WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНародознавство, Народні промисли → Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів - Реферат

Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів - Реферат

Подібні обряди вершили на Чернігівщині, Волині та в інших регіонах України. На Київщині дівчата ловили рака, відривали в нього ліву клешню і варили з нею та з маком кашу. Потім закопували разом із горщиком під перелазом, на тому місці, де вони хотіли б бачити хлопців. Над кашею вбивали кілок, на нього чіпляли вітряну витушку — "щоб хлопці крутились". Під час виконання ритуалу співали:Каша з маком, каша з маком,Щe й ракова клешня,Щоб крутилися тут хлопціДалекі й тутешні.На Чернігівщині кашу часто закопували не в горшку, а в яєчній шкаралупі, яку обережно знімали з вареного яйця від білої або червоної (але не чорної) курки. Кашу варили з різних круп, змішаних разом. Вважали, що чим їх більше, тим більше (і з різних кутків села чи то з інших населених пунктів) буде приходити на вулицю хлопців. Потім на тому місці розкладали невеличке багаття, сідали довкола нього і співали веснянки. Відомий літератор та етнограф Борис Грінченко записав наприкінці XIX століття:"Закопали горшок каші,Ще й колком прибили,Щоб на нашу улицюПарубки ходилиЩо на нашій да улиціДівки-чаровниці:Закопали горшок кашіПосеред улиці.Не так вони закопали,Як колком правили,Щоб на нашу да вулицю"Парубки ходили.

Подібні пісні виконувалися й на Полтавщині. Від цього обряду з'явилася навіть приказка: "І чого ж це сюди всі збираються, наче тут каша закопана".На Волині відомі схожі ритуали. Дівчата починають ходити на вулицю тоді, як розтане вже сніг, стане тепло, у піст Великий. І на тому місці, що буде вулиця, закопують швірня од воза, щоб багато хлопців ходило, і приносять води бігучої (проточної, з річки чи струмка. — Л. А.) в роті, щоб хлопці бігли на вулицю, і викопують невеличку ямку, і в ту ямку кладуть гроші, щоб ходили хлопці багаті, і сиплють пшоно та мак, щоб було хлопців, як каші з маком, усяких — менших і більших. І ту ямку закидають так, щоб не знать було її, і собираються на вулицю кожен вечір, як є погода надворі".В обрядах, пов'язаних з "вулицею", каша — як страва із зернових, круп, хлібних зерен — символізує шлюбні стосунки, а отже — продовження і примноження роду. Таке ж значення вона мала і в родильній обрядовості (хрестильна каша пупорізної баби), у різдвяній (кутя), у поховальній (коливо, канун).Навесні діти й молодь, незважаючи на піст, ходили на веснянки, співали, танцювали, віддаючи данину весні, пробудженню природи. При цьому гучних веселощів не допускалося, всі ігри були пристойні, а харчування пісне. На четвертому тижні Великого посту в середу, тобто якраз посеред посту, в кожній хліборобській родині пекли так звані "хрести". Цей тиждень і називали в народі — Середохресна неділя, Середохресний тиждень, Хрести, Хрестопоклонний тиждень, Хрестці, Середопістя, Середохрестя.Із пшеничного (вчиненого або й прісного) пісного тіста робили качалочки, складали навхрест і запікали в печі на деку. Часто між качалочками або зверху хрести посипали свяченим маком. Винахідливіші господині ліпили два довгастенькі пиріжки з маком, складали їх один на один навхрест, ще й зверху притрушували свяченим маком.Хрестів пекли за кількістю членів родини, а також іще кілька, щоб кожен з'їв свій "хрестик" на здоров'я і добробут.

Loading...

 
 

Цікаве