1969
Художньо-стильові особливості килима
Етнічна спадщина сучасного ткацтва українців Карпат найбільшою мірою виявляється в особливостях декорування і побутового застосування народних килимів. В основі ткання килимів Карпатського регіону, як і всіх інших видів народних тканин, лежить домашнє ремесло. Про килимові вироби українців Карпат збереглося дуже мало відомостей, це переважно окремі згадки, які зустрічаються в народному фольклорі, записах весільних і похоронних обрядів, різноманітних ритуалів.
Наявні зразки килимових виробі дозволяють прирускати, що вони поширені були тут і раніше. На початку 60-х років ХІХ ст. А. С. Афанасьєв-Чужбинський вказував на "множество ковров и ковриков,прибитых и поставленных где только представляется возможным", зазначив подібність внутрішнього оздоблення житла буковинських горян і молдаван.2
1. Никорак О. Сучасні тканини Українських Карпат. - К.: Наукова думка 1979, ст. 205
2. Афанасьєв-Чужбинський А. С. Поездка в Южную Россию, Спб., 1863 ч. 2 - Очерки Днестра. с. 12, 139
"В силу соціально-економічних побутових умов розвиток ткацтва, включаючи і килимарство цієї території України, проходив у тісному зв'язку з ткацтвом сусідньої Бессарабії та Румунії. Про килимові вироби пізнішого часу певні дані подають дослідники народної культури."1
"Килимові вироби (безворсові у вигляді вузьких до 1 м шириною і довжиною до 5-6 м) здавна, принаймні у XVII-XVIII ст., виготовляли в підвенно-східних районих Українських Карпат".2 "Вони мають назви - "верети", "верітки", "верені", "килимки", "півкилимки", "покрівці", "налавники", "залавники" тощо. Ці вироби подібні до однотипних тканин Полісся, Київщини, Полтавщини, Поділля та Буковини, де поряд з вищезгаданими мають назви "скорци", "паратари", запозичені, очевидно, у молдаван і румунів, у яких однотипні килимові вироби мають назви "скоарцэ", "пэретар алес"3"
Порівняльний аналіз килимового ткання Карпатського регіону та інших більше розвинених центрів цього ремесла на Україні показує, що до середини ХІХ ст. перше не мало такого активного розвитку та повсюдного поширення. Це до певної міри зумовлено специфічними соціально-економічними та побутовими умовами місцевого населення.
1. Жук А. К. Сучасні українські художні тканини. - К., 1985, ст. 3
2. Никорак О. Сучасні тканини Українських Карпат. - К.: Наукова думка 1979, ст. 205
3. Гоберман Д. Н. Молдавские ковры. - Кишинев, 1959. - с. 5; Народное искусство Румыни. - Бухарест, 1964 - с. 60-61
4. Постолаки Е. А., Силивачев М. Р. Народное ткачество и его орнаментика. - Киев, 1987. - с. 160-163
"Художні особливості килимів даного регіону формувалися на традиційних, спільних для інших тканин (переміток, скатертей, ліжників, узорних верет) принципах орнаментально-композиційного і кольорового рішень.
Килимові вироби у вигляді вузьких доріжок, що є своєрідною перехідною формою від верет до килимів, здавна побутували на Гуцульщині, південно-східній закарпатській частині Бойківщини і прилеглих гірських місцевостей. Про існування килимових виробів в минулому в північно-західній частині Українських Карпат документальних відомостей немає".1
Про використання килимів у 70-х роках ХІХ ст. для декорування стін житла переважно багатих міщанських родин Косова, Кутів, Вижниці згадує С. Й. Сидорович2 і висловлює припущення, що їх ткали мандрівні буковинські ткачі з багатьох відомих на той час сусідніх осередків килимарства Західного Поділля та Буковини.
1. Никорак О. Сучасні тканини Українських Карпат. - К.: Наукова думка 1979, ст. 133
2. Сидорович С. Й. Про розвиток ткацтва на Косівщині. Народний дім, ст. 44
В кінці ХІХ ст. вироби такого типу ткалися в деяких гірських місцевостях Гуцульщини і Закарпаття. Про художні якості народних килимавих виробів кінця ХІХ - початку ХХ ст. можна судити тільки на основі зразків, збережених де-не-де в гірських селах Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Характерною особливістю їх декорування є застосування геометричних, а на Закарпатті - і стилізованих рослинних мотивів.
Для килимових виробів Гуцульщини початку ХХ ст., як уже згадувалося, характерним є поперечно-смугасте розташування орнаменту - ромбовидних фігур із ступінчастими та зубчастими контурами. Кольорова гама контрастна і насичена.
Загалом художньо-стильові особливості килимів українців Карпат кінця ХІХ - початку ХХ ст. дають підставу вважати, що сформувались вони на основі місцевих традицій народного ткацтва, історично установлених протягом століть в кожному з етнографічних районів Карпатського регіону. Локальні особливості декору свідчать про генетичні зв'язки килимарства українців Карпат і сусідніх суміжних і віддалених етносів.
Якщо в ХІХ - на початку ХХ ст. килимові вироби в Карпатах мали здебільшого багаті селянські родини, то, починаючи з 40-50-х років, їх застосування в побуті значно розширилося, виготовлення килимів поширилося навіть на ті райони, де раніше його не знали. Їх почали виготовляти і в домашніх умовах для власних потреб, і на підприємтвах народних художніх промислів, в таких традиційних центрах килимарства, як Косів, Кути, Пістинь, Яблунів, Брустори, Коломия та ін.
Одним з основних центрів виготовлення килимів було м. Косів, де на виробничо-художньому об'єднанні "Гуцульщина" вироблялося біля 70% килимових виробів України. Основні напрями художньо-стилістичного рішення виробів визначались тут у післявоєнні роки.
Типовим для гуцульських килимів 50-60-х років є орнамент, побудований за схемою смуг, де вони можуть чергуватися одна з одною на деякій відстані або відмежовуючись одна від одної тільки вузькими бузузорними смужками (баточками) і творити таким чином орнамент без спільного фону.
В цілому композиції гуцульських килимів є симетричні, врівноважені.
В кольоровому відношенні яскраві, дзвінкі, але разом з тим злагоджені та гармонійні.
"В становленні і розвитку орнаментальних композицій гуцульських килимів велика заслуга належить відомим творчим майстрам "Гуцульщини" В. М. Процюку, Й. М. Джуранюку, Ф. К. Позаруку, М. Ю. Ганущаку та ін. Значний внесок у розвиток килимарства Косівщини зробив художник С. Т. Повшук.
Вивчаючи принципи художнього рішення старовинних узорних гуцульських тканин і килимових виробів та видозмінюючи усталені мотиви орнаменту і композиційний лад традиційних візерунків, він створив чимало розноманітних композицій килимів
Loading...

 
 

Цікаве