WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Золотарство - Реферат

Золотарство - Реферат

зображенні людських постатей та карбування при створеннікомпозицій. Таких оправ в музеях республіки збереглося небагато, але, на щастя, майже всі вони датовані.
Оправа 1651 року на Євангеліє московського друку з колекції Києво-Печерського заповідника - суцільнометалева і має на чільній дошці накладний хрестоподібний картуш з завитків, у якому розміщено "Розп'яття", а на кутках - круглі з фестонами наріжники, де закріплено постаті євангелістів. На спідній дошці в овальному середнику гравійовано в зріст св. Миколая. Середник оточує рослинний прорізний орнамент. Картуш чільної дошки має специфічно бароковий характер, хоча і повторює традиційну усталену форму. Навколо нього в овальних медальйонах зображені "Знаряддя тортур" Христа, що характерно саме для західної іконографії.
Незважаючи на узагальненість форм, яке дає техніка литва, постаті святих ви-глядають жваво та виразно. Цю оправу можна вважати перехідною до нового типу, де центральне ядро композиції займає портал - символічний вхід до "книги знань" і який ми зустрічаємо на переважній більшості титульних аркушів богослужбових книг, починаючи ще з острозької Біблії 1581 року. Портал знаходиться в центрі оправи 1658 року з Євангелія московського друку 1644 p., де дошки палітурки обтягнуті оксамитом. В ньому розміщено фігуру Христа Вседержителя. По боках від порталу закріплені арочки з фігурками Богоматері та Іоана. Наріжники - литі у формі літери "Г" з зображенням євангелістів та херувимів. Подібні наріжники зустрічаються і на інших оправах такого типу і виглядають досить архаїчно в контексті новаторських прагнень творців цих пам'яток, бо в них скоріше простежується зв'язок з середньовічним мистецтвом. А от на спідній дошці оправи в хрестоподібному середнику високим рельєфом карбована композиція - Богоматір Печорська, а попереду - Антоній та Феодосій. Образи святих індивідуалізовані, форми пластично моделюються, постатям притаманний динамізм, і це, безумовно, єднає композицію з бароковим мистецтвом. Вкомпонований в бароковий картуш портал ми зустрічаємо на оправі Євангелія 1688 року. Спідню дошку покриває металева пластина, на якій майстерно гравійована композиція "Успіння Богоматері". Оправа - підписна, її виготовив роменський майстер Антоній Іванович, а гравіювальником, а може, і рисувальником був Андрій Васильович Песляковський. Вона теж може бути віднесена до кола пам'яток другого типу. З колекції Києво-Печерського заповідника походить оправа, де центральне ядро композиції верхньої дошки складає трьохарковий портал з складним обрамленням. В середній арці знаходиться традиційне Розп'яття, а в бокових - постаті Антонія та Феодосія. Наріжники - восьмикутні з накладними фігурками євангелістів. Всі постаті литі, але передані індивідуалізовано та динамічно. Обриси порталу та наріжників прикрашає бордюр, декор доповнюють мережчасті литі деталі з вставками напівкоштовного каміння як на чільній дошці, так і на корінці. А на споді на всьому просторі металевої дошки карбована композиція "Древо Ієсейове", яка має алегоричний характер. Біля стовбура дерева стоять Антоній та Феодоеій Печерські, один тримає глечик, другий лопату, в чашечках квітів розміщено напівпостаті святих, а в кроні дерева зображена церква Різдва Богородиці, що на Дальніх печерах... Другий тип оправ, хоча і більш новаторський, не набуває подальшого розвитку. Ми його не бачимо вже в кінці XVII століття. Суто формальне поєднання засад стилю бароко з можливостями ювелірного мистецтва і не могло дати іншого результату. Алегоричність зображень, їх Символічне звучання та потяг до реалізму дії потребували масштабних ба-гатофігурних, багатопланових композицій, тобто великих металевих площин, що зменшувало, а не збільшувало декоратизм речей - іншої і першорядної риси нового стилю. До цього ж багатоплановість композиційної побудови сюжету, передача перспективи, яка так вдало досягалась засобами гравіювальної техніки на папері, на металевій поверхні виглядала сухо і невиразно, а пластика карбування найкраще проявлялась в орнаментиці речей, а не в сюжетних зображеннях, де відсутність можливості використати гру кольорів та світлотінь обмежує і внутрішній зміст картини, бажання передати напруженість дії, її рух. Не дивно, що в подальшому українські майстри поступово переходять до використання фініфтей, мініатюрних живописних композицій на металі, покритих емаллю, для передачі сюжетних зображень в творах ювелірного мистецтва. Фініфти, з усім набором рис, притаманних живопису, і водночас, як елемент декору предмета, чудово відповідали завданням, поставленим бароко перед ювелірами.
Щодо першого типу оправ, то він якраз і набув подальшого розвитку у золотарстві. Ускладнення форми накладок, застосування техніки карбування та позолоти, фініфтей, широке використання рослинної орнаментики призвело до створення оригінальних барокових книжкових оправ.
Слід відзначити, що зображення на речах XVII століття ще переважно виконані в техніці литва та гравіювання, але якраз на них досить добре простежується вплив барокового мистецтва. Поодинокі персонажі переважно литі, одначе малюнок постатей досить пластичний, вони передані в русі, що досягається за рахунок вільних поз, поворотів голів, невимушеного розташування волосся та складок одягу. Багатофігурні композиції частіше гравійовані, виконані у рисувальній манері м'яким штрихом, що більше споріднює їх з творами графічного мистецтва. Подих бароко ми відчуваємо в досить ранніх гравійованих зображеннях. Так. на панагії із збірки Києво-Печерського заповідника, виконаної київським майстром Федором у 1655 році, система та малюнок сюжетів, що розташовані на двох ступках, зазнали відчутних змін. Хоча тут присутні суто традиційні зображення - Розп'яття, Старозавітна трійця та Богоматір Знамення, але на середнику однієї з стулок вирізьблено "Древо Ієсейове" з Успенським собором, а в чашечках квітів розміщено напівпостаті перших шести ігуменів Печорського монастиря, традиційні персонажі - царі та пророки зображені на зворотному боці стулки.
Чудово виконані гравійовані композиції прикрашають обидві сторони напрестольного хреста 1680 року. В овальних та круглих медальйонах відтворено весь цикл "страстей Христових". Майстерно вписані у коло медальйонів, жваві та дещо наївні сценки несуть на собі подих реальності дії. Такі деталі, як архітектура, одяг, зачіски персонажів, переносять історичні картини в сучасність, змушують глядача бути учасником подій, вболівати за муки Божого сина.
Новий стильовий напрямок потребував і нових форм художнього вирішення. В ювелірних виробах на перший план виходить не сюжет, а форма і декор. Нові декоративні принципи найкраще виявилися в оформленні таких культових речей, як потири, котрі завжди були основною оздобою літургійного дійства. Стрункі форми ренесансних пам'яток з дзвоноподібною чашею, високим гранчастим піддоном та великою сферичною намистиною поступаються місцем більш монументальним, але динамічним формам з тюльпаноподібними чашами,
Loading...

 
 

Цікаве