WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Сорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня - Реферат

Сорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня - Реферат

Реферат на тему:

Сорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня

На Сорок святих, або Сорок мучеників (22 березня), у давнину кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — "сороки", "жайворонки", "буслики", "птички", "пташки". Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали: "Нині сорока — іменинниця". Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом "садили" їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. Хто заможніший, обливав печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали. Потім роздавали діткам.

Малюки бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички "жайворонки" й "сороки", танцювали й закликали весну:

Ой чом ти буслю,

Не вилітаєш,

Чом дітям весни

Не даєш?

Наші предки вірили, що обрядове печиво, яке з'їдять діти, сприятиме в господарських справах, зокрема добре плодитимуться кури, гуси, качки, індики. Благодать від умилостивления перелітних птахів мала перейти на домашню птицю.

У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку.На Полтавщині дівчата частували ними хлопців, "щоб мороз любисток не побив". Любисток же в Україні вважається зіллям, що допомагає щасливому коханню.

На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду.

Діти, взявши свої "сороки" чи вареники, бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: "Хай на кожній огудині зав'яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!".

На Сорок святих ворожили на погоду. Примічали: "На Сорок святих погода — на гречку буде врода" (Полтавщина); "Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит" (Карпати); "Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається" (Поділля). Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них — по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

Loading...

 
 

Цікаве