WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Микола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота) - Реферат

Микола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини (магістерська робота) - Реферат

Магістерська робота

Микола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини

ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................3

Розділ 1. Життєві етапи становлення майстра .................................6

Розділ 2. Види творчості народного майстра

2.1. Вироби з дерева ............................................................18

2.2. Графічні композиції: екслібриси, пейзажі ...........................29

2.3. Живопис та фотографія ..................................................32

Розділ 3. Художній аналіз виробів Миколи Грепиняк ......................34

Розділ 4. Виставкова діяльність митця .........................................50

Розділ 5. Дослідницька робота майстра ........................................55

Висновки ................................................................................60

Список використаних джерел .....................................................63

Список ілюстрацій

Альбом ілюстрацій

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні дослідженнянародного мистецтва, виявляють свої можливості більш досконало показати нашу культурну спадщину. Кожна освічена людина повинна знати і розуміти мистецтво свого народу, так само це стосується України та українців. Не завжди науковцям вдається до кінця дослідити конкретну тему про народне мистецтво. Причин може бути багато – відсутність даних, матеріальна ситуація, матеріали знаходяться за межами регіону тощо.

Народне мистецтво Гуцульщини досліджувало чимало фахівців. Одним із перших є Володимир Шухевич з працею "Гуцульщина" у 5-ти томах. Сучасне різьбярське мистецтво та його творців описували у своїх працях: І. Крип'якевич, А. Ф. Будзан, І. Гургула, М. І. Моздир, Л. В. Кречковський, О. Г. Соломченко, О. К. Федорук, М. В. Гнатюк, М. Є. Станкевич у праці "Українське художнє дерево XVI – XX ст." [39] Але залишаються недосліджені теми, або про ці теми писали мало. Імена визначних майстрів згадувались у списку багатьох відомих видань і давно виникла потреба звернутись до конкретики, дізнаватись про них із кола митців, друзів, родини та існуючих автобіографічних записів, статей. увагу Слід приділяти увагу молодим майстрам – різьбярам, керамікам, ткачам, мосяжникам, писанкарям та ін. При цьому потрібно не забувати про старших досвідченіших майстрів. Тому важливо досконально, глибоко досліджувати життя і творчість окремих народних митців. Виходячи з такого підходу до праці в майбутньому буде можливість представити їхню творчість для багатьох поколінь.

Такою непересічною особистістю виступає відомий народний різьбяр, графік, живописець, поет та дослідник народного мистецтва , член Національної спілки художників України, член НСМНМ – Микола Іванович Грепиняк з села Верхній (Вижній) Березів Косовського району.

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб визначити художню цінність мистецьких творів та дослідницьких праць Миколи Івановича Грепиняка, а також їхнє значення для митців, мистецтвознавців та науковців.

Завдання дослідження :

  • Дослідити творчу та дослідницьку працю Миколи Івановича Грепиняка, та шлях його становлення, як митця і науковця.

  • Описати твори майстра та процес їх виконання.

  • Визначити місце Миколи Грепиняка в сучасній народній творчості.

  • Показати творчість майстра як унікальні та взірцеві зразки для майстрів-початківців , а дослідницьку працю значним внеском в галузі дослідження народного мистецтва Гуцульщини.

Об'єктом дослідження виступає народний майстер, різьбяр Грепиняк Микола Іванович, продовжувач традиції гуцульського різьбярства, відома особистість у колах шанувальників, дослідників мистецтва.

Предметом дослідження є твори майстра в різних видах декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, його дослідницька праця.

Новизна даної теми полягає в тому, що в мистецьких дослідженнях мало звертають увагу на глибоке дослідження окремих осередків, їх майстрів ХХ ст. Наше дослідження є окремою частиною тих всіх досліджень, які можна і треба зробити, проте, надіємось воно залишиться невід'ємною частиною тієї групи праць, що існують сьогодні.

Практична користьцього дослідження визначається тим, що в майбутньому можна буде видати автобіографічний альбом чи каталог, використати зміст роботи в мистецьких та наукових виданнях, а також більш точних анотацій до виставок майстра. Доцільно буде провести курс лекцій для студентів образотворчого і декоративно-прикладного відділення навчальних закладів для того, щоб показати молодим майстрам скільки може прекрасного створити одна людина.

