WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Саджавка: історія рідного села - Реферат

Саджавка: історія рідного села - Реферат

жидові свою смушеву шапку. Коли люди сказали жидові, хто це був, жид дуже налякався і ціле життя зберігав ту шапку, боячись, що Довбуш за нею прийде і покарає його за здирство".
(З книги В.Грабовецького "Іванівці. Літопис села над Прутом", с. 72-73).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
1. Назвіть головні заняття жителів Саджавки в період пізнього середньовіччя. Як ви уявляєте господарство саджавського селянина, який жив у 17 столітті?
2. Розкрийте причини активної участі наших краян в антифеодальних рухах і народних виступах 17-18 ст.
3. Назвіть імена народних месників із Саджавки, які збереглися в пам'яті старожилів села.
4. Як в народній пісні про Олексу Довбуша оспівано трагедію легендарного месника?
5. Запишіть від старожилів села пісні, легенди і перекази про героїчну боротьбу наших земляків за волю і краще життя.
СИВА ДАВНИНА
Історичне коріння Саджавки сягає в глибину тисячоліть. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені в селі та навколишніх населених пунктах. Вони допомогли розкрити багато таємниць про життя, побут, культуру стародавніх мешканців нашого краю. Загалом, на території Делятинського історико-етнографічного регіону, куди входить і Саджавка, лише впродовж 1960-1980-х років виявлено понад 50 археологічних пам'яток [ , 14]
Найдавніші сліди життя на території нашого краю відносяться до періоду пізнього палеоліту (40 тисяч років тому), коли тут проживали представники неандертальської людини (стоянка в Делятині). Ця людина залишила після себе мустьєрську культуру, з такими основними знаряддями праці як крем'яні рубила, скребла та відщепи масивних форм.
Крем'яні знаряддя праці кроманьйонської людини, що датуються 12-15 тис. років тому, виявлено в сусідніх селах Красній та Добротові. Ще більше стоянок первісної людини у навколишніх урочищах датуються періодом мезоліту (8 тис. р. тому). Характерно, що люди цієї епохи жили уже в куренях і напівземлянках.
На Прикарпатті виявлено 115 археологічних пам'яток племен бронзової доби (2-1,5 тис. р. до н.е.) [ ]
Епоху бронзи супроводжував перший великий суспільний розподіл праці - відокремлення скотарства від землеробства. Племена бронзового часу вчені відносять до праслов'янських. Їх поселення складалися з 15-20 жител, розташованих на підвищених берегах річок. Це були землянки та наземні споруди.
На північній окраїні Саджавки, в урочищі Горбки, виявлено пам'ятку археології бронзової доби. Це - поселення, що відноситься до часів підкарпатської культури шнурової кераміки (подільська група). Назва цієї культури пішла від того, що її жителі прикрашали глиняний посуд шнуровим орнаментом. Саджавське поселення було досліджене археологами М.Клапчуком (1971 р.,) та Б.Василенком (1981 р.). Крім того, під час розорювання урочища "Толока" в Саджавці місцеві жителі знайшли уламок сокири, що також характерний для культури шнурової кераміки.
У ІІ-ІV ст. нашої ери наш край заселяють східно-слов'янські землеробські племена які залишили після себе цікаві пам'ятки, названі карпатськими курганами. Їхні поселення були розташовані переважно на берегах річок. Археологи виявили тут залишки наземних і напівземлянкових жителів з вогнищами або печами всередині господарської ями, залізні знаряддя праці, срібні, бронзові, скляні прикраси, розкішно орнаментований посуд, виготовлений на гончарному крузі, римські монети. Багато курганів-могильників знайдено в сусідніх із Саджавкою селах Коломийщини, зокрема в Печеніжині.
Наступні сліди життя людини на території нашого краю зафіксовані в кінці І тис. н.е., коли починаються княжі часи.
ІСТОРИЧНА ХРЕСТОМАТІЯ
Чим можна пояснити знахідку в Саджавці кам'яної сокири доби неоліту?
