WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Надбанні хрести Українських церков ХVII-XVIII cт. - Реферат

Надбанні хрести Українських церков ХVII-XVIII cт. - Реферат

Реферат на тему:

Надбанні хрести Українських церков ХVII-XVIII cт.

До останнього часу мало звертали уваги на наші старі надбанні хрести, на цю цікаву галузь української народньої творчости. Не перечисляючи де-кількох репродукцій окремих хрестів, розкиданих по виданнях давніх і нових, згадаю лише статтю С. П. Яремича „Наглавные кресты 17—18 вєковъ кіевских церквей", що була надрукована р. 1904-го в журн. „Археологическая летопись Южной Россіи". До неї було додано чимало ілюстрацій. Автор указує на надзвичайно фантастичну художню, концепцію старих над банних хрестів і підкреслює їхню велику вартість що до пізнання народньо-художнього стилю 17—18 віків. Однак ні про вияснення властивостей хрестів, ні про орнаментальні мотиви, ні про їхнє доходження мови там не було. Поважне місце одведено також зразкам старих наших надбанних хрестів у 1-м вип. видання „Українське мистецтво", що вийшов р. 1913-го. Кількість репрезентованих там хрестів чимала (32), серед них багато ріжноманітних. Користуючись цими матеріялами, а також зібраними власноручно, подаю сей коротенький начерк.

Ковані металеві хрести зі старих українських церков XVII-XVIII ст.

Схема надбанних хрестів утворюється двома взаємно перпендикулярними прутами, при чім нижня частина хреста довша за верхню. До перехрестя, а також до кінців хреста звичайно прироблювались кульки, або залізні кружальця. Під хрестом—півмісяць. Така основна форма хрестів, що ми розглядаємо, їхній кістяк. Просторінь поміж прутами, що утворюють схему хреста, часто зовсім нічим не заповнялась. Але й иноді подибуємо, що вона заповняється орнаментом: прямими, ламаними та хвилястими прутиками, мотивом „побігун", ланцюжками.

Орнаментація надбанних хрестів йшла так: заповнення кутної простороні, прикраса кінців хреста та частин прутів, що лишались вільними. Прикраси на кінцях хрестів прикріплювались до трьох, пяти та семи цяток кружалок. В залежности від того, як сполучалися прикраси на хрестах, надбанні хрести можна поділити на дві групи. До першої з них, найпростішої та найбільш поширеної, належать хрести, що одержали прикраси до трьох цяток кружалок. В хрестах цієї групи дві рівнолежних частини, що відріжняються тим, прямі чи гострі кути утворюють межи собою прикраси, поприкріплювані до кружалок. До другої групи належать хрести, що одержали прикраси до п'яти та семи цяток кружалок. Гуртування прикрас у хрестах цієї групи найскладніше й разом з тим – логічно випливає з найпростішого. Кутна просторінь заповнялась однаково в хрестах обох груп: через поділ кутків на частки, іноді-ж через уміщення менших хрестів. Необхідно зауважити, що всі розміщення прикрас робилися з додержанням строгої симетричности. Окремо стоять хрести, вставлені в так зване „сонце правди" - (каблучку в сяйві), але вони зустрічаються так рідко, що ми не можемо вважати їх за типові. Звичайно їх робили на фронтонах ріжних будинків, поруч з звичайним „сонцем правди".

Богородичні хрести "Сонце Слави" над Ставропігійною козацькою церквою

Покрова Пресвятої Богородиці

Мотивами прикрас є прикраси як геометричного, так і рослинного характеру. До першого з них належать: блискавки (хвилясті прутики, що визначають проміння), хрестики ріжних форм, зірки, „сонце правди"— мотив, що коронує хрест. До рослинних прикрас належать: чашечки лілей, стебла лілей з квітками та листям, подібне до ліри сполучення пари закрутків —стилізація рослинних форм у металі, квітки, що виходять з вазонів—мотив, який вживається у підніжжю хрестів. (На верхньому кінці хреста іноді зустрічаємо бляшаного голуба або півня). Можна поділити надбанні хрести й відповідно характерові прикрас. Найменше подибуємо хрестів з прикрасами чисто геометричного характеру; доволі поширені хрести з сполученими мотивами; а найбільш поширені хрести з рослинним характером прикрас, який переважає в хрестах 18-го віку.