Методи дослідження, що були використані в даній роботі:

  • історіографічний, (вивчення, аналіз і систематизація наукової літератури);

  • фактологічний (безпосередні польові спостереження фото фіксації, обміри, пошук і вивчення архівних джерел);

  • вибірковий, порівняльний (вибір предметів для дослідження, розроблення класифікацій);

  • систематизаційний (систематизація отриманих результатів, формулювання висновків).

РОЗДІЛ 1

ЖИТТЄВІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ МАЙСТРА

Косівщина здавна славилася своїми видатними майстрами в галузі обробки дерева. На цих теренах були відомі цілі роди, де професія батька знаходила своє продовження у творчості сина, який успадковував не тільки ремесло, а й специфічне світовідчуття, яке дозволило творити нове та зберігати давні традиції одночасно, а також жагу до знань, які митець прагнув втілити у своїх виробах, і хоча вивченням цього явища займається чимало дослідників, деякі з творчих персоналій цього краю залишаються поза увагою. Подібна ситуація склалась із Миколою Грепиняком (1933р.н.)

[рис.1,2], творчість якого вперше відмітив О. Соломченко у монографії "Народні таланти Прикарпаття", що побачила світ у 1969 році. [1.107]. Із цієї цитати із статті Віктора Білого ми дізнаємося, що О. Соломченко одним із перших видрукував обширну статтю про М. Грепиняк. І зразу ж дізнаємося що Микола Грепиняк народився в тій родині, яка ще із дідів-прадідів мала справу із деревом.

Микола Грепиняк згадує: "Неначе в різьбленій колисці, серед гір, уквітчаних вічнозеленими смереками розгулялося село Брустури з мальовничими околицями-кутками. Куток Вишній, що між горами Хегою та Кичерою межує з селом Річка. Там розташувалися оселі багатодітних сімей Юри Ванджурака – Брустурах, а Семена Грепиняка – в Річці. Сусіди жили в злагоді та мирі, над межами не сварилися, бо межею, що розділяла їх, була вулиця, яку називали границею. Юра Ванджурак славився бондарством, а Семен Грепиняк – майстеркою (будував хати та водяні млини). Їхні жінки також були знаними майстринями. Юриха Олена писала писанки, а Семениха Ганька була ткалею.

Сталося так , що ці дві славні родини посваталися : Іван Семенів одружився з дочкою Юри Ванджурака Параскою. Він був обдарованим легінем – не тільки помагав батькові в будівництві, а й сам виконував столярні роботи, захоплювався різьбленням по дереву, слюсарною справою, вмів печі мурувати і на скрипці і флоярі грати. Сам собі змайстрував скрипку, чим і гордився. Параска також не без таланту була – вміла писати писанки, вишивати, гуцульські постоли робила і ґердани з бісеру силяла. Зійшовшись двоє умільців насамперед почали власну оселю будувати. Так і з'явилася на Вишнім по сусідству з Юрою Ванджураком хата Івана Семенового, в якій весною, 19 березня 1933 року судилось з'явитись на світ Миколі Грепиняку." [3.2]

Як добре згадує Микола Іванович про своїх дідів та батьків, де вони жили і чим займалися. Також звідси ми дізнаємося, що кожна людина з родини власними руками будуючи і виготовляючи якісь предмети заробляли на життя. У цій власною рукою написаній Миколою Грепиняком автобіографії найкраще висвітлено життєвий і творчий шлях майстра. В ній також дізнаємося про те, що митець ріс в сім'ї не сам, а з ним виростали молодші брати – Василь, Юрко, Михайло та сестра Ганька. Тобто сім'я була великою, і батькам потрібно було багато працювати для того, щоб виростити своїх дітей.

Вивчаючи все глибше автобіографію бачимо те, що батько багато працював: будував хати, виготовляв токарні верстати, пізніше різьбив. І цією роботою він втратив своє здоров'я. Мати, Миколи Івановича, вміла писати писанки і вишивати. Її писанки вважалися одними із найкращими у селі, і багато дівчат приходили щоб навчитися так само гарно виписувати узори.

Початок війни 1939 року зробився для сім'ї Грепиняків надзвичайно тяжким, оскільки здоров'я батька Миколи було порушене, а мати, як могла доглядала за дітьми і оселею.

Loading...

 
 

Цікаве