WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Килимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) - Курсова робота

Килимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) - Курсова робота

"кривулями" суміжних кольорів, з східчастим контуром або іншими спорідненими мотивами. Ці площини чергуються з групами гладких різнокольорових і дрібноузорних смуг, утворених мотивами скосиків, клинців, ромбиків тощо.1
1. Академія наук Української РСР. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Випуск VII-VIII, К. 1962, с. 40
Побудована в такий спосіб смуга являє собою композиційно завершену цілість. Смуга, що займає середину поля килима, виділяється від бічних кольором і багатим рисунком. Основні узорні смуги відмежовуються одна від одної вузькими дрібноузорними або гладкими поясками.
За такою схемою побудовано орнамент настінних і напільних килимів геометричної орнаментації Гуцульщини відомих під назвою "граничний", "гуцул", "скрипки", "кучері". Таким орнаментальним композиціям властива поліхромність - поєднання яскравих контрастних кольорових смуг на чорному тлі.
Спільною рисою для всіх згаданих варіантів смугастого килимає те, що їх орнамент орієнтується завжди паралельно до ниток поробка. Побудова окремих мотивів і орнаменту в цілому зберігає завжди статичний характер.
"Окрему групу килимів сучасного типу складають килими з орнаментом, орієнтованим по повздовжній осі. Орнамент цих килимів розвивається зубчастими, або хвилястими смугами. При симетричному зустрічному укладі вони творять на повздовжній осі килима новий мотив у вигляді ромбовидних фігур (Додаток ???). Орнамент такої композиції зустрічаємо в районі східних Карпат і, зокрема, на килимах типу "ліжників" - "джерг" (Косів, Жаб'є, Устерічки, Гренява, ???, Красноїлів)".1
Подібний, тільки збагачений щодо рисунка варіант являє собою орнамент килима, відомого на Гуцульщині під назвою "сонце".
Інший за стилем тим композиції складають килими, поля яких заповнене повторенням поодиноких, не пов'язаних між собою рівнорядних мотивів, що розміщуються за схемою прямої або косої клітки - на її лінії. В інших варіантах вони виступають вільно, у вигляді ритмічно повторених розкидок.
1. Академія наук Української РСР. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Випуск VII-VIII, К. 1962
Загалом композиції килимів побудовані за законом симетрії, рівноваги та співмірності ширших і вужчих орнаментальних по відношенню до безузорнихо смуг та чіткої ритмічності їх укладу. В кольоровому відношенні теж спостерігається зміна ритмів - однакові візерунки широких смуг розташовуються на контрасних за тоном рознокольорових смугах, що сприймаються як негатив і позитив (Додаток ???)
Кольорову гаму визначають контрасти співставлення насичених теплих і холодних кольорів різної тональності.
За аналогічною схемою побудована композиція килимів "чичер", "кучер", "скрипка".1 Дещо відрізняється від них система декорування килима "граничних" - композицією без фону. Основний мотив - видовжена восьмигранна фігура з східчастими прямокутними виступами, оточена по боках різнотональними контурами. Ці домінуючі фігури з тональними градаціями розробки основних узорних площин створюють ефект зростаючого напруження кольорів до їх гармонічної злагодженості. Кольорова гама дзвінка, з переважанням насичених - червоної, оранжевої, жовтої барв. Їм підпорядковані вишневий і коричневий кольори, а чорний і білий підкреслюють виразність форм орнаментальних мотивів, акцентують ритм їх чергування.
Підсумовуючи спостереження над формами побудови орнаменту на килимових виробах Гуцульщини, можна констатувати велику різноманітність композицій і особливу логічність у пов'язанні композиційних форм з практичним застосуванням.
Наведені приклади побудови орнаменту на килимових виробах дають можливість зробити висновок, що в килимарстві Гуцульщини переважають композиції, складні за схемою рядкового смугастого типу. Такий тип побудови орнаменту зумовлений конструкцією горизонтального ткацького верстата і зв'язаною з ним технікою ремізно-човникового й килимового ткання.
Важливе значення при вирішенні композиції орнаменту на килимових виробах мають колористичні вирішення. Підбір кольорів, уміле співставлення в орнаменті контрастних і доповнюючих кольорів, розбивання більших форм на дрібні кольорові ділянки, різне розкольорування подібних формою мотивів, сміливе акцентування в композиції одного провідного кольору - всі ці засоби майстерно і особливо тонким чуттям використовували народні майстри в побідові орнаменту, досягаючи цим особливої декоративності тканин. Орнамент килимів характерний живим, але разом з тим гармонійним колоритом.
Тонка гама кольорів давніх тканин зумовлена вживанням рослинних барвників, якими особливо багата місцева флора (Додаток). Додержуючись приянятої на даній території тональної гами й кількості кольорів, фарбарі здебільшого не дотримувались природного забарвлення мотивів, перейнятих з реального світу.
Композицію орнаменту килимів характеризує чіткість задуму, гармонія і логічність у погодженні орнаменту з практичним застосуванням.
Специфічні риси композиції орнаменту килимів є результатом збірної творчості, в якій брали участь широкі маси народу на протязі довгих сторіч. У творчих зусиллях народ розвивав, відбирав і закріплював в орнаменті такі художні форми, які були йому найближчі, найсильніше діяли на його уяву, з допомогою яких він міг надати тканині певного звучання, передати свої естетичні прагнення.
При всій стійкості окремих орнаментальних мотивів композиційні форми орнаменту народних тканин змінювались і на кожному етапі історичного розвитку, і в кожному конкретному середовищі відповідно до значення та застосування в побуті.
Процес зміни не проходив рівномірно по всій території українських земель. Відповідно до загального розвитку культури й мистецтв він сповільнювався або пожвавлювався в окремих районах.
У межах ХІХ ст. і першої чверті ХХ ст. нерівномірність цього розвитку на території західних земель України особливо помітна. В лісистих малодоступних в минулому районах Полісся та у високогірних районах Карпат зміни проходили сповільненим темпом. На фоні загального рівня культури ці райони виділяються як заповідники, що зберегли в орнаменті чимало архаїчних форм, особливо строгість і умовність композиції. У той же час - на Поділлі й Волині, зокрема в районах басейнів Дніпра й Бугу, в сусідстві важливих комунікаційних і торговельних магістралей, художнє ткацтво розвивалося особливо бурхливо. Орнамент тканин на цих територіях відзначається великим багатством сюжету, різноманітністю щодо обробки орнаментальних форм, розпланування орнаменту і його колористичних рішень. Районні особливості можна пояснювати до деякої міри історичними особливостями розвитку культури на даній території і впливами, яких зазнавали певні території ззовні. При всій різноманітності й багатстві орнаментальні композиційні форми, які виступають в художньому ткацтві окремих районів західних областей України, є
Loading...

 
 

Цікаве