WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Робота над музичним твором - Курсова робота

Робота над музичним твором - Курсова робота

тріщини.
Є два способи виконання виробів із дерева - столярний і токарний. Художник-столяр повинен вміти використовувати можливості деревини. Які одержують в процесі роботи: колір, текстури, напливи, сучки.
Столярна обробка дає змогу використовувати можливості деревини: гранчастість площини, витягування, наклеювання площин і металевих окремих елементів.
Столярний верстак складається з кришки, що тримається на стійкому підверстаччі, з лівого боку дошки на передній кришці розташований, притиснений гвинтом з правого - притиснена коробка, на горизонтальній поверхні верстачної дошки зроблені гнізда крутої або прямокутної форми для упорів і гребенів, ближче до загальної - лоток для інструментів.
Дерев'яні заготовки розпилюють за допомогою стусла під прямим < 45о. Ним користуються для виготовлення рамок.
Денце використовують для торцювання під прямим і косим кутом.
Струбцини використовують для притискання деталей до верстака у процесі їх обробки або для стискування при склеюванні. Є деревяні і металеві, звичайні, паралельні й хомутові.
Вийми - довгі струбцини для склеювання дощок у щит. Преси - невеликих розмірів використовуються для склеювання дощок і донець скриньок.
Розмічувальні інструменти:
Рейсмусом - наносять лінії, паралельні до граней заготовки.
Ярунок - призначений для проведення паралельних ліній під < 45о, розмітки кутів 45о і 135о.
Інструмент для розколювання - сокира з широким і гострим лезом, тонкою пластиною , що плавно потовщує до обуха.
Інструмент для розпилювання: пили, лучкові пили, ножівки, лобзики. Інструмент длястругання: рубанок, зензубель, гатель, фуганок, кальовка.
Інструмент для довбання - долото, стамески плоскі та напівкруглі.
Для свердлення - свердла спіральні, гвинтові.
Допоміжні прилади: лінійки, складний, рулетка, кутник для розмітки прямих кубів і їх перевірки.
Найпростіший за конструкцією верстак токарний, що складався з двох вертикальних стовпців, скріпленим горизонтальним бруском. У металевих стержнях у верхній частині брусків закріплювали заготовку для обточування. Їх приводили в обертальний рух ременем закріпленим на дерев'яному лучку. Такі верстати були відомі на Гуцульщині у 18 ст.
Тепер використовують модернізовані токарні верстати ІБДМ-1 або "Умілі руки" для допоміжних умов точіння. Народні майстри виготовляють верстати, що приводяться в рух електромотором від пральних машин, інших електроприладів. Оберти регулюються за допомогою ручки перемикання швидкостей.
Матеріал для роботи має бути підсушеним % вологості зберігають на полицях. Для закріплення обмоченої заготовки використовують катрани. Їх накручують на вал. Використовують у токарній справі косяки, стамески напівкруглі широкі, часом вузькі та широкі. Зачищають різаком, плавно посуваючи загострений різак, рівно тримаючи його. Потім виріб шліфується.
2.Види різьблення.
Плоске різьблення: контурне різьблення, в якому тематичні й орнаментальні композиції виконуються за допомогою різака способом двохгранних прорізок або напівкруглою стамескою на чистій поверхні;
Контурне різьблення геометричного лінійного орнаменту з наступним фарбуванням ліній, що виконують переважно на темному тонованому фоні: лінійно-гравіювальне різьблення сюжетно-тематичних композицій і портретів; тригранно-виїмчасте геометричне різьблення і геометрично-серповидне різьблення або лускоподібне, виразки напівкруглою стамескою нагадують луску риби або кігтеподібним.
На Полтавщині поширене тригранно-виїмчасте різьблення з характерними стильовими ознаками орнаментика розробляється майстрами на основі традиційної народної творчості. Характерним мотивом різьблення є чотирипелюсткова квітка, яка у майстерному повторення створює стрічкову будову. Різьблення виконують стамескою, заглиблюючи з обох боків. До середини, або підрізуючи грані, залишаючи їх в центрі. Такий простий мотив дає змогу виконувати багато варіантів: смуги, розети, сітчастий орнамент. Рівнобедрені трикутники обводяться контурною лінією ножа або різака за допомогою. Шестипелюсткові розети мають контурне обведення й обведення по колу, або оброблюється трикутниками.
Тригранно-виїмчастим різьбленням творчо займаються ужгородські майстри Кучер, Кадельчук, Дежкова. Найпоширеніші мотиви орнаментів: лінії, зубчики, трикутники, чотиригранники, розетка-сяйво, розетка-вертушка, зірка чотирипроменева, сходинка, листочки, "очко", горошинки, поглиблення виїмки.
Контурне різьблення геометричного орнаменту з розфарбуванням чи без нього поширилось у західних областях України в післявоєнний час. Цю техніку дехто називає геометрично-художньою, а різьблення називають "вишиванкою". Найбільш поширена ця техніка в Соритському, Соколівського р-ну Львівської області. У малому виробництві орнамент перетискують з кальки. Використовують напівкруглі стамески, кутики різної ширини.
Для розфарбування різьблення користуються аквареллю, тушшю, олійною фарбою. Колір доповнює художню виразність орнаменту.
Різьблення по чорному лаку - гравірування, на тонованій і полірованій поверхні, де нанесений малюнок прорізують контурною лінією, різноманітними штрихами до появи на поверхні чистого дерева. Користуються 3-4 стамесками, контурною, кутиком.
Автором технології яворівського жолобчасто-виробничого різьблення став майстер із м. Яворова Й. Станько. У 1930-32 рр. він застосував народний орнамент, яким розмальовували скрині; використовуючи його в плоскому різьбленні на чистому дереві для прикрашування меблів. Згодом застосовує різьблення на тоновому фоні. У 1955-1956 рр. при сприянні директора школи художніх ремесел Д. Ісова в Яворові вводяться тонові розтяжки й тонові переходи кольору фону. Яворівське різьблення застосувалось в архітектурному оформленні інтер'єрів і меблевому мистецтві.
У композицію орнаменту почали вводити емблематичну та шрифтові написи. Використовують стамески контурні, напівкручені, тонкий і середній, ніж. Всього елементів Яворівського орнаменту налічується 20-30. Але її композиційне поєднання дає велику кількість варіантів, які згодом можуть сприйматися вже і як самостійні елементи і як відомі мотиви.
Різьблення Яворівського орнаменту поділяються на 4 групи: квіти, гілочки, листочки, доповнюючи декоративні елементи Водночас великі центри цього промислу: Косів, с. Яворів, с. Річка. Тут з давніх часів прикрашали в хатах балки - сволоки, одвірки, двері, ліжка, скрині, столи, знаряддя праці, музичні інструменти контурним різьбленням, яке виконували ножем. Найвідомішим різьбярем, що значно розвинув і вдосконалив техніку гуцульського різьблення був Юрій Шкрібляк (1822-1884) із Яворова Косівського району.
Loading...

 
 

Цікаве