WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Писанка - Реферат

Писанка - Реферат

видали англійською мовою прегарні кольорові підручники до науки малювання писанок. Авторки розповідають у цих підручниках історію українських писанок, пояснюють символіку їх мистецьких мотивів і техніку малювання. Ці підручники видав у перекладі на німецьку мову швейцарський видавець Павло Гавот у Берні в 1981 році. Революцією англійських підручників є ілюстрації писанок, прикрашених мотивами трипільської культури, які майстерно виконала Люба Перчишин, в формі спіраль і хвилястих ліній.
Американський публіцист Роберт Р.Йордан зацікавився українськими писанками, поїхав в Міннеаполіс, де відвідав склеп і ательє писанок згаданих писанкарок. Христина Амброзяк і Люба Перчишин дали йому докладні інформації про їх виріб писанок. На основі цього матеріалу Йордан написав похвальний нарис про українські писанки, який прикрасив кольоровими світлинами найгарніших писанок з орнаментальними гуцульськими мотивами. Цей нарис появився у квітні в 1972 році у Вашингтоні під заголовком "Великодні поздоровлення від українців". На світлинах автор зобразив також техніку малювання курячих яєць.
Заходом Українського інституту Америки в Нью-Йорку відбуваються щороку навесні вистави українського великоднього печива та писання писанок. Ці вистави влаштовують дівчата й жінки, які народилися в Америці, а штуку малювання писанок і печення пасок навчилися від своїх матерів. Українськими писанками зацікавилися також американські школи. Вони запрошують українських фахівців від писанок до ведення курсів у часі шкільного навчання.
До поширення писанкарства в Америці й Канаді причинилися Гуцульські Товариства. Гуцулки-емігратки займалися писанкарством вже в переходових таборах для переселенців у Німеччині по другій світовій війні. Багато гуцулів перебувало тоді в таборі в Авгсбургу, де космацька писанкарка Євдокія Кушнірчук разом з іншими жінками доставила наВеликдень немало писанок для своїх і чужих. В таборі Регенсбур виготовляла мистецькі писанки шешорська писанкарка Параска Олексик з дому Ткачуків. Управа табору зробила гарний портрет, на якому Параска була зображена під час малювання писанок, і подарувала його директорові УНРРА, родом з Канади.
Відомою писанкаркою з США є Таня Осадца.
Походить вона з міста Копичинці на Тернопільщині із славної родини учителів. Любов до писанкарства в цьому роді починала ще бабуся Тані пані Параскевія з Поморянських Елиїв, яка зростала в селі Котівка біля містечка Копичинці, що на Тернопільщині. Вона навчила виготовляти писанки матусю Тані пані Павлину, і так починалася історія писанкових чудес у цьому роді.
Ще в дитинстві Таня Осадца мала змогу милуватися космацькими писанками, які запам'яталися їй на усе життя. Приносили їх на Тернопільщину гуцули з Космача перед Великодніми святами, і Таня завше з нетерпінням чекала цього дня. Та доля довго не колисала дівчинку в українських чебрецях та м'ятах, в рідних серцю околицях. Поляки вислали її батька, а з ними переїхали і дві їх донечки. Саме в Польщі матуся навчала доньок вперше писанкового ремесла, саме в Польщі - далеко від рідної хати - писанки нагадували дівчатам про Україну.
Починала пані Осадца виводити писальцем на білосніжному яйці простенькі взори, такі, як вміла колись її бабуня. Але повсякчас мріяла виготовляти і складні орнаменти, такі, як у Космачі та Гуцульщині.
"В 1950 році я з чоловіком Богданом та малою донькою приїхала до ЗСА, і почала знову виготовляти писанки. Спочатку для себе і для дитини на Великдень, а згодом і для знайомих, і навіть чужинців".
Було тяжко роздобути літературу про писанки, проте кожна нова інформація чи репродукція справляла мисткині надзвичайне задоволення. А вже наприкінці 50-х років Таня Осадца задумала читати символи на писанках. Почала замальовувати різні зразки, роздобувала інформацію про них. То ж цілком зрозуміло, що колекція писанкових символів у Тані осадцої з роками зростала. Сьогодні в неї зібрано і розшифровано майже дванадцять тисяч писанкових символів. В цю кількість входять усі найменші подробиці публікацій про писанки, про авторів, які виготовляють їх, роки видання тих чи інших книг, взори писанок. Нерідко найменша деталь наштовхує мисткиню на серйозне дослідження.
Читаючи символи на писанках, Таня Осадца прийшла до висновку, що сонце є найстарішим писанковим символом. Найбільш натуральним зображенням сонця є коло. Восьмираменна зірка, яку також називають рожею, первісно зображувала сонце. Тригерний символ (троячок) ще до писанок зустрічається в мистецтві трипільської культури.
Дуже популярним символічним поділом є "сорок клинців".
Як бачимо, символи, що пояснює Таня Осадца є характерними для писанок Гуцульщини.
Широко використовує символіку гуцульських писанок талановитий писанкар Микола Коваль з США. Найбільше його душа лежить саме до писанок Гуцульщини, зокрема космацкий, що зачаровують кожного.
Велику роль у вихованні Миколи зіграла мати - пані Євгенія Чебикіна, котра походить з білоруського міста Чебикін. Вона гарно співала, любила вишивати. Над усе Миколині батьки прагнули, аби їх син одружився з українкою. І так сталося. бо ще зі шкільних років Микола був знайомий з українською дівчиною панною Стільбицькою, яка народилася в Детройті. Батько Ксені походив з Івано-Франківщини, мати - з Перемишля. Отже, свідому українку пан Микола Коваль обрав за жінку. Якраз завдяки Ксені до Миколи прийшло захоплення писанкарством. Коли Ксеня писана писанки, він пильно стежив за її роботою, однак ще не пробував сам цього ремесла. Та минав час, і Микола все-таки спробував узяти у руки писальне. Це сталося у 1989 році. Спочатку писав дуже повільно, але кожна наступна писанка виходила все краще, і це приносило йому задоволення.
Писанки Миколи Коваля почали привертати увагу мистецтвознавців. Спочатку він щедро дарував свої твори друзям, знайомим. Але трапилося так, що його дружина Ксеня порадила відіслати одну з писанок на конкурс до Канади. Початкуючий митець довго не наважувався це зробити, бо добре знав, що в конкурсі братимуть участь провідні українські писанкарці з багаторічним досвідом. І все-таки зважився. Якою було радістю для Миколи, його дружини Ксені та дочок Надії і Андрійки, коли дізналися, що Микола отримав п'яту нагороду. Це додало молодому митцеві натхнення, і він почав ще пильніше вдосконалювати свою майстерність, творити нові композиції, зі смаком добирати гаму барв.
Спочатку Микола Коваль використовував звичайну кистку для розписування яєць, яку нагрівав над свічкою. Нею краще контролювати температуру воску. На відміну від деяких писанка рів в Україні він застосовує виключно бджолиний віск, який перетоплює, а відтак переціджує і трохи забарвлює вуглем, щоб краще бачити взори на поверхні яйця. Тепер молодий
Loading...

 
 

Цікаве