WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Микола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота) - Реферат

Микола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота) - Реферат

Крім статей, інформацій, Микола Грепиняк публікує етнографічні нариси в газеті "Радянська Гуцульщина" під заголовком "Впроваджують традиції рідної культури у Верхньому Березові". У ній Микола Іванович пише, як відбувалося колись Березівське весілля з його традиційними одягом та танцями. Ця частина свята була чи не найбільш радісною.

Крім цього, на площі, біля сільської школи, виступив голова виконкому сільської Ради народних депутатів з доповіддю про історію сіл Березови, і, звичайно, про виконання планових завдань щодо сільськогосподарської продукції. [7.7]

Різноманітна цікава тематика друкованих статей, нарисів, інформацій про гуцульське народне мистецтво і його майстрів, краєзнавства Миколи Грепиняка.

В даний час дослідник друкується в місцевій Березовській газеті "Голос краю" та Косівській районній "Гуцульський край".

ВИСНОВКИ

Микола Іванович Грепиняк – яскравий представник народних талантів Прикарпаття. Його мистецтво різнобічне – це різьба по дереву, графіка, живопис, фотографія з багатоплановим композиційним і тематичним рішенням. Роботам митця притаманна естетична краса і народність. Вони свідчать про прекрасне знання майстром гуцульського народу, автентичного орнаменту, видатних постатей Прикарпаття і всієї України, вміння бачити і передавати всю цю красу у своїх творах. Митець також на папері викладає словами, ніби мозаїку, мистецькі статті, нариси про народне мистецтво і їхніх творців.

Творчості митця притаманні також соціальна насиченість і чітка ідейна спрямованість. Погляд його доброзичливий, розумний, допитливий. В кожній роботі залишається частка душі: доброї, щедрої і врівноваженої.

Велику увагу Микола Іванович приділяє удосконаленню в роботі, вивченню народного мистецтва та побуту гуцулів, які відтворював у надзвичайній різноманітності творів.

Основним видом творчості майстра виступає декоративна різьба по дереву. В сукупність різьблених виробів входять декоративні тарілки, шкатулки, рахви, свічники, свічники-трійці, топірці, палиці, різьблені писанки, рамки, церковні предмети, невисокі рельєфи, скульптурки тощо.

Для прикрашання виробів використовує велику кількість традиційних орнаментів: "гачки", "сонічка", "ружі", "кочелка", "парканець", "пшеничка", "копаниці" та інші. Ці орнаменти зустрічаються у виробах виконаних в техніці сухої різьби, інкрустації кольоровим деревом, перламутром, металом та бісером.

У різьблених творах народного майстра зустрічаємо сюжетно- тематичні зображення , зокрема, сцени побуту і життя гуцулів, героїко-патріотична тематика та виконаними інтарсією кольоровим шпоном постаті відомих людей в галузі мистецтва, літератури... В їх спокійних постатях – впевненість і гордість за свою справу. Історичні твори – це пристрасна розповідь про минуле Прикарпатського краю, яке хвилює його серце і уяву. Микола Іванович вміє відчувати моменти життя , конкретизувати їх у яскравих образах, піднести до високого рівня узагальнення та спрощення.

Микола Іванович Грепиняк працює і в графіці. Графічні твори виконані тушшю, аквареллю, а також велика кількість ліногравюр. У творах, виконаних тушшю, зустрічаємо зображення гірських краєвидів, сцен з життя жителів Карпат. Заслуговує на увагу серія графічних малюнків – церкви Гуцульщини. Наскільки вдало майстер двома кольорами, чорним та білим, надає настрою своїй графіці, передає всю красу природи.

Микола Іванович видатний екслібрист, філателіст. Його екслібриси та філателістичні знаки, зроблені в техніці ліногравюри, є визнаними не тільки в межах рідної країни, а й за кордоном. Ці ліногравюри є унікальними, особливими, які не можливо повторити. Певна кількість екслібрисів зроблена на Шевченківську тему, яку вдало поєднував із гуцульським орнаментом. Ліногравюрами митець обмінювався із збирачами-філателістами.

Аквареллю майстер вміло передає околиці свого села, Косова, красу гір.

Живописні твори народний майстер виконує невеликих розмірів дрібними масками. Любов до природи, насолодження її багатством і красою передані у творах пейзажного жанру. Автор у пейзажах намагається відтворити та підкреслити тісний зв'язок людини з навколишнім середовищем. Натюрморти митця здебільшого складаються з характерних, традиційних речей побуту гуцулів, що насичує твори національними рисами.

Підсумовуючи творчу спадщину М. Грепиняка, слід згадати про його педагогічну і дослідницьку працю, які майстер не полишає і сьогодні.

Педагогічною працею Микола Іванович займався з 1975 року, спочатку у Брустурській СШ, проводив уроки трудового навчання і різьби по дереву. З 1990 року у школі села Середнього Березова організували гурток " Різьба по дереву", куди пішов працювати. Педагогічного досвіду різьбяреві не бракувало, бо постійно у своїй майстерні вчив різьбярського ремесла декількох учнів.

Своєю дослідницькою роботою – статтями, нарисами, популяризував народне мистецтво, досліджуючи і вивчаючи його. Написав велику кількість статей про видатних митців Прикарпаття та їхню творчість. Микола Іванович на папері висвітлює стан розвитку різних видів декоративно-прикладного мистецтва. Ці численні статті публікувалися в районних, обласних, республіканських газетах та журналах.

Микола Грепиняк має ще один дар від Бога – це поезія. Його вірші – це велика свята любов до матері, рідного краю – "Ранній сніг", "Тисячоліття Березовів", "Пам'яті мами-писанкарки".

