WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія села Саджавка - Реферат

Історія села Саджавка - Реферат

звільнена в 1951 р. Повернулася до Піхтового, де застала брата Миколу з хворим батьком. У липні 1954-го батько помер. Десь там на його могилі донині кряче ворон.
Там же, у далекому Піхтовому, Марія Ягнич знайшла свою долю. Вона одружилася із засудженим повстанцем Іваном Олійником, родом із села Камінного Надвірнянського району.
У 1955 р. в них народилася донечка Оксана, а у вересні 1956 р. сім'я повернулася на рідну землю і поселилася в Саджавці.
(Із нарису "Їх поєднала неволя" у книзі М. Томащука "Смертю смерть подолав", виданій в Коломиї 2002 р.).
САДЖАВКА В 1950-1960 РОКАХ
У березні 1949 р. в селі розпочалась примусова колективізація, яка здійснювалась активістами Ланчинського району Станіславської області репресивними методами. Спочатку до колгоспу вступило лише 50 сімей. Першим головою саджавського колгоспу імені Будьонного обрано Василя Мельничука. На початковому етапі колгоспна неволя була страшною і не одному жителеві села довелося лишати там своє здоров'я.
У 1952 р. колгосп Саджавки об'єднали з колгоспом села Кубаївка і назвали іменем Тараса Шевченка.
ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ:
Із рукописного нарису "Історія села Саджавка Коломийського району Івано-Франківської області" за 1963 рік.
"Станом на 1 січня 1963 року у колгоспі було 1953 чоловік, з них працездатних 1481 чоловік. Крім пшениці і жита колгосп вирощує кукурудзу, льон і бобові. Якщо врожайність зернових у 1953 р. становила по 4,4 цнт. з гектара, то в1962 р. колгосп зібрав по 9,3 цнт. зернових з гектара.
У колгоспі є великі тваринницькі ферми, де нараховується 182 корови, 160 овець, 217 свиней.
Зараз колгосп має 5 вантажних автомашин, 5 тракторів, 2 комбайни. У колгоспі є колгоспна електростанція, що дало можливість електрифікувати село і багато виробничих процесів колгоспу. Зараз у селі проводиться високовольтна електролінія.
Значно покращився добробут населення. З старих хат, де була тільки одна кімната, що служила і за кухню, і за спальню, колгоспники переходять у нові багатокімнатні будинки. Тільки за десять років, з 1953 по 1963 рік у Саджавці справили новосілля 460 сімей. Це більше, як половина родин, що проживають у селі.
У селі побудовано колгоспний родильний будинок на 8 ліжок, будується восьмирічна школа. Працюють два медпункти, клуб, хата-читальня і дві бібліотеки.
До 1939 року в селі було 2 велосипеди, а зараз їх понад 500. У селі є радіоприймачі, радіоли, мотоцикли, моторолери, і не одиниці, а десятки і сотні".
(Матеріал збирали вчителі Саджавської школи Кузів Г.М., Федорчук О.Й., Христан П.О.)
Коли ви вмирали, вам сурми не грали...
МАРТИРОЛОГ
стрільців УПА із Саджавки, які загинули в боях з окупантами
1. Андрійчук Іван Якович, "Галайда", 1913-1948
2. Андрійчук Петро Васильович, "Чабан", 1902-1946
3. Андрушко Василь Іванович, "Клевчик", 1921-1946
4. Андрушко Михайло Іванович, 1921-1947
5. Атаманюк Микола Михайлович, УСС і УПА, 1898-1948
6. Бідащук Іван Миколайович, "Молот", 1921-1951
7. Гонтарук Дмитро Степанович, "Буркун", 1917-1948
8. Гонтарук Михайло Степанович, 1926-1944
9. Гонтарук Яків Васильович, ?-1945
10. Грицюк Олекса Михайлович, "Гонта", 1921-1948
11. Давидюк Іван Михайлович, "Ворон", 1923-1946.
12. Джигринюк Степан Петрович, "Довбуш", 1921-1947
13. Джигринюк Яків Васильович, "Медвідь", 1923 - ?
14. Іванюк Юрій Андрійович, "Дуб", ? - 1946
