WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Бісерні прикраси Карпат і Прикарпаття - Реферат

Бісерні прикраси Карпат і Прикарпаття - Реферат

кожному селі, сформувались свої гармонії барв. Спостерігаються своєрідні місцеві художні особливості окремих сіл - улюблені кольори, мотиви, форми, техніки. В окремих бісерних прикрас використовують різні відтінки червоного кольору, який являється оберегом. Майже в кожному селі в малюнки додають сині та фіолетові відтінки. Часто використовується білий колір, як тло, або світлий акцент в орнаменті, щоб підкреслити свіжість колориту. Важливе значення має фон, який визначає характер узору, його кольорове звучання, він різний у різних силах.
Широкі, багаті силянки з рідким ажуром, де переважають темні кольори, фіолетово-сині, які нагадують красу карпатської ночі, характерні особливо для сіл Верховинського району.
Косівщина - тло старовинних ґерданів нанизували з білого бісеру, який підкреслював барвистість окремих елементів узору - ромбів, ружок, очок, хрестиків, тощо. Чіткістю композицій досить великих мотивів, розміщених на відповідному фоні, відзначаються бісерні прикраси сіл: Річка, Вербовець, Косівського району. Блакитні кольори трапляються в прикрасах с. Шешори, яке славиться своїми водоспадами - "гуками", також подібна гама кольорів в селах Прокурава, Брустори. У Верхньому Березові ґердани і силянки темніші, чорнобривіші.
Дещо відмінний характер прикрас с. Космач. Вони відзначаються ювелірним виконанням, візерунки компонуються з малих ромбів, дрібненьких цяточок, які закривають все тло. В кольоровій гамі переважають відтінки жовтого, в які вплітаються білі акценти та зелені, червоні ясні, темні, блакитні - усі барви золотої осені.
Прикраси Снятинського району характеризуються поєднанням білого, жовтого, зеленого та блакитного кольорів.
Буковина - буяння зеленого рослинного орнаменту.
Краса істинних українських народних мистецьких виробів полягає в тім, що кожен вид речей має свій стиль узорів, що впливає як із самої техніки виробу, так із гармонії між формою поверхні предмета, матеріалом, з якого він зроблений, і оточенням, для котрого той предмет призначений.
Ольга Швед викладач Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва. Працює на кафедрі вишивки та моделювання одягу. Веде майстер-клас по виготовленню ґерданів та силянок з бісеру. Має за плечима 10 виставок з них одна у Франції (2001 р.) Любов до бісеру, ще в дитинстві привили бабуся і мама, які залюбки навчили її цього мистецтва. Воно і донині живе і розвивається в її душі.
Наталія Феркуняк майстерності виготовлення виробів з бісеру навчилася дома від матері та старшої сестри Ольги. На даний час створює свої, неповторні прикраси: ґердани та силянки. Вчить свою доню Марину цього чудового мистецтва, прививає любов дочці до гуцульських прикрас з бісеру. Має кілька виставок спільно із сестрою та мамою.
Ніна Василинчук народилася в с. П'ядики, Коломийського району. Захоплення бісером виникло ще в шкільні роки. На даний час удосконалює свою майстерність в виготовленні прикрас з бісеру.
Богдан Анна Семенівна народилася 2 вересня 1938 р. у м. Косові, Івано-Франківської обл.
Закінчила культосвітній технікум 1967 р. Працювала 5 років директором будинку для школярів і юнацтва у м. Коломиї і 10 р. викладала предмет "Естетичне виховання" у профтехучилищі м. Коломиї. Від 1973 і до виходу на пенсію працювала у м. Косові в освіті.
Вишивкою і ткацтвом займається з дитячого віку. Захоплення бісером давно передалось від мами та маминої сестри. Першу виставку бісерних виробів зробила дома в 1990 р. Публічна виставка відбулася у Коломийському музеї "Гуцульщини та Покуття" у 1991 р. Цього ж року вступила до "Спілки народних майстрів України". З того часу працює творчо, навчає цього ремесла усіх бажаючих малих і дорослих. Консультує студентів Косівського інституту Декоративного і прикладного мистецтва, веде майстер-клас. Її виставки побували в усіх куточках України, а також за кордоном у Франції у товаристві "Валь-де-Крес-Україна".
В м. Косові є постійно-діюча виставка-продаж робіт з бісеру у крамниці "Жіночий труд". Робота якої була відновлена зусиллям Анни Богдан, як голови жіночої організації "Союз українок", разом з майстрами народного мистецтва.
Майстерня також являється колекціонером старовинних силянок та ґерданів, які за її словами, є джерелом творчого натхнення. Анна Семенівна любить свій край, не дає цивілізації згубити нашу самобутність. Своє мистецтво, любов до нього передає своїм обидвом дочкам Ользі та Наталії.
Геник Євгенія Петрівна, народилась 5 березня 1926 р. в с. Верхній Березів, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. Освіта - середня спеціальна 1950 р. закінчила Коломийське педагогічне училище, вчитель І-ІV кл.
З 1958 по 1960 рр. працювала інструктором гуртка Станіславської обласної станції юних талантів. З 1960 по 1986 рр. працювала керівником гуртків художньої вишивши при Коломийському палаці піонерів.
В 1979 р. Спілка художників України присвоїла звання "Народний майстер декоративно-прикладного мистецтва".
В 1981 р. нагороджена медаллю "Ветеран праці", за довголітню добросовісну працю.
В 1989 р. стала членом "Спілки художників України" 1992 р. Член "Спілки майстрів народного мистецтва України".
Почесне звання "Заслужений майстер народної творчості України" Присвоєно указом президента України Геник Є.П. за вагомі досягнення у праці, високу професійну майстерність, в 1997 р.
Майстриня з юних літ займається вишивкою, виробами з бісеру почала захоплюватись з 1977 р. В даний час в доробку заслуженого майстра народної творчості налічується понад 200 прикрас, унікальних за формою, пластичним рішенням, кольоровим звучанням. Це різноманітні ґердани, силянки, змійки, кулони, брошки.
Чулак Марія Дмитрівна, народилася 21 вересня 1932 р. в с. Прокурава, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл.
Народне мистецтво живе в її душі з дитинства. Захоплення з юних літ вишивкою, писанкарством, бісероплетінням, різьбою по дереву поступово удосконалювались, переростали в професійність. Одні види мистецтва більше подобались і ставали улюбленими іншим приділялось менше уваги. Таким чином найулюбленішими заняттями стали: писання писанок і виготовлення прикрас з бісеру. Вже давно ці види мистецтва стали її професією і неможливо виділити якому з них вона віддає більше любові. Перед Великодніми святами ніщо не може більше захопити її душу ніж писанки, а потім все ж таки повертається до бісеру.
Вперше її роботи були встановлені на суд глядача в 1991 р. Марію Дмитрівну визнали як самобутню майстриню. У 1992 р. відбулася перша персональна виставка в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. В цьому ж році вона стає членом Спілки майстрів народного мистецтва України. З рідкісною красою її творчості знайомі не лише земляки, а й вся Україна, а також за кордоном. В даний час майстриня радо ділитьсядосвідом, має багато учнів. Колекція її неповторних орнаментальних композицій ґерданів, силянок, краваток нараховує понад 300 робіт. Свою любов допри красного привила і мені, своїй дочці.
1) Виготовлення круглої силянки на шести нитках, або змійка
(рис. 1.)
Шість ниток довжиною
Loading...

 
 

Цікаве