WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Пласт на Коломийщині 1911-1939 - Реферат

Пласт на Коломийщині 1911-1939 - Реферат

нести весь тягар цієї праці. Натомість він запропонував кандидатуру свого брата Степана Тисовського, майора австрійської армії, який на той час займав посаду секретаря Товариства українських вдів і сиріт. Після ознайомлення з ідейними та організаційними засадами Пласту С.Тисовський дав згоду. Хоча в організації він був новою людиною, але з усією енергією та відповідальністю українського патріота взявся за працю і за короткий час встиг зробити надзвичайно багато для пластової справи.
У цей перший повоєнний період діяльності Пласту - 1920-1923рр., коли йшло пристосування до нових умов польської окупації, розпочинається тривала боротьба за надання Пласту офіційно-правового статусу. І надалі вона розгорталась у трьох головних напрямках:
1.Організація Пласту як суто шкільної установи під пильним наглядом адміністрації навчальних закладів.
2.Утвердження діяльності Пласту під опікою УКТОДОМ.
3.Затвердження власного статуту Пласту як самостійної громадської організації.
Був правда, ще один варіант: входження українського Пласту до складу польської організації гарцежів, для чого у її статут були внесені відповідні зміни. Але його відразу категорично відкинула українська сторона, бо в такому разі з інституції національно-патріотичного виховання молоді, Пласт перетворився б на засіб її полонізації.
З огляду на загальне становище українства під Польщею найперспективнішим для Пласту було його існування під УКТОДОМ. Саме цей напрям наполегливо прагнули втілити в життя . Проте тут виникли численні перешкоди. Перш за все, слід зазначити, що статут УКТОДОМ, затверджений 28 червня 1918р., тобто за часів Австрії, головну мету своєї діяльності визначив як "охорона та опіка над дітьми та молоді української національності". Це ніби давало формальне право на ведення скаутських організацій. Проте саме навколо цього пункту, особливо після затвердження, без змін статуту УКТОДОМ Львівським воєводством у листопаді 1923р., точилися гострі дискусії, що переходили у пряме протистояння між прихильниками та противниками Пласту. У них були втягнуті не лише пластовий, а й український громадський провід, з одного боку, а з другого - польські владні структури - від повітових староств і поліції до міністерств внутрішніх справ та освіти і віросповідань. Про їх гостроту та перебіг докладно засвідчує велика кількість архівних матеріалів.
Проблема діяльності Пласту під патронатом УКТОДОМ була дійсно складною. З одного боку, у листопаді 1922р. Львівська шкільна кураторія визнала права Товариства на ведення Пласту згідно з підручником О.Тисовського "Життя в Пласті". Та з другого - у його статуті організація Пласту конкретно не обумовлювалась. Виходячи з п.3-го статуту, УКТОДОМ мало право: "творити свої філії, кружки, й інші організації для опіки та виховання дітей та молоді". Отже, це давало формальну підставу для створення УКТОДОМ пластових відділів, які могли діяти при його філіях без окремого дозволу місцевої влади. Проте це суперечило польським законам про "стоваришення"(про організації), оскільки кожна з них мала бути окремо зареєстрованою. Таке протиріччя не було повністю розв'язане аж до заборони Пласту. Хоча в такий спосіб ціле десятиліття пластовий рух у Галичині зберігав свою самостійність, що давало підстави для постійних репресій проти нього.
Перші кроки повоєнного Пласту у Галичині носили спорадичний характер. Спочатку діяльність відновлювалась у Львові. За наступних трьох років відбувається вже досить активний процес відродження не лише старих, але й створення нових осередків, головним чином при гімназіях "Рідної Школи", семінаріях СС Василіянок та інших українських навчальних закладах У Львові, Станіславові, Стрию, Рогатині, Золочеві. Відроджувався Пласт тоді і в Коломиї. Діяв він при Коломийській гімназії(тепер школа №1), та в українській школі ім. Т.Шевченка, відомому на той час центрі громадсько-політичного та культурно-освітнього життя краю. Їх організаторами та провідниками здебільшого виступали довоєнні члени Пласту, вчителі та відставні старшини української армії. Вони, як правило, залишались у ролі пластових виховників. В Коломийській гімназії Пласт вели різні професори.
Вів Пласт Михайло Книш, Володимир Павлусевич (1887-1959рр.) - опікун пластового куреня ім. М.Вовчка. Середньошкільний учитель, поет і письменник. Під його проводом дівчата відбували прогулянки, які зміцнювали національне почування та підтримували український дух, заспокоювали товаристський гін серед молоді, шукання товариства серед ровесників. В тій гімназії вчилась тоді майбутня посадниця Маруся Бек. Відомий В.Павлусевич з кількох книжечок (збірка поезій "З Пісень Кохання"(1921р.), п'єс "Американка" (1928р.), "Добродій Людства" (1934р.) та лібрето до опери Барнича "Дівча З Маслосоюзу" (1936)). Також займався Пластом в Коломиї Роман Шипайло - викладав в гімназії математики й хор; військовик; спорт овець. Хлопчачі гуртки вели Степан Маціборка, Петро Китик, Дмитро Николишин, С.Михайлюк, Іван Стражник, Олекса Ковбуз та інші. У Коломиї було створено 13 і 19 пластові полки, опікуном яких був Петро Франко. При 19 полку існували медичний, художній та переплетницький гуртки. Правильні Пластові частини діяли згідно з вимогами підручників "Життя в Пласті" (це було обов'язково для всіх офіційно зареєстрованих частин).
До другої чоти пластунів коломийської гімназії належали П.Стефуранчин, О.Радиш, Д.Павлюк, А.Федчук, Т.Романенчук, К.Гнатюк, М.Кукурба, Д.Михайлищук, Е.Котлик, Е.Дудик, М.Демедюк, П.Фроляк, Р.Кузик, Б.Геврич, Р.Козакевич, С.Федів, Ю.Ткачук, Д.Кочій, Т.Печерський, чотар Іван Мартинів, Ю.Букатович, Я.Микитюк, П.Ткачук, Д.Валіхновський, Я.Зайшлий, М.Наняк,С.Сатурський.
З огляду на характер розвитку Пласту, який із самого початку намагався стати не лише самовиховною, а й самостійною громадською організацією. Велике значення мало виникнення інституту старшого пластунства, який пройшов складний шлях ідейного та організаційного становлення. Підстав для цього було багато й достатньо. До того ж із повоєнним відродженням Пласту до нього прагнула повернутись частина колишніх вояків, котрі закінчували навчання в гімназіях. Але вони могли зробити це лише у разі, коли б членство у Пласті не обмежувалось юнацьким віком. Зрештою, в самій організації відчувалась гостра потреба у допомозі старших, досвідчених та вишколених пластунів.
Та серед багатьох чинників, що зумовили розвиток та діяльність Українського Пласту в Галичині, чи не найважливішим були його стосунки з офіційною владою. Крім загального стану польсько-українських відносин, чималий вплив на них мав і зовнішній фактор - Пласт вважав себе(і фактично, хоч і не формально, таким був)складовою частиною міжнародного скаутського руху. Цим не могли нехтувати польські урядові структури, тому вони були змушені приділяти Пласту більше уваги, ніж іншим молодіжним організаціям. Але це зовсім не означало будь-якої лібералізації щодо цього: сприйнявши Пласт як доконаний факт і вимушене зло, поляки усіляко намагались обмежити його діяльність, чи повністю її припинити, або зробити частиною державної шкільної системи.
Однією з головних тенденцій щодо Пласту
Loading...

 
 

Цікаве