WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Золотарство - Реферат

Золотарство - Реферат

Федора, Григорія, Даміана Волковедського, Никона Фініфтяника, Михайла Білоусовича та інших. Але в більшості випадківфініфтяна пластина - це анонімний художній твір, хоча в ньому помітно відчувається художній почерк майстра, його індивідуальність. Однак живописні емалі неможливо розглядати окремо, не пов'язуючи їх з предметом, на якому вони знаходяться, їхня форма, тематика, а іноді і колористичне рішення залежали саме від ювелірного виробу, його призначення і декоративного оздоблення.
В історії розвитку української живописної емалі можна виділити декілька етапів. На жаль, від XVII століття - періоду становлення залишилась невелика кількість пам'яток. З них можна виділити золотий потир, подарований гетьманом Іваном Самойловичем Києво-Печерській Лаврі у 1686 році. Він має гармонійні пропорції - велику напівсферичну чашу, ніжку з грушоподібною намистиною та круглий широкий піддон. Чаша з карбованою мережаною сорочкою оздоблена чотирма фініфтяними медальйонами, на яких зображені постаті Ісуса Христа, Богоматері, Іоана та Голгофський хрест. Персонажі виконані ще в традиціях іконопису, але мають живі, жваві обличчя. В кольоровій гамі домінують світлі тони - білий, зелений, жовтий. Фарби яскраві та чисті, без півтонів. Декор доповнює емаль по рельєфу, що прикрашає орнамент сорочки, намистину та карбовані композиції піддону, а також розетки з коштовного каміння. Це багате оздоблення надає потиру святкового урочистого вигляду.
У зовсім іншій манері виконана фініфть на парчевій митрі другої половини XVII століття, що зберігається в Національному музеї історичних коштовностей України. Вона щедро прикрашена срібними та золотими накладками з коштовним камінням, а попереду, в восьмипелюстковому медальйоні зображено Іллінську Богоматір. Малюнок ще не має тієї пластичності та свободи, що притаманна більш пізнім пам'яткам. Кольорова палітра скупа, Богоматір має світло-синій мафорій, малюк Христос - темно-рожевий, тло - світло-блакитне. Збірки одягу позначені більш темними кольорами.
Золоту митру з колекції того ж музею оздоблюють вісім овальних фініфтяних ме-дальйонів з зображенням Христа, Богоматері, Іоана, євангелістів та Антонія і Феодосія Печорських, що стоять на фоні Успенського собору Києво-Печерського монастиря. Спо-руда має такий же вигляд, як на гравюрі до "Служебника" 1692 р., та "Євангелія" 1697 p. видання Лаврської друкарні, що дозволяє атрибутувати митру кінцем XVII ст. Фініфті виконано в живописній манері, м'якими, спокійними лініями, людські постаті трактуються реалістично, зі знанням натури. Кольорова гама - тепла, різноманітна. Небесну блакить доповнюють жовті, малинові, зелені кольори, але тон їхній приглушений, неяскравий. Білі й світло-жовті фони чудово сполучаються з обрамленням медальйонів, яке зроблено з перлів. Декор цієї чудової пам'ятки доповнюють розетки, прикрашені коштовним камінням.
Поступово малюнок живописних емалей ускладнюється, стає більш сміливим та вільним, з'являється індивідуалізація образів, у композицію вводиться пейзаж.
На чільній дошці оправи Євангелія, зробленій київським майстром Іоаном у 1716 p., закріплено п'ять овальних медальйонів -середник і чотири наріжники. В середнику зображено композицію "Воскресіння", яка подана дуже експресивно, а на наріжниках за традицією намальовані євангелісти, їх образи показані в інтер'єрах споруд, вони мають спокійні пози і мудрі обличчя, довгі носи, зачіски зближують їх з місцевими типажами. Кольори фініфтей - яскраві, переважають малинові, бузкові та сині тони і їхні відтінки. Медальйони оточують карбовані вінки з листя та квітів, а тло залишено гладким, і це підкреслює значимість образів і сцен на емалях.
Проте та підвищена декоративність, що потребував стиль бароко, змушує майстрів ускладнювати оздоблення предметів, і вже в другій чверті XVIII ст. фініфті займають рівнозначне місце з іншими декоративними прикрасами.
Так, на потирі 1733 p. з колекції Національного Києво-Печерського заповідника ча-шу вкриває густа мережана сорочка з переплетених пагінців, листя аканту, квітів, в яку вкомпоновані три медальйони з зображенням Христа, Богоматері та Іоана, а на піддоні густий рослинний візерунок оплітає невеличкі круглі фініфті з пасійними сценами, що мають складну композиційну побудову, тонкий малюнок, теплу гаму кольорів. Особливий ліризм притаманний образу Богоматері, яка стоїть зі схрещеними на грудях руками, її обличчя має красиві, виразні риси, складки малиново-синього одягу під-креслюють пропорційні лінії фігури і надають їм об'ємності, Потир виділяється гармо-нійним поєднанням своєї форми і декору, професійною досконалістю виконання усіх декоративних елементів.
Більш складний насичений декор має дарохранильниця, що зроблена у 40-50-ті ро-ки XVIII ст. Майстер виготовив її у формі прямокутного саркофагу і щедро наситив литою скульптурою малих форм. На кришці розміщена фігура померлого Ісуса Христа, у кутках стоять янголи зі знаряддями тортур, а на долі - воїни-вартові зі зброєю. Стінки саркофагу покриті мережаними пластинами з візерунком рослинного плетива і в'язок плодів, який огортає фініфтяні медальйони з композиціями "Таємна вечеря", "Моління про чашу", "Христос перед Кайяфою", "Несення хреста". Фініфті відзначаються високою живописною майстерністю і насиченою кольоровою гамою з варіативними сполученнями малинових, бузкових та блакитних кольорів. Особливу увагу привертає сцена "Таємної вечері", де показаний Ісус Христос з учнями, які жваво обговорюють слова вчителя про людину, що зрадить його. Саме в цей період українська живописна емаль досягає свого розквіту. ЇЇ характеризують такі риси, як професійний малюнок, яскравість колористичного рішення, висока якість виконання. Малюнки фініфтей відзначаються рі-зноманітністю композиційних побудов, глибиною психологічних характеристик образів, стійкою кольоровою гамою, що складається з малинових, бузкових, жовтих та блакитних кольорів і їхніх відтінків.
Приблизно з 60-х років XVIII ст. в українське золотарство починають проникати елементи нового художнього напрямку в мистецтві - стилю рококо. В ювелірних виробах з'являються витончені вигадливо-манірні форми, рослинний візерунок витісняє сти-лізований завиток черепашки. І хоча фініфті широко використовуються для оздоблення золотарських виробів, але помітно порушується їхня композиційна єдність з речами. Твори ювелірів часто перенасичені емалевими накладками, їхня якість погіршується, живописна палітра біднішає, а реалістичне трактування образів позбавляється тієї простоти, що була притаманна бароко. Хоча треба відзначити, що і в цей час з'являються роботи, виконані на високому художньому рівні.
Українська живописна емаль XVII-XVIII ст. - явище неординарне в історії вітчизняної культури. Навіяна західноєвропейським мистецтвом, вона розвивалася на грунті народних традицій в іншому духовному середовищі, і це обумовило специфічність її художнього рішення та самобутність образної мови.
Loading...

 
 

Цікаве