WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Український Севастопіль (Шевченко і Севастополь…) - Реферат

Український Севастопіль (Шевченко і Севастополь…) - Реферат

Чельцов, вихованець медичного факультету Київського унінерситету. Він допомагав пораненим. На четвертому бастіоні Чельцов був поранений під час перев'язки солдата, але не залишив поле бою. Він також супроводжував транспорти з пораненими до Миколаєва.
Коли Севастополь впав, Чельцов опинився в Астрахані, де продовжував службу в чоті, сформованій з тих, хто воював у Севастополі. Тут він і зустрівся з Шевченком, знайомим йому ще по Києву. В щоденнику Шевченка Чельцов записав притчу про біса, що потрапив в солдати і не зміг витримати служби. Шевченко подарував йому один з своїх автопортретів. В лютому 1860 року вони знову зустрілися в Петербурзі, і тоді Шевченко подарував Чельцову свій "Кобзар".
Після падіння Севастополя в Астрахані опинились лікарі-учасники оборони міста Гнат Муравський, Степан Незабитовський, Томаш Зброжек. Шевченко був дуже радий знайомству і зустрічі з ними, а також з лікарем Каролем Новицьким, вихованцем Віденської медико - хірургічної академії, який був свідком загибелі віце-адмірала Корнілова. їх розповідями Шевченко заслуховувався. Незабитовський записав до щоденника Тараса Григоровича: "Я був щасливий зустріччю з улюбленим і шанованим мною пое- том". Як бачимо, захисники Севастополя знали, любили і поважали Шевченка. Зброжек зробив запис в щоденнику Шевченка польською мовою, яку поет добре знав.
Далі перед нами - будинок панорами оборони Севастополя. В його нішах на стінах розташовані по колу 12 погрудь учасників оборони. Звернемо увагу на деякі з них.
Обидва матроси, що представлені тут, були українцями - П Кішка і Г. Шевченко. Портрет матроса Кішки змалював приятель Т. Г. Шевченка Василь Федорович Тімм, який навчався в Академії мистецтв одночасно з поетом. Разом вони ілюстрували одну з книжок, що вийшла друком в 1841 році. В січні 1839 року Шевченко був присутній в лютеранській церкві Петербурга на вінчанні Карла Брюллова з сестрою Тімма, про що поет написав в повісті "Художник". В 1851-1862 роках Тімм видавав журнал "Русский художественный листок", в якому друкував матеріали про Шевченка. Під час Кримської війни Тімм малював портрети героїв оборони міста. Коли Шевченко повернувся із заслання до Петербурга, знову зустрівся з Тіммом, і той намалював в кінці 1860 року портрет Шевченка, що був, очевидно, передостаннім прижиттєвим зображенням Кобзаря.
Погруддя Бутакова … Григорій Іванович Бутаков, командир фрегата "Володимир", капітан 2 рангу, з 1856 року - головний командир Чорноморського флоту і військовий губернатор Севастополя й Миколаєва, контр - адмірал. Його брат лейтенант Олексій Іванович Бутаков був начальником "Описової експедиції Аральського моря", в якій брав участь і Шевченко. За гарне ставлення до Шевченка О.І. Бутаков був покараний. Шевченко вважав його своїм "другом, товаришем і командиром". В дитячі роки Олексій Іванович Бутаков жив у Севастополі. Під час Кримської війни Севастопіль захищали троє Бутакових - Григорій, Дмитро і Володимир. Цей славний рід дав Росії 124 моряки. Більшовики розстріляли в Кронштадті сина Г.І. Бутакова контр-адмірала Олександра Григоровича Бутакова на очах його сина - гардемарина Морського корпусу.
Погруддя Хрульова …Генерал лейтенант граф Степан Олександрович Хрульов -один з чільних учасників оборони Севастополя. Шевченко познайомився з ним 8 квітня 1858 року в Петербурзі на вечорі у свого товариша по засланню П. Круневича і записав про це в свій щоденник в той же день. Шевченко і Хрульов були серед осіб, що підписали протест проти антисемітської вихватки журналу "Иллюстрация".
Зупинившись перед пам'ятником воякам четвертого бастіону і прочитавши написи на ньому, ми довідуємось, що тут воювали полки, сформовані в Україні і Росії, а також матроси Чорноморського флоту, переважно українці.
В "Прогулке с удовольствием и не без морали" Шевченко розповів про долю матроса, який став інвалідом в Севастополі.