"Сліди неолітичних культур виявлено на основній території Покуття, а поблизу Делятина, що є його окраїною, поселень не виявлено. Проте, в погоні за мисливською фауною окремі групи неолітичної людини заходили і сюди. Саме цим і можна пояснити знахідку в Саджавці кам'яної сокири, подібні знахідки якої описані на Побужжі".
(Клапчук М.М., Клапчук В.М., Історико-етнографічний нарис Делятинщини. Делятин, 2000, с. 15-16).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
1. Назвіть відомі стоянки первісних людей на території Делятинщини.
2. Складіть картосхему "Археологічні пам'ятки нашого краю".
3. Заповніть таблицю "Найдавніші мешканці нашого краю та їхні заняття":
Історична епохи Тип людини або назва племен Археологічні знахідки Заняття жителів
КНЯЖІ ЧАСИ
У 7-10 століттях на Прикарпатті міцно закоренилися племена, що названі пізніше білими хорватами. У них почався процес відокремлення ремесла від землеробства, зародилася майнова нерівність, а з нею з'явилися перші паростки заможних верств.
В цей час з'являються поселення білих хорватів - городища. Це були укріплення, оточені валами або ровами і часто захищені природними перепонами (річками, ярами, болотами). Такі городища виявлені в Надвірній, Делятині, Середньому Майдані, між Чорним Потоком і Лан чином [,8]
Городище цієї епохи виявлене також на межі сіл Саджавки та Княждвора. В історичній літературі воно відоме як "надпрутянський замок", бо стояло на узбіччі гори біля самого Прута. Академік В.Грабовецькийназиває його типовим середньовічним замком і вважає, що він мав башти, остроги, брами, пригороди, частокіл і спеціальні стрільниці у стінах [, 62]
У період Київського Русі (9-12 ст.) та Галицько-Волинської держави (12-14 ст.) це городище було важливим феодальним центром. Можливо, тут була спочатку резиденція місцевих князів чи бояр. Згодом, за давніми народними переказами, надпрутянський замок належав легендарному князю Данилу Галицькому (1238-1264 рр.) Про це свідчать такі навколишні назви, як Княждвір чи Княжий ліс. У цьому ж укріпленні під час небезпеки переховувалося довколишнє населення разом з худобою та рухомим майном.
Історики вважають, що городище поблизу Саджавки відігравало важливу роль, бо знаходилося на території, багатій соляними джерелами. Можна припустити, що з цим була пов'язана й поява самого городища. Письменник і учений Яків Головацький ще в 19 ст. висунув таку гіпотезу: "Соляні джерела, які так рясно б'ють на північному схилі гір, із давніх часів приваблювали до себе жителів, котрі, поселившись тут, дорожили цим даром природи" [ ,27]
В давньоруський період жителі Саджавки, Ланчина та сусідніх місць активно займалися солеварним промислом. Про це свідчать виявлені археологами тут соляні копальні. Звідси везли на продаж так звану "коломийську сіль". Відомо, що з княжих часів торгівля сіллю давала надзвичайно великі прибутки. Прикарпатське солеваріння забезпечувало своєю продукцією всю Русь. Власне, і назва прикарпатських земель - Галичина може бути розшифрована як країна солі (сіль по-грецьки "галос").
ІСТОРИЧНА ХРЕСТОМАТІЯ
Саджавка і соляні промисли
"Значне місце в економіці Прикарпаття становила коломийська сіль. Доходи від її продажі князь Данило Галицький використовував на утримання "оружників" - пішої дружини.
Солеварні були в багатьох місцях Косівщини і Коломийщини - Мала Кам'янка, Іванівка, Саджавка, Ланчин, Красна, Лоєва, Делятин, Білі і Чорні Ослави, Лючка, Княж двір, Печеніжин, Молодятин, Косів, Кути".
(Грабовецький В. Нарис історії Прикарпаття. Том. 1, Івано-Франківськ, 1992).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
1. Чим можна пояснити появу середньовічного городища на березі Прута поблизу Саджавки?
2. Використовуючи ілюстрації художників М.Гаталевича та Г.Марченка складіть історичне оповідання "У надпрутянському замку" (або "Приїзд Данила Галицького у замок над Путом").
3. Яке значення мало солеваріння в житті і господарстві наших далеких предків? (Використайте інформацію про солеварні промисли з експозиції шкільного краєзнавчого музею).
Loading...

 
 

Цікаве