WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Калуш - Реферат

Калуш - Реферат

Калуш
Хто сьогодні в Україні не знає місто Калуш, що розкинулося на березі річок Сівки і Лімниці - приток Дністра?..
З містом пов'язана боротьба славних синів і доньок України за її незалежність. Серед них імена Богдана Хмельницького - гетьмана війська Запорізького, о. Івана з Грабівки (Грабівського) та Семена Височана - полковників, ватажків народного повстання, Дмитра Паліїва - сотника, політичного і військового діяча, Миколи Саєвича - поручника УСС та сотника УГА, Івана Сохацького - голови повітової організації Українського народно-демократичного об'єднання, о. Андрія Бандери - посла до парламенту ЗУНР у Станіславі, Степана Бандери - організатора та провідника ОУН, Миколи Климишина - соратника Степана Бандери, українського публіциста, політика, Михайла Кравціва - інженера, громадського і політичного діяча, Івана Куровця - лікаря, громадського і політичного діяча, Михайла Струтинського - журналіста, громадського і політичного діяча.
Велику культурну спадщину для українського народу залишили про собі митці, науковці, літератори, які народилися або пов'язали свою творчу діяльність із Калушем.
Це - Іван Франко, видатний український письменник, учений, громадський діяч, Антін Могильницький - літератор, посол до парламенту у Відні, Григорій Смольський - видатний художник, Іван Рубчак, актор та співак театру ім. М. Заньковецької у Львові, Богдан Рубчак - вчений, поет, професор Іллінойського університету в Чикаго (США), Анна Гуменілович-Йонкер, громадсько-політична діячка в Канаді, Михайло Гуцуляк - педагог, директор торговельної школи в Калуші, Олесь Бабій - письменник, літературознавець, Павло Ковжун - художник, мистецтвознавець, громадський і політичний діяч, Михайло Козоріс - письменник, юрист, Костянтина Малицька (літ. псевдонім Віра Лебедева, Чайка Дністрова) - письменниця, перекладачка і педагог, Гнат Рожанський - видавець першого "Кобзаря" в Галичині, популяризатор творчості Т. Шевченка, Богдан Стебельський - літературознавець, критик і публіцист, Микола Федюшко - літературознавець, критик, публіцист, Григорій Цеглинський - просвітитель, культурний і громадський діяч, педагог, драматург, Іван Белей - літературознавець, журналіст, перекладач. Силою розуму, силою духу, силою рук сьогоднішніх калушан твориться нова сторінка літопису нашого славного міста.
У 1988 році калушани активно включилися у процеси національного і духовного відродження.
Поїздки концертно-агітаційних бригад із представниками товариства "Просвіта", Народного Руху та новітніми політичними організаціями на східні терени України зробили велику пропагандистську справу у здобутті Незалежності. Пісні про національне відродження та визвольну боротьбу, література про "білі" плями нашої історії, листівки з викриттям та засудженням комуністичного режиму все це, без сумніву, заважило на терезах, коли вирішувалася доля України. А в кульмінаційний період підготовки до проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року сотні калушан із синьо-жовтими прапорами, плакатами на підтримку демократичних перетворень вирушили на лівобережну Україну та під стіни Верховної Ради.
Там вони будили в приспаних, зневірених і змордованих душах своїх братів і сестер віковічне прагнення до волі, до незалежності.
Сьогодні Калуш має добру славу в промислових колах нашої країни і за її межами. Хіміки, шахтарі, металурги концерну "Оріана" виготовляють продукцію, що за своєю якістю і конкурентноздатністю відома на світовому ринку. Машинобудівники акціонерних товариств "Карпатнафтомаш" та заводу будівельних машин впевнено виходять на широкий простір торговельно-економічних відносин. Потужні будівельні фірми міста звели десятки промислових об'єктів на Прикарпатті та по всій Україні.
Нових форм і змісту набуває культура та освіта. Воскресають забуті імена, причетні до визвольного руху за незалежність України, відроджуються фольклорно-етнографічні обряди, звичаї. Усе це втілюється в літературно-мистецькі заходи, шкільні навчальні програми.