Коронований хрест "Сонце Правди" над дзвінницею козацької церкви

Покрова Пресвятої Богородиці

Хоч хрести, що ми розглядаємо, по своєму походженню належать до 17—18 віків, проте їхня основна форма, а також де-які прикраси—це утвір давніх часів. Отже основна форма хрестів лишилася майже зовсім такою, яку ми бачимо в натільних хрестах XI—XII віків і більш ранньої доби. Я маю на увазі ті натільні хрести з утовщеннями на перехресті та кінцях, хрести з кружальцями (медальйонами), що в великій кількості було знайдено під час розкопок на Україні й які відомі під назвою корсунських. Півмісяць, що бачимо під підніжжям надбанних хрестів,—їхня відколишня приналежність і являється простішим передаванням тих акантів, що вживалися в підніжжю византійських надбанних хрестів. Хрестики з акантами в підніжжю хреста знаходили на Україні (Княжа гора, Черк. пов. Київщ.); бачимо, що їх вирізували також на натільних хрестах, на гривнях. Все де вказувана велику розповсюдженість таких орнаментальних хрестів.

Хрест "Сонце Правди" над кіотом з іконою "Перший день створення світу"

Художник Олександр Цугорка

Хрест "Сонце Правди" над кіотом з гербом першого Гетьмана українського козацтва князя Дмитра Вишневецького (Байди)

Півмісяць подибуємо вже при хресті на срібній монеті Василя ІІ, Костянтина XI (976—1025 p.). Проміжну форму поміж півмісяцем і прототипом його бачимо при хресті, що коронує маківку церкви, змальованої в Євангелії 1164 р.; ця форма фігурує майже завжди й при хрестах, змальованих в пізніших рукописах. Так само й простіше з розміщень прикрас належить до давнього часу: систему прикрас, що поприкріплюваного трьох цяток кінців хреста, зустрічаємо" на натільних хрестах XI—XII в. З одного боку, вона виявляється в хрещатих закінченнях хрестів, з другого—в хрестах з прикрасами, приробленими під гострим кутком.

Церковна брама з хрестом "Сонце Правди" з образом "Покрови Пресвятої Богородиці". Художник Олександр Цугорка

З мотивів прикрас найраніші — це хвилясті прутики, що визначають проміння. Хрести з сяйвом знаходимо на малюнку церкви в посланії Якова Мніха ХП в., на монетах Василя ІІ та Костянтина XI, Болеслава Хороброго і на натільних хрестах XI—ХІІ в. Дуже цікаві хрести, нарисовані на старих монетах. Окрім хреста звичайного, що являє собою дві перпендикулярні скоби, зустрічаємо дуже складні хрести. Такі хрести ми бачимо на монетах Василя ІІ, Костянтина XI, Болеслава Хороброго. Тут бачимо сполучення трьох та чотирьох хрестів в композіцію спільного хреста, хрещатість хрестів. Таку-ж комбінацію з хрестами, як елементами прикрас, бачимо і на хрестах надбанних. Тому, що хрести з рослинним характером прикрас в більшій частині України витиснули хрестів з геометричними прикрасами, ми можемо знайти тут лиш слабий відгук останніх. Але в хрестах Галичини та Волині, як у місцевостях більш архаїчних, ми побачимо мідні традиції. Для порівняння беру хрести з збірки В. Щербаківського. Так хрести з Галичини, з Волині передають нам композіції хрестів, нарисованих на вказаних монетах. Ускладнення полягає в тому, що кожен з хрещатих кінців хреста теж обертається в хрест. Так звані патріарші хрести в кругах, хрести, як орнаментальні мотиви, нарисовані на натільних хрестах, все це дає нам змогу вважати, що звичка прикрашувати хрести хрестиками походить з дуже давнього часу, що хрести з цією прикрасою займають промежку поміж простішим типом хреста з сяйвом та хрестами з рослинним характером прикрас. Вказати на час появлення поміж прикрасами зірок ми не можемо, можна тільки, грунтуючись на давнині вживання цього мотиву в народньому мистецтві, припустити, що зірки й в надбанних хрестах уживаються здавна. Між иншим, цей орнаментальний мотив дуже часто зустрічаємо в 17 в. „Сонце правди"—мотив, що коронує хрест, "певно, ввійшов в 17 в. Поява цього мотиву на хрестах має найтісніший звязок з уживанням „сонця правди" на фронтонах церков та будинків. Мотив цей дуже був поширений на чашах, дарохранительницях того часу, й його можна вважати за позичений з католицького обіходу, де він вживався так само, але далеко раніше.

