WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Урок народознавства«Без верби і калини нема України - Реферат

Урок народознавства«Без верби і калини нема України - Реферат


Реферат з народознавства
"Урок народознавства"Без верби і калини нема України"
Клас прикрашено вишитими рушниками, в центрі портрет Т.Г. Шевченка. Над портретом слова: "Червона калина - символ України".
На столі, застеленому рушником, тарілка, оздоблена народним розписом. На ній - хліб і калина. Поруч стоїть глечик з гілочками калини. Біля столу лави, вкриті килимками.
Вчитель. Дорогі діти! Сьогодні у нас не зовсім звичайний урок. Ви, напевно, помітили, як гарно прибрана наша кімната. Так, у нас сьогодні піде мова про калину. Про цю, звичну на перший погляд, рослину, але таку незвичайну.
Важко уявити сільське подвір'я в Україні, де б не ріс цей чудовий кущ. Майже в усіх народів є улюблені дерева-символи.
У канадців, скажімо, клен, у росіян - берізка і горобина, а в нас - верба і калина.
"Без верби і калини нема України", - говориться в народному прислів'ї. На всій планеті росте помад 200 видів калини, а в Україні лише вісім, оспіваних у піснях, легендах, казках та віршах.
Ми вирушаємо з вами калиновими шляхами і побачимо, що калина є вірною супутницею від її народження і до останніх днів.
1-а учениця.
Посадіть калину
Коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхалась щиро доля,
Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину
На городі,
Щоб заквітнула земля!
Із роси - пречиста врода,
З неба - почерк журавля.
Посадіть калину
Коло тину,
Щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина -
Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину
Коло хати,
Щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
Посадіть калину
В чистім полі,
Хай вона освятить час!
Рід наш любить дуже волю,
Хай же воля любить нас!
Синє небо, злоте поле...
Посадіть калину коло школи,
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів'янув в спориші,
Посадіть калину коло серця,
Щоб цвіла вона в душі
На середину сцени (класу) виходить дівчина з кетягом калини в руках і розповідає.
2-а учениця.
На зеленій гілочці, розгалуженій зверху, почіплялися пурпурові намистинки. Це ягоди калини. Розмістилися вони купкою на тоненьких ніжках.
Ці плоди соковиті, кисло-солодкі, з гіркуватим присмаком усередині, з плоску-ватою кісточкою.
Калина росте в лісі, на луках, по берегах річок, на городах високими кущами. Зацвітає навесні білими суцвіттями, а ягоди достигають пізньої осені. Навіть коли вже випаде сніг, вони ще виграють на гілках яскравими вогниками.
Калина з давніх-давен увійшла в побут людей не лише як їстівний продукт, а й як окраса. Узимку нею прикрашають святковий зал. Здавна дівчина і калина поєднувалися в піснях і переказах. Чому? Послухаймо, про що розповідає народна легенда.
Учень. Колись на Україну нападали турки і татари. Усе нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон.
І ось одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села. Але дівчина почала тікати. І була б утекла, та на лихо зачепилася за дерево своїм намистом.
Намисто розірвалося, посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню, і там вона загинула. А червоні намистинки зійшли. З них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали їх люди калиною. З того часу й росте на землі цей чудовий кущ.
Вчитель. Калина здавна була уособленням дівочої краси. Люблять її в Україні. На Вінниччині є великі калинові гаї. Про один з них йдеться у легенді, яку використав М.Стельмах у повісті "Щедрий вечір".
"Давно це було. На одне село напали турки і татари. А в селі було весілля. Дівчата, щоб не потрапити в полон, кинулись тікати від ординців у непрохідне болото і всі там утопились. А незабаром на тому місці виріс калиновий гай: взимку в червоних, кетяга., а влітку, люди кажуть, звідти чути стогін".
Образ калини входить у нашу свідомість ще з раннього дитинства разом з маминою колискою, маминими розповідями про лікувальні властивості цих ягід.
Не було в народній медицині колись, та, мабуть, і тепер такого помічника від застуди, як калиновий чай.
Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регулювання травлення, тиску крові.
Соком калини дівчата та жінки очищали обличчя, щоб рум'янилося.
Маленькі дівчатка у віночках виконують пісню "Ой єсть в лісі калина".
1-а учениця. У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джеми, варення. Тому й садили кущі біля криниць, щоб вода була холодна і смачна.
Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб не рвали цвіту, казали: "Не ламайте калину, бо накличете морози".
Вчитель. Дитина підростала. Мама й бабуся, чи ще хтось, розповідали казку про калину, калинову сопілку.
2-а учениця.
КАЛИНОВА СОПІЛКА.
Давно жила в селі одна бідна родина: батько, мати й син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя-долі шукати. Йшов він, йшов, бачить - росте на узліссі кущ калини.
Сів він під ним відпочивати. А калина так ласкаво шепотить гілочками, наче хоче йому щось розповісти.
Юнак вирізав з калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли заговорила сопілка людським голосом.:
Ой помалу, помалу, юначе, грай,
Та не врази мого серденька вкрай.
Мене сестриця зі світу згубила,
В моє серденько ніж устромила.
Коли юнак дійшов до села, він розповів людям про дивну пригоду. І вони повідали йому про ту страшну трагедію, що трапилась тут, де виросла калина.
Бабина донька, заздрячи красі й працелюбності дідової дочки, убила її та закопала в лісі. На місці, де пролилась кров бідної дівчини, виріс кущ калини.
Навесні він зацвітав білим цвітом, влітку ховав подорожніх від спеки і дощу, а восени і взимку пломенів червоними кетягами.
Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.
А нам наслухатись гарних пісень,
В садок під калину приходим щодень.
Квітне, пишається в лузі калина,
Пісня лунає в саду солов'їна.
(Дівчата виконують пісню "Ой під калиною трава зеленая").
Вчитель. Калина оспівана в багатьох творах наших великих поетів: Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки. Наш великий поет Т.Г. Шевченко дуже любив співати пісню про гірку долю матері "Ой зацвіла червона калина".
Мабуть, з тієї пісні народилися вірші, в яких йдеться про калину.
Тече вода з-під явора,
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
Найдеш у гаю ту калину,
То й пригорнись,
Бо я любила, моя дитино,
Її колись.
Чи пізнали ви, діти, хто написав ці рядки? Так, це Т.Г. Шевченко, великий український письменник. У своєму "Кобзарі" поет вжив слово "калина" аж 385 разів! Давайте і ми з вами пригадаємо вірші.
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гнез вербою
Червону калину.
Защебече соловейко
В лузі на калині.
Заспіває козаченько,
Ходя по долині.
Три явори посадила
Сестра при долині,
Loading...

 
 

Цікаве