WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Плетення із соломки - Курсова робота

Плетення із соломки - Курсова робота

плетіння, куди вставляється і простягується обплітаюча стрічка, ножиці, а також гільза зі зрізаним дном від трьохлінійної гвинтівки ( для формування пучка одної товщини протягом свого процесу плетіння).
Починають плетіння любої посудини з середини дна. Для цього в гільзу вкладають пучок сирих соломин. Кінці, які виступають з вузької частини гільзи, обвивають стрічкою і скручують спіраллю. Коли другий ряд спіралі починає накладатися на перший, то стрічкою обвивають і другий ряд, а потім протягують її в зроблений каточиком отвір нижче лежачого витка першого ряду. Завдяки цьому зовнішня спіраль тісно прикріплюється до внутрішньої. Надалі пучок треба обвивати таким чином, щоб проміжки між витками стрічки були приблизно рівні з її шириною. Пучок для ущільнення треба під час плетіння трохи закручувати навколо осі у напрямку середини тулова посудини. Коточиком, який тримають в правій руці, роблять отвори, трохи відтягуючи стрічки попереднього ряду. Стрічкою обвивають пучок, потім пропускають її через найближчий виток стрічки в попередньому ряду.
Щоб сплести ручку, пучок на протяженні 4-7см обвивають стрічкою виток до витка. Потім вільний кінецю прикріплюють до попереднього ряду так, щоб утвориляся невеличка дуга. Повторивши цей елемент по всьому периметру виробу, отримують ряд ажурного плетіння. Наступний ряд прикріплюють до виступаючих частин дужок. Останній виток спіралі - бортик виробу, обплітають стрічкою двічі; спочатку як звичайно, а потім заповнюючи проміжки, що залишилися між витками. В результаті отримують суцільно обплетений стрічкою пучок соломки, міцний і щільний.
Щобнадати гнучкості соломці в процесі виготовлення плетінок і деталей, її зволожують, опускаючи в лоток з водою. Щоб сніпок не випливав, до нього прив'язують вантаж, або притискають його гнітом. Житню соломку нового врожаю змочують протягом 5-30хв у воді кімнатної температури, соломку минулорічну 3-10 годин, соломку дикоростучих злаків - 10-20хв при температурі 45-60 . Варто замочувати не білше денної норми плетіння, оскільки сирасоломка загниває а висушена і повторно замочена втрачає еластичність, під час роботи змочену соломку треба тримати у зволожені й тканині.
При плетінні простих плетінок використовується переважнооднотонна соломка - світла, природнього кольру чи пофарбована. Завдяки цьому отримують гладко пофарбовані плетінки. Можна при плетінні в таку плетінку вставляти соломини іншого кольору. Виходять рябі плетінки, які дають додаткові декортивні ефекти, особливо виграшні у таких великих речах як сумки і капелюхи.
При виготовленні любих плетінок необхідно дотримуватися загальних вимог:
плетінку треба виплітата щільно, оскільки при висиханні її плетіння послаблюється;
для одержання плетінки однієї ширини потрібно при претіння використовувати соломини однакові за товщиною;
щоб при плетінні соломини не закінчувались одночасно, на самому початку вони повинні бути різної довжини.
Нарощування можна проводити двома способами - в зріз соломини,яка закінчується вставляється тонкий кінчик нової або на стару соломину на 1,5-2см накладаяїється нова. Наступне нарощування відбувається після того як солоина зробить в плетінці три оберти.
Для вирівнювання і ущільнення плетінку вибивають, рівномірно постукуючи поній дерев'ним молотком.
Плетінки з окремих соломин плетуть від себе, тримаючи виплетену частину на колінах. Солминки, які переплітають, нагинають догори на поверхню плетінки, приминаючи їх сильним рухом великих пальців.
Товсті плетінки, які роблять з пучків соломи, плетуть до себе, попередньо прикріпивши до чого-небудь початок плетінки.