15. Ковалюк Михайло Андрійович, "Луг", 1920-1947
16. Козуб'як Федір Ількович, ? - 1946
17. Козуб'як Іван Федорович, 1925-1944
18. Кузьмин Марія Михайлівна, 1918-1946
19. Кухтар Василь Дмитрович "Залізняк", 1924 - ?
20. Кухтар Іван Романович, 1908-1945
21. Кухтар Данило Дмитрович, "Богун", 1922-1945
22. Кухтар Михайло Якович, "Недобитий", 1923-1946
23. Максим'юк Микола Дмитрович, "Вівчар", 1916-1947
24. Максим'юк Олекса Якович, "Зимний", 1925-1946
25. Максим'юк Василь Романович, "Веселий", 1914-1947
26. Максим'юк Іван Миколайович, "Вивірка", 1903-1945
27. Мельник Яків Степанович, "Шувар", 1922-1947
28. Мельник Микола Васильович, "Буревій", 1921-1945
29. Михасюк Ілько Іванович, 1915-1946
30. Михасюк Микола Іванович, "Іскра", 1921-1947
31. Михасюк Михайло Ількович, "Рибак", 1920-1944
32. Мотрюк Василь Якович, 1921-1944
33. Мочернюк Михайло Якович, 1914-1939
34. Палійчук Михайло Васильович, "Чуб", 1921-1947
35. Пеньківський Василь Дмитрович, "Сич", 1920-1947
36. Пеньківський Микола Іванович, "Лопух", 1903-1945
37. Півторак Яків Васильович, "Бігун", 1904-1947
38. Півторак Василь, "Поляк", 1918-1947
39. Півторак Іван Миколайович, "Бігун", 1922-1947
40. Півторак Михайло Іванович, "Їжак", 1924-1948
41. Сопилюк Ярослав Дмитрович, "Вітер", 1920-1946
42. Стасюк Олекса Васильович, 1912-1946
43. Тороус Василь Михайлович, "Лісовий", 1908-1947
44. Тороус Микола Михайлович, "Сагайдачний", 1910-1945
45. Тороус Петро Михайлович, "Довбня", 1923 - 1947
46. Тороус Михайло Васильович, "Сірий", 1920-1947
47. Тороус Дмитро Васильович, 1928-1946
48. Тороус Михайло Іванович, "Ворона, 1922-1947
49. Тороус Степан Васильович, 1922-?
50. Тороус Василь Федорович, "Олень", 1924-1944
51. Ткачук Михайло Матвійович, 1921-1944
52. Ткачук Дмитро Васильович, "Булка". 1916-1946
53. Федорчук Дмитро Іванович, 1895-1944
54. Федорчук Іван Дмитрович, "Жук", 1924-1947
55. Федорчук Максим Дмитрович, "Дубок", 1926-1947
56. Ягнич Михайло Васильович, 1921-1945
57. Ягнич Дмитро Іванович, "Тур", 1921-1945
58. Якуб'як Олекса Іванович, 1915-1944
59. Якуб'як Ілько Іванович, 1917-1944
60. Якуб'як Іван Васильович, 1908-1945
61. Якуб'як Михайло Васильович, "Хорт", 1918-1946.
Список склав житель с. Саджавка Михайло Грицюк.
Із спогадів станичного
Михайла Андрійчука
"Високо під вершиною гори Діл, за Прутом, був повстанський бункер. Тут весною 1947 року загинула група повстанців, оточена підрозділами НКВС.
Було це 8 квітня, на Вербну неділю. Люди почули постріли, побачили дим. Криївка горіла. Хлопцям пропонували здатися живими. Двоє з них хворіли на тиф: Максим'юк Олексій ("Зимний") і Федорчук Максим ("Дубок"). За хворими доглядав Максим'юк Микола ("Вівчар"). Напередодні їх провідував районний провідник "Сич" (Пеньківський Василь).
Хлопці без вагань вирішили: живими в руки ворога не здаватись, краще смерть. Але спочатку знищили книги тадокументи, щоб не дістались ворогові. Михайлу Палійчуку якимось чудом вдалося втекти...
Мертвих, обгорілих повстанців по землі волокли до човна (серед них були "Іскра", "Сірий", "Ворон", "Бігун", "Зимний", "Дубок", "Вівчар", "Малий", "Смішний"). А потім повезли в Ланчин в НКВС.
Людей зігнали впізнати мертвих, та ніхто не видав. Пізніше односельчани прийшли на місце трагедії і знайшли обгорілу книгу П. Куліша "Чорна рада" і ще сторінки невідомих книг.
На цьому місці зараз встановлено пам'ятний хрест".
(Записали краєзнавці 6-А класу Саджавської ЗОШ у 2002 році).
Loading...

 
 

Цікаве