WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Технології і способи розписування писанок, відродження і розвиток писанкарства в Україні та за її межами - Реферат

Технології і способи розписування писанок, відродження і розвиток писанкарства в Україні та за її межами - Реферат

на Черкащині, їх писанки усміхнені, мов сонце, означені свіжістю і неповторністю малюнка, смисловою виразністю.
Запорізький обласний музей народної творчості та етнографії одним з головних завдань вважає вивчення глибокого коріння народної творчості і донесення цих знань до широкого кола любителів мистецтва, всіх тих, кого хвилює тема національного відродження.
Отримані знання запорожці використовують у своїй освітній і методичній роботі. Писанкарство викладається в студії декоративного мистецтва, організованій при музеї.
На Буковині проводиться цікава робота щодо пожвавлення розвитку писанкарства. Багаті колекції писанок -
по декілька тисяч експонатів - зібрали місцеві майстри та художники. Ці зібрання не лежать у невідомості, митці використовують їх як зразки, створюючи нові, не бачені д0с: неповторні види писанок.
Велика робота проводиться науково-пошуковими експедиціями в Яворівському районі Львівської області. Збирається науковий матеріал для написання тематично-експозиційних планів, наукових довідок, закуповуються етнографічні експонати, що поповнюють колекції музею.
З покоління в покоління передаються традиції, обряди орнаменти, кольорова гама, композиційний устрій писанок Верховини. Ця земля багата відомими майстрами - писанкарями, що не тільки зберігають традиції, а й вносять свої авторські знахідки та ідеї. Найбільш цікавим є те, що на писанках можна побачити цілі жанрові композиції: сцени з життя односельчан, виїзд на полонину, полювання на оленів та ін.
На Гуцульщині, не зважаючи на занепад по всій Україні, писанкарство на диво збереглось досить добре. Нині без космацьких писанок не обходиться жодна виставка, жоден фестиваль народної творчості. Для них характерна жовтогаряча гама кольорів, віртуозність, вишуканість орна-ментів. Використовується тут в основному воскова технологія розпису.
Космацькі писанки є в музеях США, Канади, Австралії, Німеччини, Австрії, Польщі, Великобританії, Бельгії, Бразилії, Венесуели. Дослідженням космацьких писанок займаються відомі мистецтвознавці з України, Москви, Санкт-Петербурга, з Канади. Ці писанки заслуговують на окрему монографію.
У 1987 році започаткував свою діяльність єдиний в УК' раїні музей писанок у місті Коломиї. Основу колекції складають твори Гуцульщини і Покуття. Крім цього, є значна кількість творів з різних областей України, Білорусі, Польщі, є декілька писанок із Канади.
Мистецтво писанкарства розвивається й відроджується не тільки в Україні, а й за її межами. Емігранти всіх по колінь не забувають про збереження і розвиток рідних культурних традицій. Мало хто знає, що кольоровий пам'ятник українській писанці встановлено, на жаль, не в Україні, а в канадському місті Едмонтоні, який відображає внесок українських поселенців у розвиток Канади. Скільки напруженої праці і зусиль довелося їм докласти, щоб мати хліб і достаток, зберегти мову, традиції, культуру, передати цей багатий скарб наступним поколінням.
У канадському місті Вінніпезі є великий український архів, бібліотека, музей, в якому зібрана багата колекція класичних писанок, а також представлені оригінальні писанки українських емігрантів.
У Канаді та інших країнах видають ілюстровані видання про історію та традиції писанкарства, друкують статті в журналах. Організують майстерні, курси, виставки, в яких беруть участь не тільки українці, а й усі бажаючі. Сьогодні серед громадян інших національностей є колекціонери українських писанок, а в національному музеї в Оттаві є велика колекція писанок, які зібрав і якими опікується др. Роберт Климаш.
Багато дослідників та колекціонерів українських писанок є в США, де також видають популярні підручники з поясненням техніки розпису писанок.
