WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Плетення із соломки - Курсова робота

Плетення із соломки - Курсова робота

на Львівському художньо-виробничому комбінаті.
Технологія аплікації соломкою.
Робоче місце не вимага є якогось спеціального обладнання. Потрібен звичайний стіл, де повинен лежати фанерний планшет.
Інструменти.
Ротрібно мати ніж або різак із скісним лезом або прямим (як устолярній стамесці). Можна користуватися медичним скальпелем. У різака або ножа повинна бути широка овальна ручка. Із розміточних інструментів необхідно мати кутник і лінійку, довжиною до 30 см, циркуль-вимірювач, рейсмус. Для нарізування однакових ромбоподібних або трикутної форми елементів використовують шаблони або пробивачі-просічки. Щоб нанести клей або лак, потрібні м'які чи щетинні пензлі, плоскі й округлі. Можуть знадобитися копірка, калька, шліфувальний папір, тонкий папір, картон, клей ПВА і столярний клей. Для аплікації на лакованій поверхні змазують деталі лаком і приклеюють. Можна використовувати швидковисихаючі клеї.
Матеріал - суха соломка. Заготовлена в різні пори року, вона має природні кольорові відтінки: у недостиглого жита - зеленкуваті; в скирді - коричнюваті або темно-жовті; в достиглого - золотистого кольору. Її можна підфарбувати аніліновими барвниками, відбілити у перекисі водню. Найприродніші кольори без додаткової обробки. Відомі понад 90 відтінків природних кольорів.
Заготовити солому просто: нарізати куски пшеничного стебла від колінця, пов'язувати у пучки і тримати у сухому місці. Потім намочити соломку втеплій воді, від чого вона стає м'якою, і через 10 хвилин покласти на газету, щоб стекла вода. Розмочену соломку розрізають навпіл або тільки з одного боку, розгладжують праскою або ножиком з обох боків, рзкладають між двома аркушами паперу і притискають книгою.
Можна заготовляти солому різних відтінків - від золотистої до темно-коричневої. Це залежить від того, як довго триматимемо праску на соломі: пргладими швидко - залишиться світлий колір, потримаєми праску довго - колір стане темнішим, а ще довше - і зовсім коричневим. Солому слід тримати в окремих папках або конвертах.
Елементи й мотиви орнаменту мають особливості, зумовлені інструментом і технікою виконання. Найбільш технологічні - смужки, квадратики, ромбики,трикутники. Форми "пшеничок", "листочків", "квіток", створюють підрізування ножем або напівкруглими стамесками. У сюжетних наборах поєднують горизонтальні, вертикальні та похилі лінії. Нарізані елементи приклеюють за розкресленим малюнком.
Розкреслюють тільки основну схему, а повторювальні однакові елементи наклеюють без розмітки, стежачи за симетрією та осями їх розташування. Наприклад, для квітки достатньо мати центр і діаметр кола, в якому намічено умовні осі, щоб точніше поєднувати елементи.
Солому наклеюють на фанеру, дошку або на дуже товстий картон. Готуємо дошку так: чистимо наждачним папером (спочатку грубим, а пізніше тонкозернистим) і зафарбовуємо. Якщо композиція має бути з темної соломки, дошку можна пофарбувати. На просохлу фарбу широким пензлем наносимо розчин столярного клею. Для соломи клей повинен бути трохи густішим, але й не дуже густим, бо при намазуванні на дошку утворюватимуться маленькі грудочки, і її поверхні стане нерівною.
На папері, величини підгтовленої дошки, робимо ескіз композиції. Композицію для соломи треба виконувати прямими лініями.
На лаковану поверхню малюнок мржна перенести з кальки або аркуша паперу кльковою ручкою чи голкою циркуля. Неоюхідно позначити опорні центри орнаменту. Сюжетний малюнок переносять за допомогою копірки або перетискання. Фоном для композиції із соломки може бути чорний , синій, вишневий, зелений, білий. Найдоцільніше підбирати колір фону, що наочно виявляє золотистість соломки (чорно-коричневий).