До віку 17-го, а може й до 16-го, відноситься поява в орнаментиці надбанних хрестів прикрас рослинного характеру. На першому місці стоять тут чашечки лілей та подібне до ліри сполучення пари закрутків. Причисления останнього мотива до прикрас рослинних ми мотивуємо порівнянням з аналогичного композіцією з листя аканта. Ця композіція особливо, була поширена в мистецтві грецькім, звідци вона перейшла в римське, бронзові вироби якого та так зване канделяброве малювання дають нам приклади стилізації цієї композіції в металі. Византійське мистецтво користується цією композіцією, але помічаємо атрофування частинок. Вилив Византії перекидає цю композіцію в орнаментику романську, східню, на Русь. У нас вона сполучається з орнаментикою плетіння й втрачає свій первісний вигляд. Ренесанс—вороття до форм античних, виступає орнамент рослинний, знов велику ролю грає акант. Композіції, що ми розглядаємо, знов у широкому вжитку). Вплив Ренесансу змінює орнаментику на Україні, приносить рослинний орнамент. До цього прилучається ще вплив сходу. Поява прикрас рослинного характеру в хрестах надбаннях має, як мені здається, де-який звязок із зміною орнаментики хрестів натільних, в яких, завдяки більшій артистичності виробу, ця зміна повинна була відбутися раніше. Зразки такої зміни дають нам натільні хрести XVII—XVIII в., хрести, кінці яких прикрашено стилізованими акантами. Орнаментика книжня (прикраси пілястр в оправі Крилоського Учительного Євангелія 1606 p., прикраса одної з початкових літер того-ж євангелія), вишиванки, капітелі пілястр ц. Богоявлення Братського манастиря в Київі, капітелі стіни Св. Брами Києво-Печерської Лаври, різблені царські врата XVII в.,— все це дає нам можливість стверджувати, що подібне до ліри сполучення пари закрутків, як простіша передача аналогичної композіції з акантів, в XVII віці була в широкому вжитку й в орнаментиці надбанних хрестів. До цього схиляє нас і розповсюдженість цього мотиву в хрестах 17-го в. До 17—18 вв. відносимо ми появу ріжних стеблів та квіток у симетричному розміщенні в підніжжю хрестів, вазончика з квітками, що виходять з нього, цього улюбленого українського мотиву, так поширеного на старих вишиваних рушниках та килимах (17-й вік дає нам багато прикладів вживання цього мотиву в орнаментиці книжній). За час панування рослинного орнаменту витворюється, на наш погляд, і найскладніше з сполучень прикрас на кінцях хрестів, що приймає, в наслідок своєї округлости, характер квітки.

Ікона Божої Матері в каплічці з хрестом "Сонце Правди"

Ми повинні звернути увагу на де-яку спільність поміж нашими надбанними хрестами та білоруськими, московськими й західніми. Брак видання, присвяченого білоруським та московським надбанним хрестам, не дає нам змоги зробити широких порівнянь, це діло майбутнього. Але спільність основної форми хрестів (хоч у Московії переважають восьмикінцеві хрести) та де-яких прикрас (блискавок, хрестиків та подібного до ліри сполучення пари закрутків) ми мусимо сконстатувати. Що до техники, то в Москві широко розповсюджені штамповані хрести. Чотирьохкінцевий хрест з півмісяцем внизу вживався в Північній Русі здавна, в середині XVI ст. його було навіть законом заведено для всіх церков. З XVII віку ми маємо цікавий документ, наказ царя Феодора Олексієвича: „сделать семь хрестовъ железныхъ на Корсунское дєло, а выточа позолотить паренымъ золотомъ". Визнання такого вигляду хрестів корсунськими ясно вказує нам на їхнє південне походження.

Два Богородичних хрести "Сонце Слави" , центральний з яких Коронований

над козацькою церквою Покрова Пресвятої Богородиці

Лишаючись без зміни що до своєї основної схеми, надбанний хрест пережив багато змін. Впродовж часу з'являлися ріжні комбінації прикрас, орнаментальні мотиви змінялися одні одними і, як остання фаза, перед нами хрести з рослинним характером прикрас. Потужню силу, з якою рослинний орнамент увійшов у всі ділянки народньої творчости, ми бачимо й тут.

Loading...

 
 

Цікаве