Скромний пам'ятник Л.М. Толстому поставлено на відзнаку його участі в цих боях. Він командував двома гірськими гарматами на Язонівському редуті.
Шевченко познайомився з Львом Толстим в Петербурзі. Незаперечною датою їх зустрічі є день 10 березня 1859 року, коли в ресторані відбувся обід на честь актора О.Мартинова. На ньому були присутні Лев Толстой і Шевченко, і в альбомі, подарованому Мартинову, є їх підписи. Незаперечно і те, що вони знали і любили творчість один одного.
Толстому найбільше подобалась поема "Наймичка". "Не знаю нічого кращого про подвиг матері, як "Наймичка" Шевченка", - говорив він. "Наймичку" Лев Миколайович читав в оригіналі (вона була в його бібліотеці в Ясній Поляні), і навіть декламував її на пам'ять.
Поезія Шевченка вплинула на Толстого і сприяла розвиткові його народності й демократизму.
У Шевченка і Толстого були спільні знайомі. Один з них - натураліст і філософ Микола Якович Данилевський. З ним Тарас Григорович познайомився і подружився в 1853 році, коли той прибув до Новопетровська в складіекспедиції. Данилевський останні 20 років свого життя прожив в Криму, часто відвідував Севастопіль. До нього приїжджав у 1885 році Л. Толстой.
В Новопетровську Шевченко також познайомився з учасником оборони Севастополя мічманом Кесарем Середовичем, а в Нижньому Новгороді, повертаючись із заслання, з князем Володимиром Федоровичем Голіциним, пораненим у Севастополі. Тарас Григорович дуже симпатизував останньому, відвідував його, коли той себе погано почував, слухав його вірші, розповіді про Севастопіль.
З ще одним свідком оборони Севастополя - Л.М. Жемчужниковим, малярем і збирачем українського фольклору, Шевченко познайомився в Петербурзі. Лев Миколайович піклувався про Шевченка, ще коли той перебував на засланні в Севастополі. Жемчужников робив замальовки. Він відступав з останніми захисниками міста на Північну сторону. Шевченко написав його портрет. Жемчужникову довелось малювати поета в труні. Він написав спогади про Шевченка, підготував до друку його щоденник.
Коли ще Шевченко був на засланні, йому намагався допомогти двоюрідний брат Жемчужникова поет граф Олексій Костянтинович Толстой. Він вступив добровольцем до стрілецького полку, сформованого його дядьком Л.0. Перовським, але до падіння Севастополя полк прибути не встиг. Невдовзі О.К. Толстой поховав свого дядька в Георгіївському монастирі, що на околиці міста.
Повернувшись до Петербурга, Шевченко проводив багато часу в товаристві О.К. Толстого і братів Жемчужникових.
В Петербурзі відбулося ще одне цікаве знайомство Шевченка - з братами Курочкіними. Один з них, Микола Степанович, служив лікарем у Севастополі до кінця боїв. Він, як поет, журналіст і громадський діяч, був ідейно близький Шевченкові. М. Курочкін перекладав вірші Кобзаря російською мовою, виголосив промову над його прахом.
З російським драматургом, поетом і прозаїком, петрашевцем Олександром Івановичем Пальмом Шевченко зустрічався на засіданнях мистецької інтелігенції у Євгена Гребінки. Після розгрому петрашевців Пальм був засланий до Одеси, а з початком Кримської війни був переведений у Севастопіль і знаходився на Малаховому пагорбі. Оголошений державним злочинцем, О. Пальм не міг друкуватися під своїм прізвищем і користувався псевдонімом "Альмінський" (за назвою річки в Криму).
Серед друзів Шевченка був видатний " вчений - етнограф, історик і фольклорист, поет і композитор Микола Андрійович Маркевич. Тарас Григорович гостював у його маєтку на Полтавщині, знав його двох синів. Молодший, вихованець Київського кадетського корпусу, брав участь в обороні Севастополя, був нагороджений Георгіївським хрестом.
Отже, Шевченко був зиайомий з багатьма учасниками, оборони Севастополя, отримав від них дуже багато відомостей про перебіг подій цієї народної драми і навіть задумав написати поему, місцем дії якої мав стати "жахливий четвертий бастіон в Севастополі". На жаль, цьому задуму Великою Кобзаря не судилося збутися, як не судилося йому побувати у нашому місті. Але пам'ять про нього живе серед нас, як і по всій українській землі.
Loading...

 
 

Цікаве