Тепер набираємо в тарілочку води, беремо чисту білу ганчірку або серветковий папір, дуже гострий і тонкий ножик, кусочок гладенької дощички чи картону і солому. Довжину соломки вимірюємо до тієї деталі, яку хочемо заклеїти, робимо олівцем позначку і обережно ножиком перерізуєми солому в місці позначки; змачуєми смужечку у воді і акуратно прикладаємо на те місце, де вона повинна лежати. Ганчіркою притримуємо, щоб смужка приклеїлася до дошки.
Аплікації покривють прозорим лаком НЦ-222 або матовим за допомокою розпилення.
Закінчивши роботу, дошку з викладеною композицією покриваємо прозорим лаком. Лак закріплює солому на дошці і надає робрті блиску. Вибирати треба тільки якісні сорти лаку, бо поганий лак може потемніти. Роботу можна і не лакувати - природня солома сама по собі гарно виглядалє.
Висновки.
Існує добрий звичай - бажати доброї дороги тим, хто вирушає в путь. У тих, хто освоює непрості ази ремесла роботи з соломкою, попереду дорога в творчість. Кожний може для себе вибрати цю дорогу.
Творчість починається з бажання щось зробити своїми руками.Зробити - значить створити. Витвір - це вихід із звичайної течії життя, підняття на сходинку вище, відкриття в собі нових можливостей. Ті, хто стає на шлях творчості, рухаються на вершину мистецтва. Можливо, не всім судилося досягнути його висот, не всім дана Божа іскра, але сам творчий процес підносить і удосконалює людину.
Проста соломка, яку ми беремо в руки, може навчити багато, ремесло - це не тільки комплекс прийомів і способів художньої і технологічної обробки матеріалу.
Колись ремесло було тісно пов'язане з магією, і любі дії, пов'язані з перетворенням матеріалу, відтворенням природньої форми, набували символічного змісту, здійснювались в процесі ритуалу. В наш час людина, яка живе в умовах промислового і міського середовища, відірвана від природи, її праця позбавлена органічного взаємозв'язку з природним циклом зміни пір року. Людина все більше віддаляється від землі. Споконвічна праця людини-землероба на землі-годувальниці наповнила скарбницю людської культури багатющими духовними і художніми традиціями, закарбованими у фольклорі, казках, обрядах., взірцях мистецтва.
Саме ця золотиста соломка стала тим матеріалом, який приносить радість творчості і разом з тим, збагачуючи людину духовно, повертає відчуття причетності до природи з її незмінним ритмом вмирання і відродження.
Спостерігаючи, як із зерна народжується нове життя, як колосяться хліба в променях літнього сонця, як наливається колос, зв'язуючи зжаті снопи, а в зимові дні сплітаючи золотисті соломинки, щедро вицілувані ласкавим літнім сонцем, в хитромудрі узори, людина відчуває себе частинкою велетенського всесвіту, де вона навчилася жити, лрацювати і творити в гармонії з природою і за її законами. Хочеться вірити, що саме з поверненням відчуття гармонійної єдності зі світом і включенням в творчий процес його постійного оновлення, кожна людина може вирішити проблеми свого особистого гармонійного існування, а людство - глобальні проблеми майбутнього виживання на землі.
Список використаної літератури
1. Антонович С.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Е. "Декоративно-прикладне мистецтво". Львів 1992
2. Барадулін В.А. "Сельскому учителю о народних промислх". Москва 1979 с.75-106
3. Барадулін В.А., Чупаєва Т.А. "Использование месного Сырья (соломки) для изготовления художественних изделий" Москва 1976
4. Коноваленко А.М. "Мозаика из дерева" К. 1987
5. Лобачевская О.А. "Плетения из соломки" Москва 1997
6. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва Львів 1969
7. Свид С.П., Проців В.І. "Художні техніки" Київ 1977 с.33-35
8. Тимків Б.М., Кавас К.М. "виготовлення художніх виробів з дерева Львів 1996 с.94-97
Loading...

 
 

Цікаве