WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Писанки - Реферат

Писанки - Реферат

дитину за стіл, почастує її, Насипле гостинця в хустку: насіння, цукерків, бубликів, крашанок; дасть дитині в руки і скаже: "Іди, дитинко, зБогом".
"Принісши гостинці додому, дитина віддає матері, мати ж висипає їх у решето, а після обіду ділить їх дітям".
Такі діти називаються "христосувальники", а подекуди збереглася старіша назва - "волочебники". Подарунок, що його волочебники одержують, називається "волочільне" або "волочебне".
На Гуцульщині волочільний понеділок - "се днина, в яку парубки мають нагоду придивитись обстановкам домашнім та наобзорити дівки на сатаніє (обзорини). Газдині справляють у велике пущеннє у себе вечорниці, на які сходяться парубки і дівки танцювати; кожний парубок, що з якоюсь дівкою танцював, має від неї у великодні свята дістати писанку. За тими писанками ходять-волочаться парубки від хати до хати, відки і сей день називається волочільним понеділком. Писанками тими обмінюються парубки між собою, як стрічаються на дорозі, при чім один промовляє до другого: "Поможи нам, Господи, аби сі виділи так на тім світі, як і сі тут видимо". У хаті звичайно угощують їх, а коли їх та дівчат набереться більше, гуляють при скрипці.
Крім "волочених" поздоровних пісень, на другий день свят виголошувалися ще спеціальні великодні вірші. Вірші виголошували здебільшого діти, переважно хлопчаки, перед хрещеним батьком, матір'ю, дідом, бабою або іншою ріднею. Ось приклад такого вірша:
Христос воскрес, не сам я знес,
А сам з собою душу покою.
Прийняв Христос великі муки,
Взяли Його під Божі руки,
Його мати стояла, такі слова звіщала:
"Ой, синочку мій ясний,
Перед тобою світ красний,
Як будеш ти воскресати,
Будуть перед тобою янголи літати,
З святим Воскресінням поздоровляти".
За кожний розказаний вірш дарували писанку.
Крашанки роблять, або, як кажуть на Київщині, "галунять яйця", а в Карпатах - "сливчать сливки" у Великодню суботу.
За народним віруванням, крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.
Найбільше готують червоних крашанок. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров "лукавого". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.
За стародавнім народнім віруванням на Чистий четвер - "Навський Великдень" Бог відпускає мерців з "того світу" Ставши опівночі з своїх гробів вони збираються перед церквою. І священик-мрець веде Богослужіння. Під час цього Богослужіння перед вівтарем стоять діти і тримають у руках писанки, наповнені клоччям.
Серед народу є багато вірувань, які пов'язані з готуванням великодніх писанок та крашанок. Наведемо деякі з них.
На Поділлі вірять, що найкращий час починати роботу з писанками - це другий день після Хрестопоклонної неділі, а на Сорок Святих треба виписати сорок клинців. У Вербну неділю та на Благовіщення з писанками нічого не можна робити, - попсуються. Щоб писанки довго зберігались, їх треба варити в Чистий четвер.
Шкаралупу з крашанок треба поламати на найдрібніші шматочки, щоб відьма не могла нею набрати роси, бо тією росою вона може попсувати корів.
Якщо відьма вколе кого-небудь шкаралупою з писанки, той захворіє і "висхне".
Хустку, якою обтирають писанки, ховають - "щоб підкурювати нею бешиху".
Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям - "щоб краще неслися".
Шкаралупу з писанок чи крашанок в одних місцях викидають на стріху хати, а в других виносять на текучу воду.
Топтати ногами рештки пофарбованого яйця або писанки - великий гріх. Хто буде товкти ногами свячене яйце, того Бог покарає хворобою.
Майже по всій Україні є вірування, що шкаралупою свяченої крашанки можна підкурювати хвору людину чи тварину від пропасниці.
Крашанка, а ще більше писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається - "бо вона відвертає напасті злого чоловіка". Крім того, така писанка "припинить пожежу". Дівчата вмиваються з першою крашанкою - "щоб кращими бути".
На перший день Великодня вся нечиста сила пов'язана і сидить по закутках. Якщо, прийшовши з церкви, піти з згаданою вище крашанкою по закутках двору, котячи свячене яйце по всіх темних закамарках, то можна натрапити на чорта, який буде сидіти у шапці-невидимці. "Як здобудеш ту шапку - щастя твоє, матимеш усе, що захочеш. Та бережіть, бо як схопить твою крашанку чорт - пропав ти, задушить нечиста сила".
"Якщо на Великдень вистоїш у церкві всю ніч з крашанкою в кишені і вислухаєш, не куняючи, утреню і обідню, то тоді тримай це яйце хоч і десять років - воно не зіпсується. Якщо з тим яйцем вистоїш у церкві великодню службу вряд 20 років, будеш бачити всяку нечисту силу, а найбільше відьми будуть чіплятися до тебе, щоб виманити у тебе те яйце. Якщо ж підеш до церкви, не вислухавши діяння і не діждавшись, поки дочитаються до Христа, і покладеш крашанку на стіл, то після обідні вона буде іншого кольору. Знай: відьма перемінила твою крашанку".
В ніч проти Великодня кладуть у миску з водою крашанку і мідний шаг - хто найраніше встане, тому шаг і крашанка. Якщо в хаті є доросла дівчина, то всі стараються робити так, щоб це дісталося їй. - "щоб вона була найкраща в хаті".
Прийшовши з церкви, одне яйце відкладають окремо. Після того, як розговіються, господар бере те свячене яйце, йде з ним у стайню до тварин і, проводячи крашанкою по спині кожної тварини так, щоб був хрест, каже: "Христос воскрес!". Потім обчищають у хаті це яйце від шкаралупи, кришать на дрібні частинки, змішують з висівками і дають їсти худобі. В інших випадках просиляють крізь це яйце нитку і вішають його цілим під повіткою. І одне, і друге робиться на те, "щоб скотина була здорова".
Свячені крашанки люди зберігають з року в рік і, як трапиться пожежа, перекидають через вогонь, вірячи, що вогонь погасне. Вживають свячені яйця і від різних хвороб: кладуть шкаралупу свяченого яйця на вогонь і димом підкурюють хворого на пропасницю; від курячої сліпоти теж підкурюють таким же способом. Вірять, що свячене яйце може заспокоїти зубний біль. Хворі на пропасницю зашивають свячене яйце в хустку і носять при собі доти, доки хвороба не минеться.
"Дороге яйце не крашене, а біле і в піст бачили, та ще в Петрівку побачимо".
Всі ці вірування свідчать про те, якого великого значення надавали наші предки писанкам та крашанкам.
На Гуцульщині ґаздині з писанок роблять пташки - голубці. Вибирають середину писанки, доробляють із кольорового паперу хвіст та крила, голову з воску. Цих пташок вішають у хаті на пам'ятку про те, що ..."Ісус народився, то голубец прилетів і над ним лелів".
Шкарлупу від великодніх яєць викидати не можна - це великий гріх. На Гуцульщині їх кидали у вогонь, або воду.
Loading...

 
 

Цікаве