Плетінка в три кінці або косичка - найпростіша у виготовленні. Починати плетіння можна з трьох зв'язаних в пучок соломин, бо з двох, одна з яких складена надвоє. При плетінні треба дотримуватися прямого кута між розсунутими вбоки соломинами. Поворот косички під прямим кутом виходить при послідовному згинанні всіх трьох соломин, які переплітають в одну: вправо - правосторонній поворот, вліво - лівосторонній.
Гриву коня можна зробити за допомогою досить прстого і загальновідомого прийому. Його знає кожен, хто коли-небуть плів віники. Спочатку соломинкою обвивають весь пучок, потім огинають її власний кінець, який стирчить назовні, а потім вкладають вздовж пучка. Наступну соломинку вклдають так само, але трохи відступивши від попередньої. В результаті виходить свого роду парканець з соломинок, які стирчать, підрізаючи який отримують рівну щіточку гриви.
3.3 Інкрустація
Для виконання інкрустації на будь-якому виробі треба перш за все продумати рисунок і попередньо зробити його в натуральну виличину на папері. В інкрустації неакуратність приводить до збитості малюнка, неспівпадання частин узору,які знаходяться поряд, до проміжків між елементами орнаменту.
В інкрустації використовується соломка, розпластана у вигляді смужок, і соломка, наклеєна на листки. Останні необхідні для виконання складних панно і орнаментальних композицій. Для цього розпластані стебла соломки сортують за кольором, обрізають і щільно наклеюють на листки паперу. Окремі елементи орнаменту і деталі зображень вирізають з цих солом'них плоскостей.
Інкрустація соломкою - робота не тільки клопітка, але й досить тонка. Складання малюнка з дрібних частин потребує великої уваги ізначної напруги зору.
У відповідності із задуманим малюнком з соломки вирізають ножем смуги потрібної довжини і вибивають чеканами круги і пелюстки.
Перш ніж викладати малюнок,треба підготувати поверхню. Для цього попередньо ошкурений і зачищений фон виробу покривають морилкою-бейцом. Потім по кальці накреслюють олівцем або затупленим кінчиком шильця основні контури малюнка, відмічають місця, де будуть розташовуватися окремі рослинні елементи. Швидкими і точними рухами кисті промазують місце, на яке буде укладена соломка. Майже одночасно відповідний елемент узору наколюють гострим кінчиком ножа і переносять на визначене для нього місце. Тоді прогладжують пензликом краї соломки, щоб приклеїти рівно без задирів.
В процесі набору малюнка, звичайно дотримується наступна послідовність: спочатку наклеюють смужки і рамки, які обмежують композицію, а потім центральне поле.
Після того, як буде викладений весь малюнок, річ треба відлакувати. Це робиться нітролаком або масляним лаком. Після цього виріб витримують на стелажах протягом доби для стабілізації лакового покриття.
В останні роки інкрустація соломкою набуває все більшого поширення завдяки доступності і простоті обробки, а також її великим декоративним якостям. Відбувається підпорядкування техніки художнім завдвнням. І як наслідок, з'являються нові спьособи її використання.
3.4. Аплікація соломкою виробів із дерева.
Своєрідна мозаїка.в якій використовують природний доступний матеріал - соломку жита або пшениці.поширилася в оздобленні скриньок.декоративного панно з дерева тощо. В Україні художником-майстром.який працює у техніці аплікації соломкою, став О.Саенко з Чернігівської області. Він розробляє тематичні композиції в народному стилі, використовуючи як основу деревостружкову плиту. Відомі оригінальні композиції М. Сопільника із м. Івано-Франківська та Д.Пихно з м. Чернівців.
У 1968 р. техніку аплікації соломкою для оздоблення скриньок освоїли майстрині Тетерівського лісгоспзагу Київської області. В 70-ті роки цей вид творчості застосували для декорування виробів із дерева Д. Галікеєва на Буковині, С. Кадельчук і Е. Мокляк на Ужгородській фабриці художніх виробів, Н. Зеленчук
Loading...

 
 

Цікаве