Основними культурно-просвітницькими осередками є палаци культури, Народні Доми, виставковий зал та музей-садиба імені Івана Франка. У дитячих клубах, центрі художньої та технічної творчості учнівської молоді, навчально-виробничому комбінаті є сприятливі умови для самопізнання і самореалізації кожної дитини.
Гордістю і славою міста стала гімназія, вихованці якої є частими переможцями у міжнародних наукових та творчих конкурсах, всеукраїнських предметних олімпіадах.
Понад 700 дітей навчається у двох музичних школах міста. Калуш гідно презентує молодіжний музичний рух на Всеукраїнських фестивалях "Червона рута", "Доля", ім. В. Івасюка.
Розвиток спорту, його традиції - також яскрава сторінка в історії Калуша. Сьогодні у місті існує належна спортивна база - працюють спортивні школи, стадіон "Хімік", плавальні басейни.
Ім'я калушанина легкоатлета Євгена Аржанова стало відомим світові в 1972 році, коли він завоював срібну медаль на XX Олімпійських іграх у Мюнхені (ФРН). Від того часу в Калуші виросло багато спортсменів, які виборювали високі призові місця на світових турнірах.
У 1997 році футбольному клубові "Калуш" (до 1996 р. "Хімік") виповнюється 50 років. З Калуша починав у 1957 році свій футбольний шлях Заслужений майстер спорту Йожеф Сабо - тренер Національної збірної України, в минулому гравець київського "Динамо".
Калуш має тисячолітню історію, її витоки сягають глибини віків. Тут жили пракалушани, починаючи з бронзового віку, освоювали землю, виварювали сіль. Поступово невелике поселення в період середньовіччя переросло у містечко, яке згодом отримало магдебурзьке право.
Місто збільшувалося, зростало населення, його автохтонні мешканці-українці займалися сільським господарством, ремісництвом, торгівлею, зберігали прабатьківські традиції, розвивали свою культуру.
Історія Калуша - це водночас історія нашої багатостраждальної і героїчної України.
Минули століття, заросли травою могили давніх калушан, стали таємницею історичні події. І ось спробу висвітлити минуле Калуша робить відомий учений, академік, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Володимир Грабовецький.
Народився він у селі Печиніжині на Коломийщині. Закінчив історичний факультет Львівського університету ім. І. Франка. В 1953 році на запрошення академіка Івана Крип'якевича, учня Михайла Грушевського, перейшов на посаду наукового співробітника відділу історії України Інституту суспільних наук АН України. Завдяки винятковій працездатності В. Грабовецький виявив в архівах України, Росії, Польщі багато важливих документів і на їх основі опублікував 850 наукових праць, серед них 15 монографій, кілька десятків окремих видань, сотні статей, наукових розвідок, присвячених здебільшого історії Прикарпаття.
В. Грабовецький - автор шести вже опублікованих томів із запланованого ним десятитомового видання "Нариси історії Прикарпаття". Особливо багато зробив він для дослідження історії міст і сіл Галичини. З-підйого пера вийшли такі фундаментальні праці з історії урбанізації, як "Історія Коломиї", "Нарис історії Галича", "Звенигород", "Городок", "Надвірна" та ін.
А тепер читачі отримали можливість познайомитись із історією Калуша, підготовленою академіком Володимиром Грабовецьким.
Ця праця, на відміну від інших видань з історії нашого міста, написана на багатому першоджерельному, архівному матеріалі та в строгому хронологічно-проблематичному плані. Спираючись на джерела та досконало вивчивши літературу, автор розглядає історію Калуша від праісторичних часів до початку XX століття на широкому історичному тлі.
Приємно, що першу професійну книгу з історії Калуша автор подарував калушанам на відзначення 560-річчя першої письмової згадки про місто.
Окремо хочу подякувати літературному редакторові видання п. Ярославові Радевичу-Винницькому, праця якого суттєво вплинула на якість книги.
Вірю, що книжка стане каталізатором нових наукових пошуків в історії стародавнього Калуша, спричиниться до написання його новітньої історії XX століття і літопису революційних перетворень останнього десятиліття - епохи Відродження Самостійної Соборної Української Держави.
Loading...

 
 

Цікаве