WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Чортків - дорогами тисячоліть (пошукова робота) - Реферат

Чортків - дорогами тисячоліть (пошукова робота) - Реферат

поселенців, проголосивши для них усякі свободи. Поступово почали розвиватись ремесла, їх наприкінці XVII ст. вже налічувалося 12. Умільці ткали полотно, виготовляли залізні вироби, гончарний посуд, черепицю, віск, зброю. В місті діяла сукновальня, механізми якої приводилися в дію водяним колесом. Розвинуті були шкіряне й ткацьке ремесло. Всі ці багаті ремісничі вироби, як і земля, належали не селянам і цехам,а були власністю польських магнатів Чартковських, Польських, Потоцьких, Садовських. Крім цього, вони змушені платити податки за поле, сіножаті, пасовиська, за користування лісом, давати кошти церкві, утримувати військо, лагодити греблі, охороняти замок. Хоч справами міста відав магістрат на чолі з бургомістром, судові справи здійснювала судова лава, керована війтом, феодали постійно втручалися у самоврядування і зводили його нанівець. У середині XVI століття в Чорткові налічувалося біля 200 будинків, проживало до 1000 осіб. Після надання права проведення двох ярмарків на рік і тижневих торгів Чортків перетворився на значний торговий центр.
З першого погляду життя в місті ніби вже врегулювалося, йому б тільки багатіти й розвиватися, однак українське населення, яке своїми руками творило багатства, залишалося, як і раніше, убогим, ледве зводило кінці з кінцями.
Польська шляхта намагалася поширити свій вплив в українських землях і за допомогою релігії. Оплотом римо-католицької експансії був монастир ордену домініканців, споруджений у Чорткові (1604р.) разом з костелом. У центрі міста і сьогодні височить римо-католицький костел, який своєю архітектурною викінченістю поступається лише Львівському кафедральному. Старе приміщення костелу і монастир у 1663 і 1683 роках відвідали польські королі Ян Казимир та Ян Соб'єський.
З глибини віків відлічує свою багату історію сивочолий Чортків. Перші відомості про це старовинне місто сягають 1522 року. Дворів було 150 і мешкало близько 1150 осіб. А ще Чортків друге за величиною місто області. Тому не випадково приділено досить місця опису історичних подій, які відбувалися у Галичині того часу і які, зрозуміло, були тісно пов'язані з подіями виникнення і розвитку міста, з тими бурхливими хвилями періодів, які або піднімали на вершину, або кидали у вир відчаю і розпачу, щоб знову звестися, вижити, утвердитися на рідній землі. Це єдине святе правило гартувало і єднало чортківчан. давало наснагу до мужності і творчості.
А боронити свою землю і творити вони вміли. Які б важкі обставини не складалися, творчий дух народу не згасав, розвивалася культура, розбудовувалося місто, зводилися палаци і церкви, зміцнювалися оборонні укріплення. За короткий строк у Чорткові був зведений дерев'яний замок, пізніше, у 1610 році - кам'яний. До наших днів височать під вигнанською горою дві з трьох башт пізнішої фортеці та житлова споруда. Колись це була міцно укріплена резиденція феодалів, а відтак стала козацькою фортецею. П'ятибічна у плані з баштами на рогах та брамою, вона вважається характерною спорудою перехідного типу. У дворі вибудуваний палацовий та господарський корпуси, зовнішні стіни яких водночас були оборонними мурами з бійницями. Як зазначає Г. Логвин, великий знавець стародавніх мистецьких пам'яток, з решток фресок видно, що палац у замку був розписаний на світські теми. Першим його господарем був власник міста С. Гольський. Значно пізніше, у 1779 році, новий його власник Г. Садовський здав його в оренду під склади місцевому австрійському гарнізону, І австрійські окупанти в 1863 р. перетворили фортецю на тюрму для польських повстанців.
Поблизу Чорткова в с. Ягільниця польський феодал С. Лянцкоронський в 1630 р. на високій горі теж спорудив фортецю, яка вважалась однією з найміцніших твердинь на Поділлі. Тут свого часу побував Богдан Хмельницький. В XIX ст. замок перебудовано на. тютюнову фабрику.
Значну оборонну роль відіграли могутні споруди нашого замку. Досить сказати, що він шість разів витримував облогу чужинців і лише в 1640 р. ним оволоділи кримські завойовники. Особливо спустошливими виявились наскоки на місто татар, волохів, турків у 1634 і 1649 рр. В 1655 р. замок здобуло московське військо, а його власника Павла Потоцького з родиною забрало в неволю.
В добу козацьких повстань чортківський замок слугував захистом можновладців од народного гніву. Козацький ватажок Северин Наливайко із сусіднього Гусятина, син ремісника-кушніра, закатованого посіпаками магната Калиновського, підняв своїх знедолених земляків у бій проти гнобителів; вогонь повстання 1594-1596 рр. перекинувся і на чортківські землі. В добу Хмельниччини повстанські рухи відбулися в Копичинцях, Білобожниці, Коцюбинцях, не оминули вони й Чорткова. Жителі міста восени 1648 року, з'єднавшись з козацьким військом, оволоділи замком, вигнали шляхту, знищили польські окупаційні документи і разом з жителями села Білої визволили місто Бучач. Наступного року серед літа один із козацьких загонів знову визволив Чортків. але після укладення Зборівського миру був змушений залишити його. Відтоді тут надовго запанували польські загарбники.
Влітку 1672 р. турецьке військо, супроводжуване султаном Магометом IV, захопило Чортків, а замок перетворився на резиденцію субпаші Подільського пашалику. Завойовники утримували місто одинадцять років - до 1683 р, бо саме тоді об'єднані сили європейських держав розгромили турецькі полчища під Віднем. Відтак у 1699 р. Польща знову утвердила своє панування на землях Галичини. Власником Чорткова після Гольських став граф Андрій Потоцький. Панське ярмо важким тягарем лягло на трудовий люд. В той же час натомість оборонних замків польські магнати на галицьких землях почали споруджувати для себе пишні палаци і як могли визискували працю кріпаків. За часів двох польських королів
Августів II і III (з саксонського роду) польська шляхта панувала і бенкетувала за принципом "За круля Сасаедз, пій і попущай паса". За непослух простолюдина виносила шляхта єдиний присуд - страту. Глузувала з українського духовенства і селян: "поп і хлоп", силою насаджувала католицизм.
На протилежному боці Серету знаходився Старий Чортків, де до сьогодні збереглась Успенська дерев'яна церква XVI ст., можливо, найстаріша на Поділлі, її вигляд нагадує тридільний храм хатнього типу з двоспадовим дахом разом з дерев'яною дзвіницею, купол якої має аркові заглиблення. У 1990 р. храм реконструйовано. Для потреб віруючих у 1903 р. .вимурувано в місті греко-католицьку церкву Св. Покрови. В ній тепер зосереджене релігійне життя православних віруючих. На відміну від Успенської, скромної і непоказної, але такої "домашньої"" церкви, Вознесенський храм XVII ст. у Чорткові відзначається урочистою піднесеністю. Це один з найвизначніших здобутків народної архітектури. Зведений талановитими безіменними майстрами без єдиного
Loading...

 
 

Цікаве