WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Художні особливості тобівок на Гуцульщині ХІХ – ХХІ ст. - Курсова робота

Художні особливості тобівок на Гуцульщині ХІХ – ХХІ ст. - Курсова робота

тобівки, оздоблені незначною кількістю металевих капслів, викладених хрестоподібно. (Рис. 11) З кінця ХІХ ст. декорування тобівок металом переважає над іншими засобами. "Старовіцькі" прямокутної форми тобівки оздоблювали плоскими металевими кружечками - "бовтицями" поміж них набивали дрібні цвяшки з випуклою формою голівки - "ціточки", а в центрі - круглу велику "бовтицю".(Рис. 5а) В чіткому ритмі прямими горизонтальними лініями орнамент покривав усю поверхню кришки тобівки і ремінь до неї.
Із зміною прямокутних тобівок на півкруглі їх оздоблення металом суттєво змінилось. Лінійний орнамент виступав півкругом, за формою кришки, з основним акцентом на центр. Усю поверхню виробу декорували опуклими карбованими і маленькими гладкими кружечками ("бобриками"). (Рис. 12а, б, в)
На сумках - ташках увесь верх кришки був покритий тонким листовим металом, карбованим і поділеним на окремі поля. Орнаментували також боки і ремінь торбини. (Рис. 12б) Ремінь оздоблювали ціточками і бобриками у ромби (Рис. 3а) та ряди або традиційно вздовш ременя у чотири - вісім рядів. (Рис. 13)
Певного художнього оформлення діставало й місце з'єднання ременя з тобівкою чи ташкою. Фігурно вирізані кінці ременя з обох боків корпусу кріпилися карбованими пряжками найрізноманітнішої форми. (Рис. 14) Декоративна насиченість досяглась винятковими за звучанням фактурними і світловими контрастами шкіри й металу. [2] (Рис. 15)
1.3 Орнаментальні мотиви та сюжетні композиції.
Орнаментальні мотиви й увесь декор в цілому поступово ускладнювався залежно від техніки виконання і матеріалу. Орнаментальні мотиви,виконані в техніці холодного чи гарячого тиснення металевими або дерев'яними штампами, мали свої особливості, що диктувалися до певної міри способом їх виконання. Найбільш поширеними були сюжетні узори: біля дерева два олені, звернені один до одного, або сцени полювання. (Рис. 16)
Ці та подібні сюжети не позбавлені міщанських впливів, тому хист майстрів виявлявся більше у досконалій техніці декорування та формі виробів. [7]
Працюючи в основному на місцевого споживача, народні майстри користувалися апробованими узорами, які переходили з роду в рід, від майстра до майстра, але це не позбавляло кожного з них від індивідуальності. Отже, орнаментально - композиційні рішення глибокими коріннями вростали в місцеве народне мистецтво. В. Шухевич писав, зокрема про художню мову гуцульського мистецтва: " В ній лежить традиція артистизму цілого народу, який переховує не тільки взори, але й різнорідну техніку... форму прирядів і приряди ". У кожному осередку панував один тип узору. Він міг мати невеликі відмінності, що виражалися чи то в різних розмірах чи в сюжтно-орнаментальних мотивах. Важко сказати, чому утверджувався саме той чи інший тип оздоблення, але він відповідав критеріям оцінки інших. Незмінними на довгий час залишались ті елементи і мотиви, які були зрозумілими народові, становили естетичну цінність і були придатними для техніки їх виконання на шкірі.
Загалом в орнаментально - композиційному рішенні розв'язання декору тобівок спотерігається значна стабільність і традиційність. Основні мотиви оздоблення цих виробів - "ружка", "зернянка", "ріжки", "колосочки", "копитця", перегукуються з ідентичними в художній обробці дерева, зокрема у випалюванні. (Рис. 17а, б, в) Однак орноментальні мотиви, взяті з інших суміжних видів народного мистецтва, переосмислювалися відповідно до властивостей нового матеріалу. Характерною особливістю орнаменту на шкіряних торбинах є строга симетрія і ритм, стриманість у доборі технічних засобів. (Рис. 18)
Також зустрічаються тобівки декоровані медальйонами. Прикладом є тобівка оздоблена медальйоном із зображенням польського короля Зігмунда ІІІ. (Рис. 19)
Народні майстри глибоко розуміли органічний зв'язок орнаменту з формою та фактурою виробу, співвідношення орнаменту і загальної площини. Бралося до уваги те, яке місце і положення займатимуть ці вироби в комплексі ансамблю одягу. Так, чоловічі тобівки призначені для ношення на ремені, оздоблювали тільки з одного боку, за формою виробу, у стрічковій або концентричній композиції. В декоруванні ременів орієнтувались насамперед на повздовжні ряди прикрас - це диктувала сама форма виробу. Поблизу пряжок, тобто на найвиднішому місці, орнамент ускладнювався різними за технікою і матеріалом узорами.
Розділ 3
Гуцульські тобівки у збірці Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
ім. Й Кобринського та Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини
Народна творчість широко популяризується. Унікальні зібрання творів старовинного та сучасного народного мистецтва зберігаються в Київському музеї народного декоративного мистецтва, Львівському музеї етнографії та художнього промислу, Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.. Й Кобринського, Косівському музеї та ін. Природа народного мистецтва, діалектика його розвитку в найрізноманітніших генетичних і функціональних зв'язках із своєю добою, особливості його образної мови стають предметом дослідження радянської науки. [11]
Коломийський та Косівський музеї - одні з відомих мистецько-культурних закладів Івано-Франківської області. Колекція виробів зі шкіри тут порівняно невелика. У збірці є чимало жіночих нашийних прикрас для одягу, тобівок, поясів. Багатство композиційних вирішень, прийомів, обробки цих виробів свідчить про великий талант народних майстрів, їхню фантазію, вміння у простому відтворити прекрасне. [3]
Основною частиною Коломийського та Косівського музеїв, як і заведено, є зали, де виставлено експонати для огляду відвідувачами. Це - експозиція , обличчя музеїв. Тут показано все найкраще, найхарактерніше для історії розвитку народного мистецтва.
Крім експозиції, як і в кожному музеї, є ще фонди, або запасні приміщення, де зберігається більшість творів народного мистецтва, які не експонуються з різних причин для загального огляду. Зібрати найцінніші народні твори, створити відповідні умови збереження та передати ті цінності майбутньому поколінню. Фонди - це база, яка є джерелом великої наукової праці для кожного мистецтвознавця, художника, студентів художніх інститутів, для всіх, хто цікавиться народним мистецтвом. [13]
В залі представлені гуцульські шкіряні пояси, оздоблені
Loading...

 
 

Цікаве