Рекламу українській писанці насамперед роблять численні виставки, що часто організовуються в США, Канаді, Бразилії і країнах Європи.
У Німеччині в місті Ганновері успішно працюють курси писанкарства, засновані при церквах різних конфесій, вищих народних школах та інших організаціях. Традиційно там кожного року перед Великодніми святами влаштовуються курси для німецьких жінок різного віку.
Друга можливість поширювати українську писанку - Це передвеликодні виставки-ярмарки, які відбуваються у великих містах Німеччини та Швейцарії. Таким чином українська писанка крокує по планеті, несучи радість і красу Різним народам.
Найвідоміші наші сучасні писанкарки Оксана Білоус і Зоя Сташук -молоді жінки, мешканки Києва, присвятили своє життя відродженню старовинного класичного мистецтва писанкарства. Вони твердо дотримуються традицій, відмальовують тисячі писанок з каталогу XIX ст. Їх виставки влаштовуються не тільки в містах України, а й за рубежем. Колекції писанок Оксани Білоус та Зої Стащук знаходяться в Державному музеї літератури (м. Київ) Донецькому та Сумському художніх музеях та в численних приватних колекціях за кордоном. Писанкарки виїжджають у різні населені пункти з семінарами, навчаючи дітей та дорослих чарівному мистецтву писанкарства. Навесні 1998 р Оксана Білоус провела такий семінар у Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі. Усі бажаючі могли залучитися до творчого процесу. Радістю і захопленням ся-яли очі людей, які спостерігали за народженням рукотворного дива, що вертає нас у давню красу, оновлює, оживлює її, єднає минуле з сьогоденням, закладаючи основу майбутнього.
Крім традиційних крашанок і писанок, останнім часом стали досить поширеними і мальованки, що розписуються пензлем акварельними або гуашовими фарбами. Писанку іноді дописують в окремих місцях аніліновими або гуашовими фарбами. Такі писанки дуже яскраві, але втрачають свою стриману природну таємничість. Візеруночки на мальованках можна зустріти найрізноманітніші - від рослинних мотивів (квіти, гілочки, листочки) - до складних композицій релігійної тематики (зображення Богоматері та Христа, культових споруд). Дуже часто яйця з подібним розписом використовують як сувеніри. Все частіше замість справжніх яєць для виготовлення подібних сувенірів використовують дерев'яні або керамічні форми, щоб продовжити їх довговічність. Виробляють також дерев'яні писанки, на яких елементи орнаменту наклеюються зі смужок соломи, жита, пшениці, вівса. Такі вироби довговічні, красиві, їхній орнамент не змінює кольору. Народними умільцям створюються також керамічні писанки із кольорового скла.
Часом зустрічаються технології, які продовжують старовинні монастирські традиції: яйця обклеюються шматочка ми різнокольорового шовку чи трикотажу.
Зараз виготовляють сувенірні яйця в техніці нанизування бісером по поверхні яйця чи по дерев'яній формі. Іноді техніка спрощується і бісер просто наклеюється. Візерунки таких виробів найчастіше точно геометричні і сягають своїм прінням у сиву давнину, але є майстрині, які використовують і інші художні сюжети.
Останнім часом з'явилось багато виробів з Великодньою тематикою. Яйця обв'язують гачком різнокольоровими смугами або простим геометричним орнаментом. Писанки вишиваються хрестиком на полотні, вставляються в рамку і служать як сувенір. Стилізовані писанки вив'язують гачком, на коклюшках або човником у техніці фриволіте з тонких білих ниток, вставляють в яйцеподібну рамочку, надаючи вигляду справжнього яйця. Це дуже гарні, ажурні, високохудожні витвори майстринь високого рівня.
Значне поширення і популяризація звичаю виготовлення писанок не тільки в Україні, а й далеко за її межами, з одного боку, є явищем позитивним, але з другого боку без глибинного розуміння його обрядовості, символічності і важливості збереження традицій писанкарство може пере-творитись на наших очах у бездушне ремесло - "модний бізнес", особливо в діаспорі поза Батьківщиною.
Loading...

 
 

Цікаве