WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Золотарство - Реферат

Золотарство - Реферат

безумовно, є. Ті поодинокізолотарські вироби, які ми можемо віднести до XVI століття і серед них лише декілька датованих, зроблені скоріше в традиціях ще давньоруських або з впливами готики, про що мовилось вище. В першій половині XVII століття риси стилю ренесанс проступають досить виразно. Так, слід згадати прекрасний напрестольний хрест 1638 року роботи львівського майстра Андрія Касіяновича. Він має чотири кінці з закінченнями у вигляді трилисників і спирається на восьмилопасний двоступінчастий піддон. Пропорції верхньої та нижньої частин вдало врівноважені за рахунок складного стояна з сферичною пуклею, яку підтримують постаті людей. На пуклі і піддоні присутні мережані пояски з рослинним візерунком, на перехрестях штрали з намистинами, а краї хреста прикрашені бордюром з трилисників. На лицьовому боці високим рельєфом карбоване Розп'яття і напівпостаті євангелістів, а на зворотньому у невеличких клеймах - сцени з життя Ісуса Христа. Зображення виконані в реалістичній манері, технічно досконало. Твору притаманна композиційна єдність, ритмічна побудова та динамізм. Але і ця пам'ятка позначена деякими рисами готичного мистецтва. Це - і форма піддону з мережаними поясками, і форма центральної пуклі, орнамент зубчатки на ребрах хреста, ажурні штрали на перехрестях. Однак, основні засади стилю ренесанс - врівноваженість та пропорційність форм, цілісність та гармонійність декору, реалізм у передачі зображень, - роблять цю пам'ятку невід'ємною часткою доби ренесансу, а деякі архаїчні риси, вдало трансформовані в інше середовище, тільки під-креслюють основні ідеї нового творчого мислення. Загалом слід зауважити, що цілком ренесансних творів серед датованих пам'яток XVII ст. немає. Хрест Касіяновича - видатна пам'ятка Львівського золотарства, яке в цей час уже втрачає свою провідну роль, і він виглядає поодиноко на тлі основної маси пам'яток, що походять переважно з міст Центральної та Лівобережної України - Києва, Полтави, Чернігова, Харкова. Тут характерні для Західної Європи прикмети нового стилю - потяг до ідеальної симетрії, панування горизонталі в архітектонічній побудові речі. А ще - складний скульптурний антикізований декор з використанням в орнаментиці речей арабесок та рольверку, який не набув належного поширення. Ренесансні виливи виявилися скоріше в заміні геометричної орнаментики на рослинну. Тонкий спокійний візерунок великого пагінця з квітами та листям прикрашає оправи хрестів та богослужбових книг, щедро використовується акант, на піддонах потирів та хрестів часто зустрічаються спаровані волюти, що утворюють сер-цеподібні картуші з пальметами, пучки рослин у вигляді "ж"-подібних мотивів.
Тільки, мабуть, одна пам'ятка випадає з цього кола - чудове напрестольне Євангеліє, яке зберігається в Полтавському художньому музеї. Воно - пов'язане з ім'ям гетьмана Івана Самойловича і може бути датоване 70-ми - 80-ми роками XVII ст. Оправа Євангелія - суцільнометалева, на лицьовій дошці в центрі в хрестоподібному картуші карбована композиція "Воздвижения хреста". Картуш оточують 16 круглих медальйонів, в яких розташовані прорізні постаті ангелів з знаряддям тортур, сцени "Розп'яття" та "Воскресіння". У кутках в хрестоподібних розетах карбовані євангелісти. На нижній дошці зображено портал, в якому в інтер'єрі споруди карбована композиція "Благовіщення". Сцена вражає своєю масштабністю, високою технікою виконання та емоційною насиченістю. Композиція складається лише з двох осіб, які розташовані по боках центральної осі. Постать Марії, що стоїть схиливши голову, є уособленням смутку та покори, постать ангела з квіткою сповнена динамізму. Цю контрастність образів пов'язує відчуття внутрішньої напруги дійства. Воно вбачається в жесті нервово схреще-них рук Марії, у хвилястих лініях одягу, ритм яких повторюється в одязі ангела. За гармонією, внутрішньою цілісністю,-глибиною почуттів ця картина близька до творів італійського раннього Відродження. Під композицією в невеличкому овальному картуші зображено самого Івана Самойловича, з гетьманськими клейнодами біля Троїцької церкви Густинського монастиря, де він був донатором. Таке одночасне поєднання та відокремлення реального світу від ірреального характерно саме для доби ренесансу. Бо в період бароко людина вже сама стає учасником божественних подій.
Оправа, безумовно, свідчить про неабиякий вплив, що чинив стиль ренесанс на ювелірне мистецтво України, і це виявилося не стільки в декорі виробів, бо на більшості пам'яток риси стилю виглядають змазаними та невиразними, скільки в переході до нової художньо-образної системи, до реалізму зображень. Канони умовно-символічної іконографії поступаються перед реалістичним трактуванням сюжету, а без цього був би неможливим перехід до нового стильового напряму в мистецтві - до бароко.
Ідеї бароко, його форми та декор не були в готовому вигляді перенесені на національне тло. Потрібно було майже півстоліття пошуків, щоб осягнути досконалість. І це видно на всіх групах культових пам'яток розглядуваного періоду.
Прикладом можуть служити золотарські оправи книжок. Достатньо простежити датовані пам'ятки, щоб зауважити існування двох типів оправ. Один з них побудований на використанні окремих клейм різної форми (квадрат, квадріфолій, трикутник, пря-мокутник) і має переважно гравійовані традиційні зображення. Він вийшов, очевидно, з візантійської культурної традиції, бо така система клейм зустрічається на знаних нами стародавніх пам'ятках, наприклад, на оправі Мстиславового Євангелія, що датується X1I-XVI ст. і де в центрі розміщено квадріфолій з погрудним зображенням Христа, євангелістів та архангелів, а по боках - накладки різної форми з вибраними святими. Саме ці накладки, прикрашені емаллю, дослідники відносять до ХІІ століття. Карбовані клейма використані також в оформленні пізньовізантійської оправи XIV століття з бібліотеки Марчіана (Венеція). Тут у центрі прямокутника зображено Розп'яття з предстоячими, а в квадратних клеймах - напівпостаті святих.
Протягом століть цей тип зазнавав тиску з боку західних культур, тому на оправах XVII століття ми зустрічаємо вагомі впливи готики та ренесансу, які відбилися в застосуванні в орнаментиці цих оправ зубчатки, кринів, рослинних пагінців, аканту, рослинного плетива, зв'язок плодів. Але й цей вплив не торкнувся самої системи творчого мислення і не змінив підходу до композиційної побудови речі та її сюжетної насиченості. До цього типу належить переважна більшість опублікованих оправ. Другий тип виник десь у 40-ві роки XVII століття і, на нашу думку, був обумовлений бурхливим проникненням в українське мистецтво ідей нового стилю - бароко. Це вживлення відбулося насамперед через репродукційну гравюру. Такий висновок підтверджує і організація простору верхньої дошки за допомогою картуша або порталу, як на фортах книжкових видань, і розширення палітри сюжетів та обов'язкове поєднання їх з місцевим тлом, застосування алегорій, використання досить пластичної техніки литва при
Loading...

 
 

Цікаве