Про велику працелюбність, наполегливість говорить участь митця у місцевих, обласних, республіканських і закордонних виставках. У 1962 році у віці 29 років майстра прийняли у члени Спілки художників Української РСР. Творчу діяльність митець поєднує з дослідницькою, педагогічною і активною громадською працею.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Білий В. Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняк (до сімдесяти п'яти річчя від дня народження) // Народна творчість та етнографія. – 2008. – №3.– С.107-110.

  2. Будзан А. Ф. Різьба по дереву в західних областях України. – К.: Академія наук Української РСР, 1960. – С.246.

  3. Грепиняк М. І. М. Грепиняк. Автобіографія // Голос краю. Часопис Березовських теренів. – 2003. – №1. – С.2-5.

  4. Грепиняк М. І. Бондарство на Гуцульщині // Ленінська правда. – 1959. – №79.

  5. Грепиняк М. І. Брустурські умільці // Радянська Гуцульщина. – 1962. – №3.

  6. Грепиняк М. І. Василь Девдюк – народний умілець // Радянська Гуцульщина . – 1973.

  7. Грепиняк М. І. Впроваджують традиції рідної культури у Верхньому Березові // Радянська Гуцульщина. – 1989. – №99-100. – С.7.

  8. Грепиняк М. І. Екслібриси Івана Пантелюка // Друг читача. – 1975. – №24.

  9. Грепиняк М. І. За розвиток мистецтва // Радянська Гуцульщина. – 1976. – С.3.

  10. Грепиняк М. І. Майстер різця // Комсомольський прапор. – 1968. – №112.

  11. Грепиняк М. І. Марко Мегединюк і легенда про нього // Радянська Гуцульщина. – 1986 – №1-2.

  12. Грепиняк М. І. Мистецький рід Миклащуків // Радянська Гуцульщина. – 1971.

  13. Грепиняк М. І. Мосяжник з Шепота // Радянська Гуцульщина. – 1964. – №108.

  14. Грепиняк М. І. Мосяжник Іван Тинкалюк // Радянська Гуцульщина. – 1963. – №3.

  15. Грепиняк М. І. Надбання художника // Радянська Гуцульщина. – 1987. – №111.

  16. Грепиняк М. І. Різьбяр з Брустурів // Радянська Гуцульщина. – 1968. – №99.

  17. Грепиняк М. І. Різьбяр з Снідавки // Радянська Гуцульщина. – 1987. – №18.

  18. Грепиняк М. І. Самобутні вироби з сиру // Ленінська правда. – 1959. – №130.

  19. Грепиняк М. І. Самобутня майстриня // Радянська Гуцульщина. – 1987. – №100.

  20. Грепиняк М. І. Сприяти розвитку народних талантів // Ленінська правда. – 1958. – №153.

  21. Грепиняк М. І. Товариш про товариша. Екслібрист // Радянська Гуцульщина. – 1987. – №145. – С.4.

  22. Грепиняк М. І. Художня обробка кольорових металів // Ленінська правда. – 1958. – №136.

  23. Дацюк Я. Повернення майстра // Освіта. – 1991.

  24. Зорич Р. Різцем і пензлем // Прикарпатська правда. – 1973.

  25. Каркадим К. Г. Виставка творів Миколи Івановича Грепиняк. Каталог. – Івано-Франківськ: Облполіграфвидав, 1984. – С.24.

  26. Кецало З. Є., Островський Г. С. Графіка Львова. – К.: Мистецтво, 1971. – С.124.

  27. Кратюк О. А. Виставка творів народного майстра Миколи Грепиняк // Радянська Гуцульщина. – 1965. – С.2.

  28. Лобановський Б. Б., Говдя П. І. Українське мистецтво другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. – К.: Мистецтво, 1989. – С.206.

  29. Пелипейко І. А. Жонглювання визначеннями. Репліка // Радянська Гуцульщина. – 1986. – №105. – С.4.

  30. Пелипейко І. А. Його надихає Шевченко // Рідне слово. – 2003. – 6 березня. – С.2.

  31. Пелипейко І. А. Косів-Верховина. Путівник. – Ужгород: Карпати, 1972. – С.47.

  32. Перкатюк Й. Це все таки легенда // Радянська Гуцульщина. – 1986. – №102. – С.3.

  33. Поліщук Г. Сімейний вернісаж // Життя і слово. – 1973.

  34. Радиш Б. Перлина Гуцульщини (Екслібриси М. Грепиняк) // Радянська Гуцульщина. – 1983. – №50. – С.3.

  35. Реципієнт М. І. Грепиняк 1933 року народження, який проживає у селі Верхній Березів Косовського району Івано-Франківської області.

  36. Симчич Л. Митець Гуцульщини // Нова зоря. – 2008. – №22.

  37. Скільський Д. М. Вивчення художньої обробки деревини в школі. – Тернопіль: Джура,2003. – С.140.

  38. Соломченко О. Г. Народні таланти Прикарпаття. – К.: Мистецтво,1969. – С.156.

  39. Станкевич М. Є. Українське художнє дерево XVI – XX ст. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. – С.479.

  40. Троян С., Ясінський А. Перлина Гуцульщини. Путівник. – Ужгород: Карпати, 1967. – С.104.

  41. Чарновський О. О. Українська народна скульптура. – Львів: Вища школа, 1986. – С.144.

  42. Яновський М. В. Срібна пряжка. Розповіді про народних митців. – Ужгород: Карпати, 1980. – С.216.

  43. http.//mundm.kiev.ua/EXHIBIT

Loading...

 
 

Цікаве