WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Тлумач - Реферат

Тлумач - Реферат

доходу Тлумацького ключа за 1807 рік, який становив 108,5 тис. злотих, 88,9 тис. злотих давали продукти панщинної праці кріпаків. Поміщик продавав зерно, худобу, продукти тваринництва, лісові матеріали та інше6.
У 1838 році граф Дзедушицький у Тлумачі будує цукровий завод. Уже в 1843 році тут була парова машина, столярно-теслярські майстерні, цегельні і т. п. В сезон цукроваріння на заводі працювало до 800 чоловік, а річний оборот підприємства сягав 2,5 млн. злотих7. 1844 року в усій Галичині перероблялося 550 тис. цнт цукрових буряків, з них 510 тис. цнт - у Тлумачі. Але вихід цукру на той час становив лише 5 проц. Тому в одному з найкращих років - 1844 - завод виробляв липіе 30 тис. цнт цукру. В 50-х роках створюється акціонерне об'єднання цукровиків, яке здійснило реконструкцію підприємства, завдяки чому зрослайого потужність до 43-70 тис. цнт рафінованого цукру на рік. В той період завод досяг найбільшої продуктивності і став одним з найпотужніших цукрових підприємств у Європі. Він проіснував до 1882 року і через нерентабельність був закритий.
Після реформи 1848 року дещо пожвавлюється економічний розвиток Тлумача. Тут працювали ґуральня, два млини, три приватні цегельні, деревообробна майстерня і кілька дрібних кустарних підприємств. 1886 року прокладено залізницю Тлумач - Палагичі, віднині стає близькою важлива залізнична магістраль Станіслав - Гусятин. У Тлумачі розвивається товарне тваринництво, він відіграє важливу роль у постачанні м'яса на ринок. Завдяки спорудженій залізниці створюються сприятливі умови для вивозу сільськогосподарської сировини з цього краю. З Тлумача, Отині, Калуша та їх околиць щороку відправлялося 15 тис. голів худоби до Відня й Будапешта. Розвиток економіки супроводжувався посиленням експлуатації трудового населення, збільшенням повинностей. Так, навесні 1887 року трудящі Тлумача й Тлумацького повіту виступили проти нового дорожнього закону, за яким кожен селянський двір був зобов'язаний щорічно виконувати по 4 дні шарварків.
Наприкінці XIX ст. у Тлумачі зводять дво-та триповерхові будинки. На головній вулиці прокладено каналізацію й водопровід, здійснюються меліоративні роботи по осушенню лук. Дещо робилось для розвитку освіти й охорони здоров'я. Тривіальна школа, яка існувала з 1823 року, в 80-х роках реорганізується в п'ятикласну, а 1897 року на її базі створюються дві (чоловіча та жіноча), розпочинає діяльність школа по підготовці стельмахів. У цей час у Тлумачі було 3 лікарі та 3 акушерки, працювала аптека. Але і освіта, і медична допомога були доступні лише заможним верствам населення. З 100 народжених 1896 року в Тлумацькому повіті дітей померло 24,1 процента.
У роки першої світової війни цей район дуже потерпів. Протягом лютого-червня 1915 року тут йшли вперті бої між російськими та австро-угорськими військами. Тлумач неодноразово переходив з рук у руки. В лютому 1917 року його знов зайняли російські війська, але невдовзі змушені були відступити6. Тлумач зруйнували, залишилися тільки окремі кам'яні будинки. Занепали промисловість, транспорт, торгівля.
Коли Тлумач опинився під владою буржуазної Польщі, робітники й трудящі селяни не мирилися з окупацією. В 1922 році вони бойкотували вибори до польського сейму та сенату. І хоч на час виборів до міста ввели батальйон піхоти, вибори були зірвані: по Тлумацькому повіту прого-лосувало всього 24,5 проц. виборців до сейму та 21,5 проц. до сенату.
Тоді Тлумач залишався невеликим провінціальним містечком з слаборозвинутою економікою. Не вистачало роботи. На 628 дворів у 1933 році припадав 1121 житловий будинок. Ці "господарства" мали невеличкі клаптики землі, а деякі були й цього позбавлені. А от тлумацькій поміщиці Долайсовій належало 147 га землі, 50 га приміських лісів володів ксьондз Табачківський. У Тлумачі працювали лише приватна електростанція, три млини, 8 приватних майстерень, торгувало кілька десятків невеличких магазинів, 13 корчем. У Тлумачі нараховувалось 166 ремісників, переважно шевців, кравців, ковалів, слюсарів, будівельників, столярів, різників, перукарів.
Більшість жителів Тлумача не мала можливості користуватися медичною допомогою, вчити своїх дітей у школах. На весь Тлумач були лише 6 приватних лікарів і аптека, І хоч тут працювали 7-класні чоловіча та жіноча українські школи, початкова українська школа, польська державна гімназія та польська приватна жіноча семінарія5, проте значна частина дітей трудящих лишалася поза навчанням. Не досить дбали місцеві власті і про розвиток культурних закладів: у Тлумачі було невеличке польське театральне товариство та культурно-освітні товариства "Просвіта" і "Каменяр".
Становище робітників лишалося тяжким. Зростала кількість безробітних. Якщо в 1931 році їх налічувалось 31 чоловік, то в 1938 році - вже 182 чоловіка. Зубожіння трудящих досягає страхітливий розмірів. Деякі з доведених до відчаю робітників ставали на шлях самогубства.
Боротьба трудящих за своє визволення успішно завершилась у вересневі дні 19В0 року. 19 вересня вночі до Тлумача ввійшли частини Червоної Армії. Ранком 20 вересня весь трудовий Тлумач був на вулицях і вітав своїх визволителів, а через два дні відбувся загальноміський мітинг. Громадський порядок у Тлумачі підтримував загін народної міліції з 52 міських активістів. Трудящі взяли активну участь у виборах до Народних Зборів Західної України. На Народних Зборах у Львові представник Тлумача Ф. П. Луцик виступив з промовою, в якій розповів про тяжке життя трудящих Тлумацького повіту за часів панської Польщі, і, виражаючи їх волю, підтримав пропозицію про встановлення на західноукраїнських землях Радянської влади та возз'єднання їх з Українською РСР в складі CPСP.
У 1940 році Тлумач стає районним центром. Трудящі району обрали 3 депутатів до обласної Ради, 50 - до районної. Першим головою райвиконкому був обраний посланець донецьких шахтарів І. І. Шептекіта. Головою Тлумацької міської Ради, до складу якої ввійшли 35 представників трудящих міста, став колишній член КПЗУ, депутат Народних Зборів С. І. Сорока. Уродженець с. Буківної Тлумацького повіту С. І. Сорока перед першою світовою війною виїхав на заробітки до СІЛА, звідки у 1926
Loading...

 
 

Цікаве